Грошові реформи

Антиінфляційні заходи

Антиінфляційна політика - це комплекс заходів державного регулю­вання економіки, спрямованих на подолання інфляції.

Види антиінфляційних заходів:

1. Політика доходів (фіскальні заходи).

2. Концепція пропозиції (структурні зрушення).

3. Монетарні заходи.

4. Грошові реформи.

Дефляційна політика (політика доходів) - вилучення з обороту час­тини грошової маси з метою запобігання зростанню кількості грошей в обігу і скорочення темпів інфляції. Реалізація таких заходів здійснюється через грошово-кредитний і податковий механізми:

- зниження державних витрат; підвищення процентної ставки за кредит (дорожчання грошей);

- посилення податкового пресу;

- обмеження грошової маси в обігу (наприклад, через продаж державних цінних паперів на фінансовому ринку); заморожування рівня заробітної плати та рівня цін тощо.

Особливість дії дефляційної політики полягає в тому, що вона, як правило, викликає уповільнення економічного зростання і навіть кризові яви­ща.

Політика структурних зрушень (концепція пропозиції):

- податкове стимулювання виробників, галузей економіки;

- державні вкладення у розвиток певних напрямів і видів вироб­ництва.

Монетарна політика:

- заходи щодо зміцнення національної грошової одиниці. Реваль­вація - офіційне підвищення золотого вмісту національної ва­люти або фактичне підвищення її валютного курсу стовно міжнародних валютних грошових одиниць. Ревальвація, як пра­вило, вигідна імпортерам, які купують дешевше іноземну валю­ту для оплати товарів та не вигідна експортерам, оскільки ціни на їхні товари, виражені у валютах інших країн, підвищуються, що ускладнює продаж товарів, а за умови збереження їх інвалют­ної ціни виручка в національній валюті знижується;

- лібералізація валютного ринку, наприклад, через скасування об­межень щодо обов'язкового продажу валютної виручки тощо.

Грошові реформи є радикальною мірою оздоровлення грошової системи.

Класифікація грошових реформ

За глибиною проведення виділяють такі грошові реформи:

а) повні (структурні) ─ створення нової країни, зміна виду грошо­вої системи тощо;

б)реформи часткового типу.

За характером обміну старих грошей на нові грошові реформи поділя­ть так:

а) формальна - грошова одиниця країни змінює тільки вигляд та захист;

б) деномінація - укрупнення грошової одиниці країни без зміни її найменування, що проводиться з метою полегшення грошового обігу і надання більшої повноцінності грошам. При цьому змі­нюється масштаб цін, кількість грошей в обігу скорочується, а величина грошової одиниці збільшується;

в) конфіскаційна - існують обмеження на кількість обмінюваних коштів, на форми грошей, які можуть підлягати обміну (наприклад, обмінюється тільки готівка, а банківські вклади - ні). Нуліфікація ─ різновид конфіскаційних грошових реформ, коли знецінені грошові знаки анулюються (визнають недійсними). Такі заходи проводять, коли різко знижується купівельна спроможність грошей шляхом випуску нових грошових знаків і вилучення та знищення колишніх грошових знаків.

г) неконфіскаційна - обмінюються всі запаси грошей в усіх їх фор­мах.

За строками проведення бувають:

- одномоментні грошові реформи ─ проводяться за один раз, об­мінювання грошової одиниці здійснюється за 10-15 днів;

- паралельні ─ обмінювання триває кілька років, валюту вилуча­ють з обігу поступово.

Дата добавления: 2014-11-09