Шановні колеги!

У збірнику вміщено завдання для проведення державної підсумкової атестації з історії України для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Контрольні завдання мають на меті перевірити та оцінити рівень сформованості історичної компетентності випускників. Завдання укладено відповідно до вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою з історії України для 11-річної школи.

Збірник містить 15 варіантів по 10 тестових завдань різної форми.

Розподіл завдань за формами демонструє таблиця 1.

Таблиця 1

Форми завдань	Номери завдань
Завдання з вибором однієї відповіді	1–5
Завдання відкритої форми з короткою відповіддю	6–9
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Завдання в кожному варіанті розташовано послідовно за формами, вказаними вище.

Кожне завдання спрямоване на виявлення ступеня сформованості в школярів певного вміння (складової компетентності), відтак кожне за- вдання свідчить про певний рівень компетентності учнів. Саме предмет- ні компетентності: хронологічна (орієнтація в історичному часі), про- сторова (орієнтація в історичному просторі), інформаційна (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації), логічна (вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, тео-

рії, ідеї для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів), аксіологічна (оцінка й версії історичного руху та розвитку), мовна (по- будова усних та письмових висловлень про історичні події та явища) – в умовах компетентнісно орієнтованого навчання є об’єктом контролю на- вчальних досягнень учнів й основним показником результативності на- вчання.

Контрольні завдання кожного з варіантів упорядковано відповідно до певної структури перевірки всіх предметних компетентностей: так, пер- ше завдання всіх варіантів перевіряє просторову компетентність, друге та шосте – хронологічну, інші – решту предметних компетентностей: інформаційну, логічну, аксіологічну, мовну.

Розподіл завдань за предметними вміннями (по-іншому їх називають елементами історичної підготовки) демонструє таблиця 2.

Таблиця 2

ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ предметні вміння – складові компетентності	Номери завдань
Просторова компетентність
Локалізація історико-географічних об’єктів / подій, явищ, процесів на карті
Хронологічна компетентність
Установлення хронологічної послідовності подій
Установлення дат, періодів за подіями, явищами, процесами, про які йдеться в уривках з документів
Логічна компетентність
Відбір фактів за певною ознакою. Розпізнавання фактів, подій, явищ, про- цесів за візуальними історичними джерелами
Відбір фактів, явищ за певною ознакою. З’ясування та визначення характер- них ознак подій, явищ, процесів на основі істинності та помилковості суджень
Систематизація, групування фактів, які пов’язані з характеристикою (діяль- ністю) історичної особи
Визначення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, явищами, проце- сами
Виявлення спільних рис та відмінностей у порівнюваних історичних явищах та процесах
Інформаційна компетентність
Вибір інформації та аналіз змісту документа: установлення особи історично- го діяча, події, явища або назви документа, про які йдеться в джерелі
Аксіологічна та мовна компетентності
Роз’яснення суті описаних у джерелі подій, явищ, постатей в історичному контексті, виокремлення фактів й емоційно-ціннісних суджень автора, ви- словлення власного судження про документ і його автора; установлення значення описаних подій, явищ, процесів в історії України, пояснення влас- ного ставлення до подій, явищ, постатей, описаних у джерелі, визначення їх цінності

Варто наголосити на комбінованому характері завдань: кожне з них фактично перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність, а й інші. Так, опрацьовуючи завдання з історичною картою, учень виявляє не лише просторову компетентність і картографічні вміння, а й хроно-

логічні, логічні, інформаційні компетентності. Відкрите завдання з ана- лізом уривка з історичного джерела перевіряє всі предметні компетент- ності, а не тільки аксіологічну та мовну, про що зазначено в концепції. За кожне правильно виконане завдання 1–9 учень отримує по 1 балу.

Завдання з вибором однієї відповіді вважаємо виконаним правильно, якщо учень указав букву ЛИШЕ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ. В усіх ін- ших випадках (вибрано іншу відповідь; вибрано дві відповіді; відповідь відсутня) завдання ВВАЖАЄМО НЕВИКОНАНИМ.

Завдання з короткою відповіддю виконане, якщо учень правильно встановив час запропонованої події або явища (завдання 6) та правиль- но вказав особу історичного діяча, подію, явище, назву документа або організації, про які йдеться в джерелі (завдання 7).

Завдання 8 вважаємо виконаним, якщо учень правильно визначив 2 причини (або наслідки) запропонованих подій, явищ, процесів. Якщо названо 3 причини/наслідки, серед яких одне твердження неправильне, а решта правильні, відповідь уважаємо правильною.

Завдання 9 вважаємо виконаним, якщо учень правильно визначив 1 спільну характеристику в запропонованому для порівняння явищі або процесі, а також 2 відмінності, притаманні кожному із порівнюваних об’єктів.

Виконання 10 завдання дає змогу оцінити випускника балами висо- кого рівня – відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених МОН України. Це завдання оцінюємо максималь- но 3 балами. Оцінюючи це завдання, слід зважати на такі критерії:

1 бал зараховуємо за відповідь обсягом 3–4 речення, у якій визна- чено, ким був автор документа (письменник, військовий, сучасний іс- торик, пересічний очевидець або сучасник подій). Також указано, про яку подію (явище) йдеться в документі, установлено, коли відбулися описані в документі події;

у 2 бали оцінюємо відповідь, у якій, окрім зазначеного вище, визна- чено, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; навіщо автор документа свідчить про події, тобто які ідеї він хотів донести до нащадків; з’ясовано значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;

3 бали зараховуємо за розгорнуту відповідь тоді, коли в написаному учнями тексті не лише правильно паспортизовано джерело та схаракте- ризовано подію та явище, про які йдеться, а й визначено, у чому цін- ність джерела, викладено ставлення до описаних подій або діячів. Окрім того, беремо до уваги логічність і послідовність викладу, загальний рі- вень мовного оформлення (прийнятний/неприйнятний). При цьому вка- зані елементи змісту не є планом відповіді, тож у роботі учнів їх може бути висвітлено в довільній послідовності.

Під час проведення державної підсумкової атестації в класах про- фільного рівня вчитель замість завдань № 3, 6 та 7 на свій розсуд оби- рає з ДОДАТКА фрагмент історичного джерела – так, щоб його матері- ал не збігався з матеріалом запропонованого одинадцятикласникові варіанта.

Це завдання, так само як і завдання № 10 кожного з варіантів, оці- нюємо максимально 3 балами. Оцінюючи це завдання, слід зважати на такі критерії:

1 бал зараховуємо за відповідь обсягом 4–5 речень, у якій визначено, коли, де та за яких обставин з’явився цей документ (тобто схарактери- зовано історичні умови створення документа). Також стисло узагальне- но, про що йдеться в документі;

у 2 бали оцінюємо відповідь, у якій, окрім зазначеного вище, визна- чено, які результати мало ухвалення документа, які зміни в державі та суспільстві загалом зумовило або могло зумовити впровадження цього документа; сформульовано значення документа і наслідки закладених у ньому ідей для історичного процесу;

3 бали зараховуємо за розгорнуту відповідь тоді, коли визначено, у чому цінність джерела, стисло викладено ставлення до заходів, передба- чених цим документом, до основних ідей, які в цьому документі задекла- ровано; узагальнено, чи мав документ ті наслідки, які пов’язували з його реалізацією. Окрім того, беремо до уваги логічність і послідовність ви- кладу, загальний рівень мовного оформлення (прийнятний/неприйнят- ний). При цьому вказані елементи змісту не є планом відповіді, тож у роботі учнів їх може бути висвітлено в довільній послідовності.

8

Дата добавления: 2014-11-26