Центральному Комітету КПРС про ідеологічну роботу

ЦК КП України

Документ № 8

Цілком таємно. У 1967–1971 рр. на Україні стало помітне пожвавлення націоналістичних елементів, що інспірується зарубіжними антирадян- ськими центрами. Зросла ворожа обробка інтелігенції і молоді у напрямку критики національної політики КПРС, закликів до опору нібито «насиль- ницькій русифікації» України, що проводиться, розпалювання антиросій- ських настроїв, обґрунтування «історичної несправедливості» возз’єднання України з Росією, «нерівноправного» становища УРСР в складі Союзу РСР і т.п.

Ця за своїм змістом і спрямованістю антирадянська діяльність велася під прикриттям гасел «націонал-комунізму», маскувалася міркуваннями про необхідність дотримання ленінських положень з національного пи- тання, яскравим проявом чого був пасквілянтський трактат київського лі- тературного критика І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», фальси- фікаторська стаття історика М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?», широко розрекламовані за кордоном, поширювані і пропа- говані серед певних кругів інтелігенції і молоді республіки.

Користуючись відсутністю належної відсічі, націоналістичні елементи організовували щорічні зібрання біля пам’ятників Шевченка в Києві й Ка- неві (наприклад, 22 травня, в день перепоховання праху Т.Г. Шевченка), біля могил націоналістичних діячів у Львові. Націоналістичні прояви зу- стрічали підтримку в певного кола творчої інтелігенції, особливо з около- літературного середовища, деяких викладачів навчальних закладів і науко- вих співробітників інститутів АН УРСР (філософії, історії, мовознавства, літератури, археології та ін.).

Інспіраторами вказаних націоналістичних проявів виступала частина колишніх ватажків, що залишилися на ворожих позиціях, учасників і ак- тивних пособників банд оунівського підпілля (на Україні їх проживає по- над 130 тис. осіб), а також група українських націоналістів з числа інтелі- генції – т.з. «шістдесятники»: Дзюба, Світличний, Сверстюк, Франко З., Шумук, Стус і ін. – в м. Києві; Чорновіл, Осадчий, Гель, подружжя Ка- лінець – в м. Львові; Строкатая – в м. Одесі та інші, що мали спільників в деяких інших містах республіки. Деякі з них раніше вже притягувалися до відповідальності за антирадянську діяльність. Перераховані особи прово- дили активну націоналістичну обробку свого оточення, головним чином молоді, займалися виготовленням, поширенням в республіці і передачею за кордон документів ворожого змісту. В цілях об’єднання однодумців налаго- дили випуск нелегального антирадянського журналу «Український вісник». У 1970–1972 рр. виготовили шість номерів цього журналу, з яких п’ять – видані за кордоном.

Äîäàòîê

Для зв’язку з націоналістичними елементами в Києві й інших містах республіки останнім часом на Україну приїхало понад 40 емісарів зарубіж- них націоналістичних центрів. Один з емісарів ОУН-бандерівців, підданий Бельгії Я. Добош, який прибув у СРСР у січні 1972 р. і мав зустрічі з Франко З., Світличним, Селезненко та ін., був спійманий на місці злочину і арештований.

У зв’язку із справою Добоша і за проведення антирадянської діяльності були арештовані Світличний, Дзюба, Сверстюк, Антонюк, Селезненко, Шу- мук, Сергієнко, Плахотнюк, Стус, Світлична Н., Плющ, Холодний, Чорно- віл, Осадчий, Гель, Калінець І. і Шабатура С.

У заарештованих вилучено близько тисячі антирадянських, націоналіс- тичних і інших ворожих документів, у тому числі «Програма української національної комуністичної партії», у якій обґрунтовується необхідність створення нелегальної партії для об’єднання антирадянських сил для боротьби за «самостійну Україну». Злочинна антирадянська діяльність заарештованих слідством повністю доведена. Вони засуджені до різних тер- мінів позбавлення волі, за винятком Світличного і Сверстюка, справи на яких в даний час розглядаються судами.

Поряд з репресивними заходами відносно інспіраторів націоналістичних проявів проводилися заходи щодо розвінчання ідеології українського на- ціоналізму, щодо відриву з-під її впливу політично нестійких осіб. У ре- зультаті копіткої роботи з Франко З. вона виступила з відкритим листом в газеті «Радянська Україна» і по телебаченню з викриттям зарубіж- них націоналістичних центрів і засудженням своєї злочинної діяльності. У м. Києві була проведена прес-конференція, на якій Добош викрив під- ривну діяльність проти СРСР зарубіжних націоналістичних центрів і зааре- штованих націоналістичних елементів. Прес-конференція передавалася по радіо і телебаченню. У зарубіжній націоналістичній пресі арешт і видво- рення Добоша з СРСР розцінюється як «провал», що серйозно скомпромету- вав зарубіжні центри ОУН-бандерівців. У результаті здійснення викладених вище заходів активність у середовищі націоналістичних елементів, що за- лишилися на волі, помітно знизилася, частина з них зовсім припинила антирадянську діяльність. Проте деякі однодумці заарештованих намага- ються продовжувати підривну роботу на більш конспіративній основі, ре- комендують своїм зв’язкам «у відповідь на репресії збільшити у десять разів зусилля, щоб пробудити національну свідомість», прагнуть залучити в

«рух» «нових людей».

У той же час ЦК КП України зроблено необхідні політичні і практичні висновки з критики Політбюро ЦК КПРС у березні минулого року з при- воду допущених помилок і недоліків в справі інтернаціонального виховання трудящих, примиренського відношення до проявів націоналізму, робить рішучі заходи для їх усунення. За цей час на деяких проведених ЦК КП України нарадах і активах всебічно обговорювалися питання поліпшення ідеологічної роботи, інтернаціонального виховання трудящих, посилення боротьби проти проявів ворожої буржуазної ідеології, у тому числі україн- ського буржуазного націоналізму. Вони знайшли широке відображення під час проведених у березні–квітні ц.р. обласних, міських, районних партій- них активів, зборів первинних партійних організацій, присвячених органі- зованим і пропагандистським заходам щодо вивчення і пропаганди матері- алів урочистого засідання, присвяченого 50-річчю утворення СРСР, і доповіді на ньому Генерального секретаря ЦК КПРС т. Л.І. Брежнєва.

Äîäàòîê

Про необхідність подальшого підвищення рівня ідеологічної роботи, по- силення боротьби з проявами націоналізму і національної обмеженості йшла мова 17–18 квітня ц.р. на пленумі ЦК КП України, що обговорював питання про завдання для подальшого поліпшення роботи з кадрами в світлі рішень ХХIV з’їзду КПРС.

Учасники пленуму рішуче засудили ті, що мали місце у минулому, факти примиренського ставлення до націоналістичних елементів і проявів. Учасники пленуму гостро критикували книгу т. Шелеста П.Ю. «Україно наша радянська», що містить серйозні ідейні і методологічні помилки, за- вдає шкоди справі інтернаціонального виховання кадрів. Члени ЦК пов- ністю підтримали постанову Політбюро ЦК КП України, в якій дана прин- ципова оцінка цій книзі, а також схвалили рецензію на неї, опубліковану в журналі «Комуніст України». Серйозна увага приділяється питанням по- ліпшення діяльності деяких ідеологічних організацій, установ науки і культури, зміцнення їх компетентними, ідейно стійкими кадрами. Змінено керівництво союзів письменників і художників України, уживаються за- ходи для поліпшення складу керівних органів музично-хорового і театраль- ного товариств.

З врахуванням недоліків, що були, і помилок в ідейно-теоретичній, на- уковій діяльності вживаються заходи для зміцнення керівництва інститу- тів археології, історії, філософії, мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР, деяких вузів, до посилення партійного прошарку і підвищення ролі первинних партійних організацій установ науки і культури, творчих союзів.

Посилений контроль за роботою видавництв, редакцій журналів і газет, радіо і телебачення. Переглянуті плани видання суспільно-політичної і ху- дожньої літератури, випуску фільмів, репертуар театрів.

Комуністами і громадськістю республіки, у тому числі різними прошар- ками інтелігенції, заходи проти проявів українського націоналізму сприй- няті зі схваленням, як правильні, своєчасні і необхідні.

ЦК, обкомами КП України приймаються подальші заходи для поси- лення боротьби зі всіма проявами ворожої антирадянської націоналістичної діяльності, для зміцнення організацій і установ ідеологічного фронту, акти- візації всієї роботи, для інтернаціонального виховання трудящих, роз’яснення їх суті і досягнень ленінської національної політики КПРС.

Секретар ЦК КП України В. Щербицький.

Національні відносини в Україні в ХХ ст.: збірник документів і матері- алів. – К., 1994. – С. 409–413.

Дата добавления: 2014-11-26