Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Системами підтримки та прийняття рішень СППР




Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли на по­чатку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабо структурованих ситуаціях, пов'язаних із розробкою та прий­няттям рішень. На розвиток СППР істотний вплив справили вра­жаючі досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи. Термін СППР (DSS-Decision Support System) виник у 70-х роках XX століття і належить Горрі та Мортону. Оскільки СППР першого покоління мало чим відріз­нялися від традиційних управлінських інформаційних систем, замість СППР часто застосовувався термін «системи управлінсь­ких рішень».

Досі немає єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі авто­ри під СППР розуміють «інтерактивну прикладну систему, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, лег­кий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рі­шень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різ­них галузей людської діяльності». Відомі й інші означення, наприклад: «СППР — це такі системи, які ґрунтуються на вико­ристанні моделей і процедур з обробки даних та думок, що допо­магають керівникові приймати рішення»; «СППР — інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають особам, які приймають рішення, використовувати дані й моделі, щоб вирішувати неструктуровані та слабо структуровані проблеми»; «СППР — комп'ю­терна інформаційна система, використовувана для підтримки різ­них видів діяльності під час прийняття рішень у ситуаціях, коли неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повніс­тю виконує весь процес рішень». Нарешті, існує твердження, згідно з яким СППР являє собою специфічний і добре описуваний клас систем на базі персональних комп'ютерів.

Таке розмаїття означень систем підтримки прийняття рішень відбиває широкий діапазон різних форм, розмірів, типів СППР. Але практично всі види цих комп'ютерних систем характеризу­ються чіткою структурою, яка містить три головні компоненти: підсистему інтерфейсу користувача; підсистему управління ба­зою даних і підсистему управління базою моделей. Ці три компоненти становлять основу класичної структури СППР, завдяки якій останні відрізняються від інших типів інформацій­них систем, зокрема інформаційних систем, що ґрунтуються на використанні сховищ даних і мають таку саму англомовну абре­віатуру — DSS. Останнім часом з роз­витком мережі Інтернет до СППР додають новий компонент систему управління поштою (повідомленнями) — СУП.

Специфічні особливості та основи побудови компонентів СППР розглядатимуться далі. Тут слід лише зазначити, що вони забез­печують у СППР реалізацію таких важливих концепцій побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потуж­ність, доступність, гнучкість, надійність, робасність, керованість.

Інтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина має намір вплинути на обчислю­вальний процес, зокрема в діалоговому режимі. Людина та сис­тема обмінюються інформацією в темпі, який порівнянний з тем­пом обробки інформації людиною. Проте практика показує, що дуже мало керівників бажають і вміють вести прямий діалог з комп'ютером. Багато з них надають перевагу взаємодії із систе­мою через посередника або в режимі непрямого доступу, коли можлива пакетна обробка інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна для дослідження нових проблем і ситуа­цій, під час адаптивного проектування прикладних СППР.

Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових сис­теми щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень.

Потужність СППР означає здатність системи відповідати на

найістотніші запитання.

Доступність СППР — це здатність забезпечувати видачу від­повідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптува­тися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР означає здатність системи виконувати по­трібні функції протягом заданого періоду часу.

Робасність (robustness) СППР — це ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зов­нішнього, так і внутрішнього походження. Наприклад, у робасній системі допускаються помилки у вхідній інформації або несправ­ності апаратних засобів. Хоча між надійністю та робасністю може існувати певний зв'язок, ці дві характеристики системи різні: система, яка ніколи не поновлюватиметься в разі настан­ня помилкових ситуацій, може бути надійною, не будучи робасною; система з високим рівнем робасності, яка може відновлю­ватися й продовжувати роботу в багатьох помилкових ситуаці­ях, може бути водночас віднесена до ненадійних, оскільки во­на не здатна заздалегідь, до пошкодження виконати необхідні службові процедури.

Керованість СППР означає, що користувач може контролю­вати дії системи, втручаючись у хід розв'язування задачі.

Аналізуючи еволюцію систем підтримки прийняття рішень, можна вирізнити два покоління СППР: перше покоління розроблялося в період 1970 – 1980 років, друге – з початку 1980 й до нині (розробка нових типів триває)

 

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з математичними. Логіко лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних АС:

1. інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи типу «запитання — відповідь»), які в процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;

2. розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складаних методів і відповідних прикладних програм;

3. експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, у яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних комп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

Домашнє завдання самостійно опрацювати питання Експертні системи




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-26; Просмотров: 1173; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.