Герої й боги красномовства

Питання 2. РОЗВИТОК ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють і усього досягають словом... Адже воно зібрало й тримає у своїх руках, можна сказати, сили усіх мистецтв!

Платон

Із сивої давнини до наших днів дійшли, долетіли на легких крилах мудрої й прекрасної афористичної думки деякі надзвичайно сильні, чарівні, фантастичні міфи про культурних героїв, богів, присвячені класичному мистецтву “солодкомовності”, красномовства, чаруючого співу... Вони випромінюють магічну силу краси й духовності, дають опоетизовану інформацію про класичне мистецтво й науку – риторику, яку уособлювала у давніх греків прекрасноголоса богиня Калліопа, що була однією з дев’яти муз. Донька могутнього Зевса й Мнемозіни (богині пам’яті), Калліопа була музою епічної поезії й науки. Синами Калліопи були прекрасні співці Лін, Орфей, фракійський цар Рес.

У грецькій міфології також відомі сирени – напівптахи, напівжінки, які успадкували від батька Ахелая дику стихійність, а від матері (музи трагедії Мельпомени) божествений голос. Красномовним є той факт, що легендарний Одіссей, пропливаючи повз небезпечні острови, де знаходилися сирени, прив’язував себе до щогли корабля й заливав воском вуха своїм товаришам.

До наших днів збереглися уявлення класичної античності про вісім солодкомовних та мудрих сирен, які сидять на восьми небесних сферах світового веретена богині Ананке, створюючи своїм чарівним співом величну гармонію космосу.

Крім того, вражають міфи Стародавнього світу про дивовижну, всеосяжну силу ораторського мистецтва.

Цікавим і не дуже відомим божеством грецької міфології є божество лихослів’я Мом, яке було пов’язане з темними космічними силами. Тривале зловживання терпінням богів, проти яких постійно пащекував Мом, призвело до вигнання його Зевсом з Олімпу.

Більші симпатії викликає богиня Осса, яка у грецькій міфології була персоніфікацією чуток. Її голос вважали “божественним”, а саму називали “дитям золотої надії”.

Магічна сила мистецтва Орфея (син богині Калліопи та бога Еагра) виявлялася у чарівному співі, прекрасній музиці, натхненних мотивах, що втихомирювали морські хвилі, заспокоювали гнів могутнього Ідаса.

Давній Єгипет подарував світові цікавий міф про Сіа – богиню пізнання й мудрості, яка тісно пов’язана з богом Ху – втіленням божественного слова – вона сидить у вигляді гарної жінки праворуч бога Тота – бога мудрості, арифметики й письма.

У японців божеством красномовства був Бенсай Тен, який входив до числа “семи богів щастя”, що забезпечував довге життя, багатство, військові успіхи, дарував мудрість, красномовство.

У давньоіндійській міфології є дві богині красномовства – Вач – богиня “мовлення”, “слова”, що вважалася донькою бога любові Ками, та Сарасваті – богиня води, ріки, яка виступала покровителькою мистецтв і наук.

Наш слов’янський билинний герой – гусляр Садко – цікавий як талановитий співець та виконавець. Його чарівний голос і майстерна гра полюбилися Морському цареві і він одружив Садка з прекрасною Чернавою. Східнослов’янська міфологія звеличує образ епічного співця – поета Бояна, який у “Слові о полку Ігоревім” згадується як “віщий аще кому хотяще песнь творити, то растекашеся мыслию по древу, серія вълком по земли, шизім орлом под облакы”1.

Таким чином, народи творили тисячолітній національний золотослів, вбираючи й творчо використовуючи ораторські перлини як свідчення глибоких етико-естетичних дум, поривань, мрій, надій... І як сказано в Біблії: “Блаженна людина, що мудрість знайшла!”.

Дата добавления: 2014-11-26