Аксіологія як наука про цінності

Теми рефератів

Питання для дискусії та міркування

1. За яких умов людина праці стає суб'єктом історичної дії?

2. Чи правомірне твердження Гесіода: «Справді велика та людина, яка змогла опанувати час»?

3. До чого спонукає людину Хілон, говорячи: «Не осягай того, що не взмозі осягнути»?

4. М. Монтень, відповідаючи на запитання: «Як прожити життя гідно?», писав: «Не можна бути суворими ані до самого себе, ані до інших, заради можливості безсмертя душі». Як вважаєте ви?

5. Чи може людина не думати про одвічне?

6. Чи правильно Ортега-і-Гассет порівнює сучасну людину із біснуватим дикуном?

1. Людина - найвища цінність суспільства.

2. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

3. Людина як природна і соціальна істота.

4. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

Література:

1. Апресян Р.Г., Барулин В.С., Борзенков В.Г., Гаранина О.Д., Гиренок Ф. И. Философская антропология: Учеб. пособие. — М., 2005.

2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

3. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — 5 вид., випр. і доп. — К., 2005.

4. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

5. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

6. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

7. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

8. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

9. Плотников В.И. Онтология: Хрестоматия. — М.; Екатеринбург, 2004.

10. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — 2.вид., випр., доп. – К., 2007.

Т. 6.: ФІЛОСОФІЯ ЦІННОСТЕЙ (АКСІОЛОГІЯ)

Мета: сформувати у студентів основи теорії цінностей. Показати, що аксіологія є філософським осмисленням феномену цінностей. З’ясувати природу, класифікацію та функціональний аспект цінностей. Порівняти між собою різні системи цінностей. Пояснити істину та оцінку. Осмислити теоретичні підстави пошуку сенсу життя.

Основні поняття: аксіологія, цінність, концепції цінностей, ідеал, цінності-цілі, цінності-засоби, сенс життя.

План лекції:

1. Аксіологія як наука про цінності.

2. Типи і філософські концепції цінностей.

3. Класифікація та функції цінностей.

Людина, як відомо, вступає в різноманітні відношення зі світом. Вона пізнає, оцінює і практично перетворює його. Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей.

Аксіологія — філософська дисципліна, що вивчає сутність, типи і функції цінностей.

В українській мові у тому самому значенні, що термін «цінність» вживається термін «вартість».

Кожній сфері буття людини відповідають певні цінності. До цінностей відносять передусім усе те, що природа надала в користування людині — чисте повітря, воду, корисні копалини, родючі ґрунти, ліси, багаті на рибу ріки і моря. Це — природні цінності. Негативними природними цінностями є брудне повітря, землетруси, вулкани, смерчі та інші природні явища, які завдають шкоди господарській діяльності.

Цінністю є здоровий стан організму (біологічні, вітальні цінності), а її антиподом — хвороба. Цінностями є певні душевні стани (психічні цінності) — відчуття комфорту, піднесеності, закоханості, радості, щастя та ін. Протилежними їм є переживання смутку, нещастя, горя.

Соціальними цінностями є зайнятість населення, злагода в суспільстві, порядок, мир, демократія, їм протистоять безробіття, соціальні катаклізми, антагонізми, війни.

До сфери духовних цінностей належать найвищі ідеали людства (добро, прекрасне, істина, свобода, справедливість, святість) і предмети культури, в яких вони об'єктивувались (художні твори, релігійні, моральні і юридичні системи, наукові теорії), їх антиподами є зло, неістина, потворне, несправедливість, гріховність і явища, в яких вони втілились.

Усі ці різноманітні предмети і феномени робить цінностями, об'єднує певне їх відношення до людини. Всі вони спрямовані на благо людини, на її утвердження в житті. Саме в цьому і полягає основна особливість цінності.

Цінність — феномен, який об'єктивно, за своєю природою є благом для людини, спрямованим на утвердженні її в бутті, реалізації її творчих можливостей.

Однак таке визначення розкриває лише один аспект цінностей — об'єктивістський. Воно не бере до уваги суб'єкта, його свідомість. За цим визначенням, чисте повітря, здоров'я є цінностями, незалежно від того, усвідомлює це людина чи ні.

У суб'єктивістському аспекті цінність залежить від свідомості суб'єкта, оскільки нею вважають лише те, що суб'єкт цінує, чому надає значення. Справді, можна вважати, що корисні копалини, здоров'я, відповідні душевні стани і феномени культури є цінностями, оскільки люди (суб'єкти) надають їм такого значення, вільно їх вибирають з-поміж інших з огляду на конкретні їх переваги. Тому з суб'єктивістської позиції, цінністю є все, що люди вибирають, чому свідомо надають перевагу.

Відмінність між обома підходами не така вже й суттєва, оскільки корисні копалини, чисте повітря, душевний комфорт, мир, моральні ідеали є цінностями для них обох. Однак об'єктивістська позиція передбачає, що цінності існують об'єктивно, незалежно від свідомості суб'єкта, а він може лише правильно чи неправильно оцінювати, використовувати їх. Суб'єктивістську позицію характеризує визнання того, що цінності конституюють (творять) суб'єкти. Залежно від розуміння природи, сутності цінностей вибудовувалися їх об'єктивістські і суб'єктивістські концепції.

Дата добавления: 2014-11-09