Сутність та функції ринку фінансових послуг

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ ринок фінансових послуг постає як сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.

За економічною сутністю ринок фінансових послуг – сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на послуги, пов'язані зі здійсненням операцій із фінансовими активами. Сутнісні ознаки ринку фінансових послуг відображають його спорідненість із фінансовим ринком.

На ринку фінансових послуг фінансові посередники здійснюють професійну діяльність з фінансовими активами, яка визначається потребою спрямовувати рух грошових коштів від заощадників до позичальників, забезпечуючи при цьому прийнятний рівень дохідності, ризику та ліквідності.

Ринок фінансових послуг об'єднує різноманітні форми мобілізації, акумулювання та переміщення грошових коштів із вільного обігу в сферу інвестиційного використання за участю фінансових посередників.

Отже, основними ознаками ринку фінансових послуг є такі:

- ринок фінансових послуг постає як сфера взаємодії фінансових посередників із клієнтами;

- обслуговування клієнтів відбувається в процесі здійснення операцій із фінансовими активами;

- ринок фінансових послуг має характер організованого ринку на основі укладання відповідних угод або продажу цінних паперів.

На ринку фінансових послуг як і на будь-якому іншому ринку, ціна на товар формується під впливом попиту та пропозиції. Формування вартості фінансових активів здійснюється з урахуванням специфіки товару, яким є фінансова послуга, і набуває форми відсотка за кредит, дивіденду за цінними паперами, страхового тарифу і т. ін

Об'єктами відносин між учасниками ринку фінансових послуг є фінансові послуги, що надаються юридичним і фізичним особам, які є власниками і користувачами фінансових активів.

Учасники ринку фінансових послуг – це юридичні та фізичні особи – суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства України мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг.

Учасників ринку фінансових послуг можна поділити на три групи:

До першої групи належать суб'єкти ринку, що споживають фінансові послуги (клієнти). Це ті суб'єкти господарювання, які мають вільні грошові кошти і бажають їх ефективно розмістити з метою збереження та примноження, а також суб'єкти ринку, які потребують фінансових ресурсів для вирішення своїх корпоративних проблем (реалізація певних інвестиційних проектів з нарощування обсягів виробництва, реструктуризація заборгованості і т. ін).

Другу групу становлять фінансові посередники. Фінансові посередники – це фінансові установи, які спеціалізуються в акумулюванні коштів фізичних та юридичних осіб і дальшому їх наданні позичальникам на комерційних засадах. У ролі фінансових посередників виступають інвестиційні фонди та компанії, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди, фінансові компанії, комерційні банки тощо. Фінансові посередники відіграють важливу роль на ринку фінансових послуг. Їхня діяльність сприяє зменшенню вартості фінансових операцій, підвищує ліквідність фінансових активів, диверсифікує ризик, створює умови для активізації роботи всіх учасників ринку фінансових послуг. У свою чергу, фінансових посередників можна поділити на дві підгрупи – банківській та небанківські установи.

Третя група охоплює ті установи та організації, які забезпечують функціонування ринку фінансових послуг, що становлять власне інфраструктуру ринку. Ця група включає фондові біржі, депозитарії, реєстратори цінних паперів, торгово-інформаційні системи, зберігачів, клірингові та розрахункові організації тощо.

У цілому ринок фінансових послуг – це узагальнена назва тих ринків, де виявляються попит і пропозиція на різні фінансові активи (фінансові послуги), це сукупність усіх фінансових активів країни. Його сутність і роль в економіці держави найбільш повно розкривається в таких функціях:

- мобілізація заощаджень основних суб'єктів ринку та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал за допомогою різноманітних фінансових інструментів;

- реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників);

- перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств з метою їх ефективнішого використання;

- фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та пайової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;

- вплив на грошовий обіг, прискорення обороту капіталу, сприяння активізації економічних процесів;

- формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

- страхування фінансових ризиків та формування умов для їх мінімізації;

- здійснення фінансових операцій з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності країни, експорту й імпорту товарів і послуг;

- кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

- розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу тощо.

Дата добавления: 2014-11-09