Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальнодержавні та міжнародні системи управління якістю продукції




Для управління якістю товарів і послуг створено спеціальну систему із розгалуженою структурою.

Система якості – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, певних механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів і ресурсів, які забезпечують загальне управління якістю та її відповідність установленим вимогам.

Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, що охоплює комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» стандартизація це встановлення стандарту (еталона, зразка), тобто нормативно-технічного документа, що фіксує комплекс норм, правил, вимог, обов'язкових для застосування у певній сфері діяльності.

Стандартизація продукції охоплює встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; системи показників якості продукції, методів її контролю, іспитів, єдиних термінів і позначень, створення єдиних систем класифікації та кодування продукції тощо.

Стандарт – це затверджений компетентним органом нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил, які стосуються діяльності чи її результатів, із метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі.

Виділяють такі види стандартів.

Міжнародні – цестандарти, прийняті міжнародним органом стандартизації. Міжнародний стандарт запроваджується як національний за умови його прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.

Світовий досвід управління якістю був сконцентрований у пакеті міжнародних стандартів ISO 9000, прийнятих Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) у березні 1987 р.

Із березня 1997 р. стандарти ISOпочала визнавати і Україна. Стандарти ISOсерії 9000 мають універсальний характер і можуть використовуватись у широкому спектрі діяльності.

Міжнародні стандарти ISOсерії 9000 – це стандарти на управління якістю продукції, а не на саму продукцію; присвоюється не якому-небудь конкретному виду продукції, а цілому підприємству, яке її виробляє. Вони передбачають контроль і забезпечення якості виробництва на різних технологічних стадіях – від обробки замовлення до відвантаження товару.

До серії ISO9000 включаються декілька стандартів – 9000, 9001, 9002, 9003, 9004. Як інтернаціональні стандарти ISOсерії 9000 є індикатором швидкого визнання підприємства та його продукції, а також контрольованої якості продукції.

В Україні стандарти розробляються Державним комітетом зі стандартизації та сертифікації (Держстандартом). Держстандарт України при розробці та зміні діючих стандартів прагне до гармонізації їх із міжнародними.

Державні стандарти встановлюються на вироби загального машинобудівного застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства, організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти, елементи народногосподарських об'єктів державного значення, методи випробувань.

 

За час незалежності в Україні було впроваджено близько 2000 стандартів. Зараз розробляються перші 1600 українських стандартів, адаптованих до міжнародних вимог. Найближчим часом перші 500 з цих стандартів будуть упроваджені як вітчизняні.

 

Наказами Держстандарту встановлюється перелік товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. На товари, що пройшли сертифікацію, видається сертифікат якості. Всі імпортні товари, ввезені в Україну, мають супроводжуватися сертифікатом, що підтверджує їхню відповідність вимогам і стандартам, визнаним в Україні. Документом, що дає право на ввіз товару, є сертифікат відповідності, виданий за результатами сертифікації товару, чи свідчення про визнання іноземного сертифіката якості.

Держстандартом України затверджений також український знак якості. Його офіційна назва: Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги і правила застосування затверджені ДСТ 2296-96. Ставиться цей знак на товарах чи упаковці товарів, що пройшли обов'язкову державну сертифікацію.

 

Державну систему стандартизації створює й упроваджує Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) – національний орган із стандартизації (рис. 19.4). Інші органи державної виконавчої влади, беруть участь у роботах із стандартизації та організують цю діяльність у межах своєї компетенції.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

1) участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

2) здійснення державного контролю за додержанням законодавства щодо захисту прав споживачів, реклами у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

3) здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

4) забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

 

 


Рис. 19.3. Територіальні органи Держспоживстандарту України

Умовні позначки: ДП – державні підприємства; ДЦСМС та РДЦСМС – відповідно державні та районні центри стандартизації, метрології та сертифікації;.УСЗПС – управління стандартизації, захисту прав споживачів

 

Крім Держспоживстандарту України та його підрозділів системою якості продукції займається Українська асоціація якості. Вона організує й координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила виконання робіт із стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, у тому числі планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів тощо.

 

У конкурентному середовищі міжнародного ринку сертифікація товарів і послуг набуває дедалі більшого значення.

Сертифікація – це система дій, що підтверджує відповідність фактичних характеристик продукції вимогам міжнародних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на світовому ринку в тій чи іншій країні-імпортері продукції чи послуг.

Сертифікація продукції один із важливих елементів системи управління якістю, що означає оцінку відповідності продукції конкретним вимогам і видачу відповідного документа – сертифіката.

Сертифікат – це документ, що підтверджує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам міжнародних стандартів ISOсерії 9000.

 

З метою контролю за якістю вироблених товарів і продукції в Україні створена Державна система сертифікації України (УкрСЕПРО). Сьогодні в УкрСЕПРО функціонує 134 органи з сертифікації та 565 дослідних лабораторій. За порушення вимог стандартів виробники несуть матеріальну відповідальність у формі істотних штрафів, суми яких розподіляються в такий спосіб: 60% – у державний бюджет, 30% – у позабюджетні фонди місцевих органів влади, 10% – у Держстандарт України для розвитку матеріально-технічної бази.

 

Об'єктом державного спостереження є продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, харчова, експортна продукція щодо вимог контрактів, імпортна продукція щодо діючих в Україні стандартів, атестовані виробництва. Головною задачею Державної системи сертифікації є попередження можливої реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна громадян і навколишнього середовища.

В Україні існує обов'язкова і добровільна сертифікація.

Обов'язкова сертифікація здійснюється в рамках державної системи управління господарськими суб'єктами, охоплює перевірку й іспит продукції, державний нагляд за сертифікованими товарами.

Добровільна сертифікація може проводитися відповідно до вимог, що є необов'язковими, з ініціативи суб'єктів господарювання на договірній основі.

Важливим елементом державного впливу на якість продукції є її міжнародна сертифікація. Укладання багатьох міжнародних угод у сфері торгівлі неможливе без відповідності продукції певним стандартам і визнання результатів випробувань при здійсненні її сертифікації.

Особлива роль міжнародної стандартизації у забезпеченні якості продукції (послуг)полягає у тому, що вона створює єдину, зрозумілу у всіх країнах мову, за допомогою якої відображають нормативно-технічні засади та рівень якості на всіх етапах життєвого циклу продукції – від її створення до використання та утилізації.

 

Нині діють такі міжнародні організації зі стандартизації якості та сертифікації: Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), Міжнародний союз телекомунікації, Європейська організація з якості, Європейська організація з випробувань і сертифікації, Міжнародна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації, Міжнародна асоціація якості, Український міжнародний фонд якості та ін.

 

У сучасних умовах міжнародні стандарти на системи якості (стандарти ІSО серій 9000 та 10000) застосовують для створення та сертифікації систем якості у галузях не тільки виробництва, а й виробничо-економічної інфраструктури (транспорт, енергетика, зв’язок, будівництво тощо) та соціальної інфраструктури (охорона здоров’я, торгівля, навчання та ін.).

Основною метою діяльності ІSО відповідно до її Статуту є сприяння розвитку стандартизації та суміжної з нею діяльності у всьому світі, спрощення міжнародного обміну товарами та послугами, розвитку співпраці у сфері інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності.

Для досягнення цієї загальної мети ІSО діє у таких напрямах:

розроблення й публікація міжнародних стандартів у всіх галузях технічної та економічної діяльності, за винятком електротехніки та електроніки, що належать до сфери компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС);

розроблення та розповсюдження документів щодо методів, правил та процедур, орієнтованих на сприяння й полегшення гармонізації стандартів різних національних систем стандартизації;

організація обміну інформацією про роботу своїх центральних та технічних органів, а також членів ІSО;

співпраця з іншими міжнародними органами та організаціями у суміжних сферах діяльності.

Велика увага при цьому приділяється таким проблемам:

1) управління навколишнім середовищем із метою забезпечення його якості;

2) розроблення системи міжнародних стандартів із безпеки та діяльності щодо уніфікації методів визначення вимог безпеки в стандартах ІSО на продукцію, процеси та послуги;

3) розроблення міжнародних стандартів у сфері систем якості.

Заходи ІSО у всіх напрямах діяльності повинні сприяти поєднанню інтересів виробників продукції (послуг) та її споживачів, урядів та урядових структур, органів управління, самоврядування, громадських організацій, науково-технічних об’єднань.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ВИТРАТИ, РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 687; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.021 сек.