Суспільний продукт та стадії його руху

Суспільне виробництво є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї людської цивілізації.

Суспільне виробництво – це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні загальні ознаки, а саме:

1) виробництво завжди виступає як суспільне виробництво;

2) в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва;

3) суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється;

4) суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи.

У політекономії відрізняють виробництво у вузькому і широкому значенні.

Вузьке значення ставиться для безпосереднього створення благ.

Широке значення складається з чотирьох основних фаз: безпосередньо виробництво (вузьке значення терміну); розподіл; обмін; споживання.

Результатом суспільного виробництва є продукт праці, або благо. Суспільний продукт характеризується двома властивостями:

1) здатністю задовольнити певні потреби людей;

2) у ньому завжди втілюються затрати суспільної праці.

Суспільний продукт існує в декількох вимірах.

Валовий суспільний продукт – це сукупність усіх споживчих вартостей, створених суспільством за певний відрізок часу (як правило, за один рік).

В складі суспільного продукту розрізняють:

- проміжний продукт, під яким розуміють всі продукти праці, які підлягають подальшій обробці або ще мають бути доставлені споживача;

- кінцевий продукт, під яким розуміють такі продукти й послуги, які використовуються для споживання.

Усі кінцеві продукти, виготовлені суспільством за певний час, утворюють валовий внутрішній продукт. Економічна природа останнього буде розглянута темі 12.

Суспільний продукт у процесі свого руху проходить такі стадії: ВИРОБНИЦТВО → РОЗПОДІЛ → ОБМІН → СПОЖИВАННЯ. У цілому структуру суспільного виробництва можна представити за допомогою схеми (рис. 2.2).

1. Суспільне виробництво постійно розвивається і в сучасних умовах воно постає у вигляді трьох блоків галузей національної економіки:

1) основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляють предмети споживання і засоби виробництва. Їх сукупність утворює сировинний, паливно-енергетичний, металургійний, агропромисловий, хімічно-лісовий комплекси, комплекс галузей з виробництва товарів народного споживання, інвестиційний комплекс. У галузях основного виробництва створюється переважна частка суспільного продукту;

2) виробнича інфраструктура - це комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в економічній системі в цілому. До її складу входять транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно-фінансові заклади, спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, лізингових, консультаційних, інженерно-будівельних та ін.);

3) соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми суспільного багатства, які відіграють вирішальну роль у розвитку людини, примножені її розумових та фізичних здібностей, професійних знань, підвищені освітнього і культурного рівня. До складу соціальної інфраструктури входять: охорона здоров’я та фізична культура; загальна середня, спеціальна середня, професійно-технічна і вища освіта, система підвищення кваліфікації і т.п.; житлово-комунальне господарство; пасажирський транспорт і зв'язок; побутове обслуговування; культура і мистецтво.

2. Розподіл поширюється на засоби виробництва, робочу силу та предмети споживання. У процесі розподілу встановлюється частка певного суб’єкта (трудового колективу або окремої особи) в отриманні суспільного продукту.

3. Обмін за формою здійснюється у вигляді обміну діяльністю і здібностями, обміну засобами виробництва, обміну предметами споживання. Він опосередковує зв'язок між виробництвом і розподілом з одного боку, та споживанням з іншого. Обмін як і розподіл здійснюється в самому виробництві (у вигляді обміну діяльністю та здібностями), і поза ним, як самостійна функція в русі суспільного продукту.

		Рис. 2.2. Структура суспільного виробництва

3. Споживання – завершальна стадія руху суспільного продукту. Якраз в ньому використовується споживана вартість виробленої продукції. Споживання являє собою використання створених матеріальних благ і здійснюється у формі виробничого і особистого.

Виробниче споживання – це споживання засобів виробництва і робочої сили працівника у процесі створення суспільного продукту.

Особисте споживання – це процес задоволення потреб суспільства і кожного його члена в матеріальних і духовних благ. Воно виступає логічної кінцевою метою будь-якого виробництва.

Дата добавления: 2014-11-16