Економічні інтереси, їх сутність та види

Економічні відносини виявляються як інтереси, їх економічна різноманітність становить елемент майнових відносин. Економічний інтерес є сукупністю тих потреб певного суб’єкта господарювання, реалізація яких забезпечує відтворювальну діяльність. Носієм економічних інтересів може бути лише власник (володар) благ. Наприклад, раб в античному світі не міг представляти економічні інтереси, оскільки не володів благами, і сам був власністю господаря. Різні власники мають різні за змістом економічні інтереси, оскільки володіють або розпоряджаються різними благами: засобами виробництва, ресурсами праці, продуктами споживання або всіма згаданими об’єктами разом. Пізнати економічні інтереси та їх об’єкти можна, лише розкриваючи сутність суб’єктів системи економічних відносин.

Суб’єктами таких відносин є фізичні та юридичні особи. Інтереси суб’єкта органічно пов’язані з системою його цінностей. Ті або інші об’єкти, засоби й умови набувають цінності лише тому, що на них спрямовано чийсь інтерес. Інтереси економічних суб’єктів мінливі.

Варто змінити виконувані суб’єктами функціональні ролі у системі економічних відносин і можна виявити зміни у їх поведінці, навіть якщо змінюється лише посада, яку обіймають ці суб’єкти. Отже, економічними інтересами можна управляти, змінюючи, зокрема, структуру економічних відносин, склад і характер їх ролей.

Економічні інтереси – це об'єктивні, обумовлені відносинами власності, спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, що спрямовані на задоволення потреб кожної людини та суспільства в цілому. Економіч­ні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси – це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили.

Суб'єктами економічних інтересів виступають окремі індивіди, родини, колективи, держава та суспільство в цілому.

Об’єктами економічних інтересів є економічні блага.

Інтереси людей, пов’язані із задоволенням матеріальних потреб, становлять їх економічні інтереси; саме вони є основною рушійною силою виробництва. Економічні інтереси випливають з основи життя суспільства – виробництва матеріальних благ. Економічні інтереси також мають велике значення для розвитку нематеріальної сфери. Отже, необхідність задоволення потреб людей породжує економічні інтереси. Вони є об’єктивною категорією, яка є усвідомленою потребою і рушійною силою до дій окремої людини, колективу й усього суспільства для досягнення певної мети. У свою чергу, економічні інтереси зумовлені всією системою суспільного виробництва і соціальним становищем людей у суспільстві. Вони є виявом специфічних для кожного суспільства виробничих відносин, за допомогою яких інтереси людей пов’язуються з економічною системою.

Категорія «економічні інтереси» взаємодіє з такими поняттями, як економічні потреби, стимули до трудової діяльності, матеріальна зацікавленість і відповідальність. Сутність економічних інтересів можна розкрити лише на основі пізнання суміжних категорій, їх взаємозв’язків і підпорядкування. Потрібно також враховувати, що вони діалектично взаємозв’язані з економічними законами, в дії яких відображені сутність і спрямованість економічних інтересів. У свою чергу, економічні закони справляють регулятивний вплив на узгодження і поєднання економічних інтересів.

Економічні інтереси є по суті суспільно-виробничими відносинами щодо різних соціальних груп, господарюючих суб’єктів, які виникають стосовно певних об’єктів. Соціальним відображенням економічного інтересу є індивід, колектив, регіон, суспільство, а кінцевим вираженням економічних інтересів – результат (продукт праці, послуга) суспільного виробництва (народногосподарського відтворювального процесу), що задовольняє потреби, стосовно яких склалися конкретні відносини людей. Основна функція економічного інтересу – забезпечення самостійності, саморозвитку соціального суб’єкта. Виходячи з конкретного економічного інтересу, господарюючий суб’єкт ставить перед собою певну мету і функціонально вступає в економічні відносини з іншими господарюючими суб’єктами.

У ринковій економіці виділяють:

1) економічні інтереси підприємств, які спрямовані на максимізацію прибутку, зменшення витрат виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції;

2) економічні інтереси індивідів, які спрямовані на максимізацію корисності споживчих благ з урахуванням цін на них і власних доходів;

3) економічні інтереси держави, які спрямовані на створення умов для реалізації потреб суспільства. При цьому економічні інтереси держави та суспільства не рівнозначні, тому що до складу перших входять інтереси державної бюрократії.

Економічні інтереси можливо класифікувати за деякими критеріями:

1) за суб’єктами: особисті (індивідуальні); групові (колективні); державні;

2) за об’єктами: матеріальні (майнові, фінансові); духовні (інтелектуальні); соціальні (влада, місце в суспільстві);

3) за засобами реалізації: завдяки зростанню доходів; за рахунок нагромадження колективного і національного багатства; за рахунок підвищення соціально-економічної ефективності.

Суперечності, властиві економічним інтересам, мають суб’єктивні й об’єктивні підстави. Суб’єктивний аспект пов’язаний з індивідуальними особливостями кожної особистості, свідомим вибором нею певної діяльності. Об’єктивна сторона спирається на специфіку певного історичного періоду, який склався незалежно від волі й свідомості людини. Зіткнення інтересів може мати еволюційний (неантагоністичний) і революційний (антагоністичний) характер. Тому проблема пошуку компромісів, тобто узгодження інколи протилежних інтересів має принциповий характер для стабільного соціально-економічного розвитку.

Дата добавления: 2014-11-16