Інструменти і пристосування для кам’яних робіт

Кладку цегли чи каменя виконують за допомогою різних інструментів та пристосувань. Розрізняють виробничий інструмент і контрольно-вимірювальний.

До виробничих інструментів належать розчинова лопата, кельма, молоток-кирочка, молоток-кулачок і розшивки.

Розчинову лопату застосовують (рис. 1, а) для перелопачування розчину у ящику, подавання його на кладку і розстилання.

Кельма (рис. 1, б) призначена для розрівнювання розчину, заповнення вертикальних швів і підрізування розчину, який виступає із швів.

Молоток-кирочку (рис. 1, в) використовують для сколювання й тесання цегли і керамічних стінових каменів типу кам'яних; молоток-кулачок (рис. 1, г) — для сколювання, осаджування і розщебенювання бутового каменя.

Розшивками випуклими і ввігнутими (рис. 1, д, є) надають швам, заповненим розчином, потрібної форми.

Контрольно-вимірювальні інструменти та пристосування — це висок, рівень, шнур-причалка, порядівка, причальні скоби, кутник, рулетка, складаний метр.

Виском (рис. 2, а) перевіряють вертикальність поверхні кладки.

Рівень (рис. 2, б) використовують для контролю горизонтальності рядів кладки.

Шнуром-причалкою діаметром 2...З мм намічають положення поверхні і товщину наступного ряду кладки. Причалку натягають і закріплюють за допомогою порядівок і причальних скоб.

Рис. 1. Виробничі інструменти для кам'яної кладки:

а — лопата для розчину; б — кельма; в — молоток-кирочка; г — молоток-кулачок; д — ввігнута й є — опукла розшивки

Порядівки (рис. 2, в) з дерев'яних рейок чи металевого кутника довжиною 1,5—2 м оснащені рухомим пристроєм для кріплення шнура-причалки і пристроєм для закріплення самої порядівки на кладці. їх встановлюють за виском і нівеліром на всіх кутах і пересіченнях стін, а також на прямих ділянках на відстані не більше 10 м одна від одної.

Рис. 2. Контрольно-вимірювальні інструменти для кам'яної кладки:

а — висок; б — рівень; в — порядівка зі шнуром-причалкою; г — причальні скоби; д — кутник; є — рулетка і складаний метр

Причальні скоби (рис. 2, г) служать для закріплення причалки. Причальні скоби випускають двох варіантів. Скобу з гострими кінцями вставляють у шов кладки, скобу-накладку одягають на цеглини, укладені плиском на ребро.

За допомогою кутника (рис. 2, д) розмічають і перевіряють прямі кути.

Рулетку і складаний метр (рис. 2, є) використовують для лінійних вимірювань при виконанні кам'яної кладки.

Наявність потрібного комплекту інструментів у бригаді мулярів та правильне їх використання визначають якість робіт і продуктивність праці.

Процес кам'яної кладки складається із встановлення порядівок і причалки, подавання й розкладання розчину та цегли, укладання цегли у версти і забутку, сколювання цегли (у разі необхідності), розшивки швів та контролю якості кладки.

Складність конструкції стін та їх товщина визначають, якою за кількістю повинна бути ланка мулярів, що виконують кладку. Вона може складатись із 2—5 осіб.

Б у т о в о ю називають кладку з природних каменів неправильної форми, зв'язаних між собою будівельним розчином. Розташування каменів у бутовій кладці повинне відповідати загальним правилам розрізки кладки. Кладку ведуть рядами приблизно однакової товщини з перев'язкою швів, чергуючи у кожному ряду тичкові й ложкові камені (рис. 3). Кути примикання і пересічення, а також верстові ряди викладають із крупнішого каміння.

Для бутової кладки використовують той же інструмент і пристосування, що й для кладки з цегли. Застосовують також кувалди й трамбівку, якою осаджують камінь та щебінь.

Рис. 3. Перев'язка кладки з бутового каменю:

а — стіни; б — в пересіканні стін; в — в кутах; 1 — ложки; 2 — тички.

Рис. 4. Бутова кладка під залив:

а — в опалубку; б — в розпір зі стінками траншеї.

У фундаментах перший ряд великих каменів викладають насухо, ретельно заповнюють пустоти щебенем, трамбують і заливають розчином. Наступні ряди бутової кладки виконують під заливання чи під лопатку.

Кладку під лопатку ведуть горизонтальними рядами висотою до 30 см, підбираючи камені за висотою, приколюванням каменів, розщебенюванням пустот і перев'язкою швів.

При кладці під заливання кожний ряд каменів висотою 0,15...0,25 м викладають насухо врозпір зі стінками траншей чи з опалубкою (рис. 4). Пустоти заповнюють щебенем і заливають рідким розчином. Наступну кладку ведуть таким же чином горизонтальними рядами висотою 0,15...0,25 м, заливаючи розчином кожний ряд кладки. Способом під заливання дозволяється вести кладку фундаментів лише для будівель висотою не більше двох поверхів.

Бутобетонна кладка складається з бетонної суміші, в яку горизонтальними рядами утоплюють бутові камені, що називають ізюмом. Об'єм каменів у такій кладці становить близько половини її загального об'єму.

Бутобетонна кладка менш трудомістка, ніж бутова. При її виконанні можна використовувати працю менш кваліфікованих мулярів.

Дата добавления: 2014-11-16