Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ефективність використання основних фондів




 

Ефективність використання основних фондів підприємства характеризується системою показників, яка включає узагальнюючі і часткові.

Узагальнюючі показники виражають кінцевий результат використання основних фондів підприємства. До цієї групи належать такі показники:

1. Фондовіддача (ФВ) є одним з основних показників ефективності використання основного капіталу підприємства. Цей показник показує кількість товарної продукції, виробленої за допомогою 1 грн. основних фондів підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

 

(12.28)

 

де

ТП – товарна продукція підприємства за визначений період, грн.;

ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.

Середньорічна вартість основних фондів (ОФ) при наявності інформації про конкретні дати придбання та вибуття основних фондів (за місяцями) визначається таким чином:

 

, (12.29)

де

ОФп – вартість основних фондів на початок року, грн.;

ОФввед – вартість уведених за рік основних фондів грн.;

ОФвиб – вартість основних фондів, що вибули з підприємства за рік, грн.;

m – кількість місяців до кінця року, протягом яких будуть функціонувати введені основні фонди, міс.;

n – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів, міс.

Якщо інформація про конкретні дати введення або вибуття об’єктів основних фондів є недоступною, середньорічна вартість основних фондів визначається наступним чином:

 

(12.30)

 

де

ОФп – вартість основних фондів на початок року, грн.;

ОФк – вартість основних фондів на кінець року, грн.

2. Фондомісткість (ФМ) є показником, протилежним до фондовіддачі, який характеризує суму основного капіталу в грошовому виразі, необхідного для виготовлення товарної продукції на 1 грн. Цей показник розраховується за формулою:

 

(12.31)

 

де

ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.;

ТП – товарна продукція підприємства за визначений період, грн.

Крім товарної продукції, у розрахунках фондовіддачі та фондомісткості може використовуватись валова, чиста або реалізована продукція.

3. Фондоозброєність (ФЗ) характеризує суму основного капіталу підприємства, яка припадає на одного робітника. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

 

(12.32)

 

де

ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.;

Ч – середньорічна чисельність працівників підприємства, чол.

4. Рентабельність основного капіталу (Рок) характеризує ефективність використання основних фондів підприємства за допомогою показника реалізації продукції. Цей показник розраховується за формулою:

 

(12.33)

 

де

ВР – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за досліджуваний період, грн.;

ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.

 

Нормативне значення у показників фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності відсутнє, проте позитивної вважається динаміка до їх зростання за період дослідження.

 

Ефективність використання активної частини основних фондів підприємства здійснюється за допомогою часткових показників, які розкривають резерви поліпшення використання активної частини основних фондів. До них належать:

1. Коефіцієнт екстенсивного використання (Ке), який характеризує рівень використання активної частини виробничих фондів за часовим параметром:

 

(12.34)

 

де

Тф, Тпл – відповідно, фактичний та запланований (режимний) час роботи машин і устаткування.

2. Коефіцієнт інтенсивного використання (Кі), який характеризує рівень використання активної частини виробничих фондів за потужністю:

 

(12.35)

 

де

Пф, Ппл – відповідно, фактична та запланована потужність машин і устаткування.

3. Інтегральний коефіцієнт (Кінт) є узагальнюючим показником використання діючого обладнання як у часі, так і за потужністю:

 

(12.36)

 

де

Ке, Кі – відповідно, коефіцієнт екстенсивного й інтенсивного використання обладнання.

 

Чим ближче коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного використання та інтегральний коефіцієнт до 1, тим краще використовуються машини й обладнання на підприємстві.

 

4. Коефіцієнт змінності (Кзм) характеризує, в скільки змін у середньому щорічно працює кожна одиниця устаткування. Він може бути визначений за формулою:

 

(12.37)

 

де

МЗІ – кількість машино-змін роботи обладнання тільки в одну зміну, од.;

МЗ ІІ – кількість машино-змін роботи обладнання в дві зміни, од.;

МЗІІІ – кількість машино-змін роботи обладнання в три зміни, од.;

N – кількість установленого обладнання, од.

 

Поліпшення використання основних засобів відбивається на фінансових результатах роботи підприємства за рахунок: збільшення випуску продукції, зниження собівартості, поліпшення якості продукції і збільшення прибутку підприємства.

 

Поліпшення використання основних засобів на підприємстві можна досягти шляхом:

звільнення підприємства від зайвого обладнання, машин і інших основних засобів або здачі їх в оренду;

своєчасного і якісного проведення планово-запобіжних і капітальних ремонтів;

придбання високоякісних основних засобів;

підвищення рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу;

своєчасного оновлення, особливо активної частини, основних засобів з метою недопущення надмірного морального і фізичного зносу;

підвищення коефіцієнта змінності роботи підприємства, якщо в цьому є економічна доцільність;

поліпшення якості підготовки сировини і матеріалів до процесу виробництва;

підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва;

забезпечення там, де це економічно доцільно, централізації ремонтних служб;

підвищення рівня концентрації, спеціалізації і комбінування виробництва;

упровадження нової техніки і прогресивної технології – маловідходної, безвідходної, енерго- і паливовозберігаючої;

удосконалення організації виробництва і праці з метою скорочення втрат робочого часу і простою в роботі машин і обладнання.

Шляхи поліпшення використовування основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві за той або інший період часу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 1732; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.