Умови розташування сховища

Ступені променевої хвороби

Ступені променевої хвороби	I	II	III	IV
Величина дози, Д, рад	100-200	200-300	300-600	>600

Гранично допустимі дози, що не призводять до променевих захворювань: 50 рад при одноразовому опроміненні на протязі 4-х діб, 100 рад при багаторазовому опроміненні протягом 30 діб, 200 рад - протягом 3-х місяців, 300 рад - протягом одного року.

Захистом від впливу радіоактивного зараження служать різноманітні споруди, що послабляють випромінювання. Захисні властивості споруд характеризуються коефіцієнтом послаблення, який можна розрахувати за формулою:

де kр – коефіцієнт, що враховує місце розташування захисної споруди (визначається в наведеній нижче таблиці 2.)

n – кількість захисних шарів (матеріалів) в захисних конструкціях;

hi – товщина і-го захисного шару, см;

di – товщина шару половинного ослаблення радіації матеріалом і-го захисного шару, см.

Коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища, К_р наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Умови розташування	Значення Кр
Окреме сховище, що розташоване поза районом забудови
Те ж, в районі забудови
Вбудоване сховище в окремо розташований будинок
Вбудоване сховище всередині виробничого комплексу або житлового кварталу

У світі побудовано і діє 458 АЕС (1991 р.). З загального числа аварій з викидом РР (296) найбільш великими були: 1961 р. (Айдахо-Фолс,США), 1979 р. (Тримайл-Айленд в Гарісберзі, США), 1986 р. (Чорнобильська АЕС, Україна), 2011 р. (Фокусіма 1, Японія). При аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986р. викид РР відбувся внаслідок теплового вибуху і руйнування реактора 4-го енергоблоку. Маса викиду - приблизно 63 кг (3,5% від загальної кількості радіонуклідів в реакторі на час аварії), що за небезпекою еквівалентно дії 85-ти ядерних боєприпасів потужністю по 20 кт (один такий боеприпас був підірваний над м. Хиросима в 1945р.). Цього достатньо було для забруднення величезних територій (тільки на Україні 2/3 областей). Ураження отримали більше 135 тис. людей, зі смертельним наслідком у декілька тисяч людей.

Спочатку найбільш небезпечним радіонуклідом був йод-131 з періодом напіврозпаду 8 діб (за цей час розпадається половина маси речовини). В подальшому більшу небезпеку становили і становлять довгоживучі нукліди: цезій-134 (2 роки), цезій-137 (30 років), стронцій-90 (28 років), плутоній-239 (20000 років).

Місцевість вважається непридатною для життєдіяльності при рівні радіації 0,15 мР/год (15 Кі/км²) і більше, де поглинута доза за 1 рік перевищує 0,5 бер понад дози від природнього фону радіації.

У відповідності до закону України "Про правовий режим території, яка зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", введеному в дію 28 лютого 1991 р. визначені чотири зони в залежності від ступеню небезпеки для людей:

І - зона відчуження (30-ти кілометрова), де щільність забруднення більше 40 Кі/км² по цезію-137, що складає основну частину випромінювання. В цій зоні заборонено проживання людей, обмежена господарча діяльність.

ІІ - зона обов'язкового відселення людей, де щільність забруднення 15- 40 Кі/км². Доза радіації за 1 рік перевищує 0,5 бер понад дози від природного фону.

Ш - зона гарантованого добровільного відселення. Щільність забруднення 5- 15 Кі/км². Річна доза Д_р = 0,1-0,5 бер.

ІV - зона посиленого радіологічного контролю, де щільність забруднення 1-5 Кі/км². Річна доза до 0,1 бер понад дози від природного фону.

Держава бере на себе наступні обов’язки:

- добровільне відселення населення;

- постійний дозиметричний контроль;

- щорічна медична диспансеризація;

- забезпечення медичними препаратами;

- забезпечення чистими продуктами і водою;

- надання пільг згідно до даного закону.

ЛЕКЦІЯ 4. ТЕМА4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ В УМОВАХ НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

Дата добавления: 2014-11-16