Розробка принципів формування собівартості продукції

Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації

Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації включає такі складові:

1. Розробка загальних принципів обліку готової продукції і реалізації.

Реалізація готової продукції може обліковуватись по відвантаженню і по оплаті. Якщо в бухгалтерському обліку при виборі методу враховують законодавчу базу і рівень оподатковування, то в управлінському обліку основним критерієм повинна стати зручна для аналізу звітність.

Відповідно до міжнародної практики рекомендується вести облік реалізації по відвантаженню. Інакше відображення доходів буде не достовірним. Для обліку оплати існує бюджет руху грошових коштів. При обліку реалізації методом ”по оплаті” часто виникає доход від реалізації в періодах, коли продукція не відвантажувалася. Для управлінського аналізу це не підходить. Для обліку надходжень також розробляється графік обліку дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію.

Визначають, за якими цінами буде вестись облік готової продукції (по собівартості, за ринковими цінами, за внутрішніми (трансфертними) цінами).

2. Визначення способу нарахування виручки при внутрішній передачі продукції.

Для внутрішньої реалізації можна нараховувати виручку по трансферних або ринкових цінах. Це впливає на розподіл доходів між організаційними одиницями підприємства (холдингу). Як трансферна ціна, можна застосовувати такий варіант її розрахунку: собівартість + рентабельність.

3. Розробка правил обліку виручки по довгострокових роботах (послугах).

Вона може нараховуватись:

· по етапах;

· по закінченні робіт;

· іншим способом.

Розробка принципів формування собівартості продукції. До їх складу відносять:

1. Розробка угруповання статей витрат.

Для згрупування статей витрат можна скористатися нормами бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів фінансового обліку і розробити на їхній основі структуру витрат, яка найбільше підходить для підприємства.

На собівартість відносяться витрати безпосередньо пов'язані зі створенням продукції, а також усі накладні виробничі витрати за базою розподілу.

Собівартість поділяють по товарних групах, з огляду на специфіку технології виробництва (в одній товарній групі повинні бути товари з подібною технологією виробництва).

На більшості підприємств у собівартість включають (нормативні витрати за економічними елементами):

· матеріальні витрати;

· заробітна плата виробничого персоналу;

· соціальні відрахування;

· амортизація виробничих активів;

· інші витрати.

Така класифікація незручна тим, що в групу ”інші витрати” попадає багато таких важливих статей як внутрішні транспортування, оренда тощо.

2. Визначення принципів віднесення накладних витрат.

При розподілі накладних витрат найважливішою проблемою є вибір бази розподілу.

Залежно від особливостей виробництва й організації бізнесу базою розподілу може бути:

· заробітна плата виробничих працівників;

· співвідношення займаної площі (найбільше часто використовують для розподілу складських витрат і оренди).

Використовують й іншу базу розподілу накладних витрат. Базою розподілу можуть бути різні накладні витрати для різних груп. Для відображення в обліковій політиці бази розподілу і термінів рознесення накладних витрат можна скористатися розробленою таблицею.

Дата добавления: 2014-11-16