Донецьк 5 страница

Майно. Крім поняття речей у цивільному праві застосовується також і поняття “майно”. Термін “майно” застосовується неоднозначно. Під майном розуміють річ чи конкретну сукупність речей. Саме про таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди, дарування, позики. Під цим терміном розуміють також сукупність прав, які належать конкретній особі. Терміном “майно” позначають сукупність майнових прав і обов’язків (наприклад, під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов’язки спадкодавця, які переходять до спадкоємця).

Гроші і цінні папери

Гроші є особливою категорією об’єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту і відповідно до цього їм властивий цілий ряд специфічних особливостей.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня (ст. 192 ЦК У).

Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер речей полягає в тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаним у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь-якими купюрами. Гроші можуть бути індивідуалізовані шляхом запису номерів окремих грошових знаків.

Поряд з цим у ряді випадків гроші можуть виступати самостійним об’єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички.

Валютні цінності – певні види майна, які визначаються законом такими. Так, відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до валютних цінностей належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали.

Валютою України визначаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також грошові знаки, які вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу. До валютних цінностей належать також кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні документи (акції, облігації, купони до них, бони, векселі(тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові і банківські документи, виражені у валюті України.

Іноземною валютою визнаються відповідні іноземні грошові знаки, монети, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на розрахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, а також зазначені вище платіжні та інші документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Монетарними металами вважаються золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів.

Цінні папери. Цінні папери є необхідним атрибутом ринкової економіки. Зна­чення даних об'єктів у сучасних умовах значно підвищилося, оскільки в багатьох випадках вони полегшують перехід грошей, товарів від одних суб'єктів до інших.

Відповідно до ст. 194 ЦК У і ст.3 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” цінними паперами визнаються документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Частина 5 ст.3 даного закону встановлює, що в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати.

2) боргові цінні папери:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов’язання України;

д) ощадні (депозитні) сертифікати;

е) векселі.

3) іпотечні цінні папери:

а) іпотечні облігації;

б) заставні;

г) сертифікати ФОН.

4) приватизаційні цінні папери.

5) похідні цінні папери.

6) товаророзпорядчі цінні папери.

Цінний папір — це такий документ, пред'явлення якого потрібне для здій­снення засвідченого ним майнового права. Цінний папір повинен бути складений у визначеній законом формі та мати всі необхідні реквізити, перелік яких вста­новлюється законодавством конкретно щодо кожного виду цінних паперів. Кла­сифікацію цінних паперів можна проводити за кількома підставами.

ЦК України виділяє такі групи та види цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики;

3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах (ст. 195 ЦК України).

Підприємство як єдиний майновий комплекс

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство є самостійним гос­подарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). ЦК вживає термін “підприємство” як особливий вид нерухомості, для якого встановлений спеціальний правовий режим, пов’язаний з посвідченням складу підприємства, його передачею, забезпеченням прав кредиторів і т.д.

Підприємству як об’єкту цивільних прав притаманні наступні ознаки:

1. Це єдиний майновий комплекс, що включає всі види майна, призначені для здійснення діяльності, - земельні ділянки, будинки, спорудження, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на фірмове найменування, товарні знаки і знаки обслуговування й інші виключні права.

2. Це тільки майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

3. Здійснення правочинів з підприємством (наприклад, продаж) не тягне припинення виробничої чи іншої підприємницької діяльності, що здійснювалася попереднім власником, тобто об’єктом є майновий комплекс, який функціонує за призначенням.

4. При здійсненні правочинів з майновим комплексом юридичної особи воно не припиняє свою діяльність як суб’єкта цивільного права.

Підприємство може бути об’єктом різних правочинів – купівлі-продажу, застави, оренди, спадкування й інших, як у цілому та і в частині.

6.2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види

На підставі ст.269 ЦК У особисті немайнові права – це юридично гарантовані можливості, які довічно належать кожній фізичній особі за законом і характеризуються немайновістю та особистісністю. Їх основні ознаки:

Ø дане право належить кожній особі;

Ø дане право належить особі довічно;

Ø дане право належить особі за законом;

Ø дане право є немайновим;

Ø дане право є особистісним.

У ЦК У всі особисті немайнові права, залежно від цільового призначення, поділяються на види:

Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

§ Право на життя (ст. 281 ЦК У) § Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю (ст. 282 ЦК У) § Право на охорону здоров’я (ст. 283 ЦК У) § Право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК У) § Право на інформацію про стан свого здоров’я (ст. 285 ЦК У) § Право на таємницю про стан здоров’я (ст. 286 ЦК У) § Право на опіку і піклування (ст. 292 ЦК У) § Право на безпечне для життя і здоров ’я довкілля (ст. 293 ЦК У) § Право на свободу (ст. 288 ЦК У) § Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК У) § Право на донорство (ст. 290 ЦК У) § Право на сім’ю (ст. 291 ЦК У)

§ Право на ім’я (ст. 294 ЦК У) § Право на використання імені (ст. 296 ЦК У) § Право на зміну імені (ст. 294 ЦК У) § Право на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК У) § Право на недоторканість ділової репутації (ст. 299 ЦК У) § Право на індивідуальність (ст. 300 ЦК У) § Право на особисте життя та його таємницю (ст. 301 ЦК У) § Право на інформацію (ст.302 ЦК У) § Право на особисті папери (ст. 303 ЦК У) § Право на таємницю кореспонденції (ст. 306 ЦК У) § Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 309 ЦК У) § Право на недоторканість житла (ст. 311 ЦК У) § Право на вибір роду занять (ст. 312 § ЦК У) § Право на свободу пересування (ст. 313 ЦК У) § Право на свободу об’єднання (ст. 314 ЦК У) § Право на мирні зібрання (ст. 315 ЦК У)

Дата добавления: 2014-11-16