Методичні поради. Тема: Поняття про справочинство

Тема: Поняття про справочинство

ПЛАН 3

Тексти № 3, 4

Виконати практичні завдання

1. Утворити прикметники, пояснити чергування приголосних.

Нюрнберг, козак, Нью-Йорк, Лейпциг, Гамбург, Калуга, Калуш, Сиваш, Кременчук, чех, Золотоноша, баск, Ірак, Запоріжжя, Рига, Дамаск, латиш, казах, Кривий Ріг, Дрогобич.

2. Відредагувати речення.

1.У місті почалася підписка на газети і журнали. 2. На протязі року була велика нагрузка. 3. Акт являється документом, який ґрунтується на незаперечних доказах. 4. У травні нам добавили зарплату. 5. Не мішайте працювати. 6. Почасова оплата. 7. Прийняти міри по схоронності техніки. 8. На фірму терміново потрібен бугалтер. 9. Копії документів не співпадають з оригіналом. 10. Для рішення цієї надзвичайно складної задачі треба примінити зовсім другий підхід.

3. Перекласти слова та словосполучення українською мовою.

Язвительное замечание, удельный вес, спрос и предложение, безналичный расчет, взыскать неустойку, в принудительном порядке, основание для подачи, подлежат возвращению, ответчик, материальные убытки, расходы по ведению дела, выговор, тщательно, положительный, настойчивый, бдительный, отзывчивый.

4.Перекласти текст українською мовою.

Домашнє завдання: 1. Навести приклади стилів сучасної української мови. 2. Подайте приклади діалектних форм свого регіону.

Мета: подати поняття про документ, його класифікацію, реквізити; поглибити знання про текст.

1. Поняття про документ.

2. Критерії класифікації документів.

3. Реквізит як елемент документа. Правила оформлення реквізитів.

4. Оформлення сторінок документа (рубрикація, нумерація, бланк).

5. Стандартизація ділового тексту.

6. Вимоги до тексту документів.

7. Характеристика. Скарга.

Основна література: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

Додаткова література: 11, 12, 14, 17, 19, 21.

Готуючись до першого питання, необхідно відзначити, що офіційно-діловий стильсучасної української літературної мови обслуговує сферу ділових стосунків та відносин на офіційному рівні. Основним видом ділового мовлення є документ, який на сьогодні став об’єктом вивчення багатьох наукових дисциплін. Це стало причиною виникнення різних значень поняття „документ”, оскільки його тлумачення залежить від того, у якій галузі науки чи сфері діяльності й для чого він використовується. Документ– це закріплена на папері чи спеціальному матеріалі інформація про факти, події, явища дійсності, діяльність людини за визначеним стандартом чи відповідною формою з дотриманням усіх норм чинного законодавства. У цьому ж питанні потрібно вказати, які вимоги ставляться до документа і охарактеризувати найголовніші функції, що виділяють документ у потоці інформації (правова, управлінська, історична).

Друге питання передбачає вивчення видів документів, їх класифікацію (за найменуванням, призначенням, походженням, місцем виникнення, напрямом, формою, терміном виконання, ступенем гласності, стадіями створення, за складністю, терміном зберігання, технікою відтворення, носієм інформації, за юридичною силою).

При розкритті третього та четвертого питань, слід зазначити, що окремі елементи кожного документа називаються реквізитами. А сукупність реквізитів, поданих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Необхідно за державним стандартом охарактеризувати реквізити документів, вказати на їх розміщення, правила оформлення, специфіку фіксації та оформлення сторінки документа.

Вивчаючи п’яте питання, необхідно з’ясувати, у чому полягає відмінність між стандартними і нестандартними текстами документів.

Під стандартизацією мови ділових паперів слід розуміти насамперед встановлення правил добору слів і термінів, правил побудови речень і словосполучень.

Усі ділові папери за ступенем стандартизації (способом викладу матеріалу) можна умовно поділити на дві категорії: документи з високим рівнем стандартизації та документи з низьким рівнем стандартизації.

Документи з високим рівнем стандартизації складаються за встановленою формою. У цих документах передбачено не тільки формуляр, а і словосполучення, якими має користуватися укладач, за винятком цілком конкретних індивідуальних відомостей у відведених для цього місцях (свідоцтво про народження, атестат, диплом, паспорт, довідка, перепустка і под.)

У документах з низьким рівнем стандартизації добір слів та словосполучень залежить від конкретних ситуацій, обставин та змісту документа. Для цих документів важко передбачити бланк (біографія, доручення, звіт, характеристика тощо).

За способом викладу документи з низьким рівнем стандартизації прийнято поділяти на розповіді, описи, міркування.

Готуючись до шостого питання, слід відзначити, що текст – основний елемент документа. При його написанні мають виконуватися вимоги, найголовніша з яких – достовірність та об'єктивність змісту, нейтральний тон, повнота інформації та максимальна стислість.

Текст складається з таких логічних елементів: вступ (обґрунтовується причина укладання документа, викладається історія питання та ін.), доказ (розкривається суть питання, докази, пояснення, факти, міркування, висновки та ін.), закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ (прохання, пропозиції).

Розглядаючи сьоме питання, слід пам’ятати, що характеристика – документ, в якому сформульовано думку про особу як члена колективу, дається оцінка ділових і моральних якостей працівника; скарга – документ, в якому особа або установа вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи чи установи і вимагає вжити належних заходів з метою їх усунення.

Дата добавления: 2014-11-16