Методичні поради. Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення

Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Іменник

ПЛАН 8

Текст № 9

Домашнє завдання: Опрацювати і законспектувати статті

1. Грязухіна Т.О. Система багатомовного машинного перекладу // Мовознавство. – 2001. – № 5. – С. 14 – 25.

2. Бойко Н.І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові // Мовознавство. – 2002. – № 2-3. – С. 10 – 21.

3. Вісник Львівського університету: Серія філологічна. – Львів. – 2000. – Вип. 29. – 321 с.

Мета: поглибити знання про граматичні категорії (роду, числа) іменника та особливості їх функціонування у професійному мовленні; вивчити норми функціонування абревіатур та графічних скорочень у документах.

1. Іменник як частина мови.

2. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників.

3. Особливості використання категорії роду іменників у документах.

4. Категорія числа іменників у ділових паперах.

5. Абревіатури і графічні скорочення у документах.

6. Телеграма. Факс. Телефонограма.

Реферат на тему: Порівняльний аналіз категорії роду іменників в українській, російській, англійській, французькій, німецькій мовах.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Додаткова література: 12, 17, 19, 20.

Розкриваючи перше питання, слід пригадати визначення іменника, а також проаналізувати лексико-семантичні розряди (конкретні / абстрактні, речовинні, власні / загальні, істоти / неістоти тощо), поділ на відміни та групи.

Висвітлюючи друге питання, необхідно наголосити, що кожний іменник в однині належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього. Рід іменників визначається граматично, лексично, синтаксично. Окрему групу складають іменники „спільного” роду (сирота, суддя, Кулик). Детально слід зупинитись на визначенні роду невідмінюваних іменників (шосе, путасу), які позбавлені морфологічних форм його вияву і поділяються на родові групи за лексичним значенням.

Аналізуючи третє питання, слід звернути увагу на те, що в професійному мовленні граматичний рід виконавців дій, назв осіб за професією, посадою, званням та ін. частіше, ніж в інших стилях, не відповідає статі. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус. Ці слова вживаються для позначення чоловіків та жінок і підкреслюють не стать людини, а її службовий і соціальний статус.

У четвертому питанні необхідно зазначити, що в українській мові іменники мають однину і множину. Переважна більшість іменників мають дві форми: документ – документи, юрист – юристи, доказ – докази, закон – закони. Частина іменників має або тільки однину, або тільки множину, наприклад: студентство, радість, Київ, цукор, вода – однина; парфуми, Карпати, канікули – множина. Визначити, за яких обставин категорія однини вживається в значенні множини; за яким умов абстрактні, речовинні іменники вживаються у множині.

При характеристиці п’ятого питання, слід з’ясувати загальні вимоги щодо використання складноскорочених слів (ЗНУ, неп, МВФ, КамАЗ) у професійному мовленні, проаналізувати загальноприйняті графічні скорочення, показати принципи їх написання (р-н, км, проф.)

Готуючись до шостого питання, слід пам’ятати, що телеграма – документ з гранично стислим текстом, викликаний необхідністю негайного втручання у певну справу, термінового інформування когось про щось; факс – це спосіб передачі різних за змістом документів; телефонограма – це термінове повідомлення, що передається адресату по телефону.

Дата добавления: 2014-11-16