Епітеліальні куприкові ходи, що нагноїлися

К61 Абсцес в ділянці заднього проходу і прямої кишки

Формування попереднього діагнозу за клінічними ознаками.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

10. Діагностична програма при гострому парапроктиті:

А) Додаткові методи обстеження:

не проводяться.

Б) Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналізкрові;

б) клінічний аналіз сечі.

11. Диференційна діагностика гострого парапроктиту:

- пресакральна кіста, що нагноїлася;

- епітеліальні куприкові ходи, що нагноїлися;

- гострий геморой, ускладнений тромбозом і запаленням.

12. Клініко-статистична класифікація гострого парапроктиту:

Макет клінічного діагнозу: Гострий {Lх{Rх}} парапроктит, {ускладнений флегмоною Oх}

Локалізація:

L1 - передній

L2 - задній

L3 - лівосторонній

L4 - правосторонній

L4 - підковоподібний передній

L5 - підковоподібний задній

Поширеність процесу:

R1 - підшкірний

R2 - підслизовий

R3 - підшкірно-підслизовий

R4 - ішіоректальний

R5 - пельвіоректальний

R6 - ретроректальний

Ускладнення:

O1 - флегмона клітковиних просторів лівого стегна

O2 - флегмона клітковиних просторів правого стегна

О3 - флегмона клітковиних просторів таза

О4 - флегмона клітковиних просторів черевної стінки

13. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Гострий правосторонній підшкірний екстрасфінктерний парапроктит.

Б) Гострий підковоподібний задній ретроректальний екстрасфінктерний парапроктит, ускладнений флегмоною клітковинних просторів таза.

14. Лікувальна тактика при гострому парапроктиті:

А) Хірургічна операція:

- розкриття і дренування гнійника;

- при розкритті гнійника необхідно висікти крипту для ліквідації сполучення між кишкою і гнійником;

- при анаеробній інфекції висікають всі некротизовані тканини.

Б) Медикаментозне лікування:

- антибіотики широкого спектра дії;

- дезінтоксикаційна терапія;

- мазеві антисептичні пов’язки;

- безшлакова дієта, регулювання дефекацій.

12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

Строки непрацездатності залежать від виду гострого парапроктиту (від 7-10 днів - при під­шкірно-підслизовому до 50-60 днів - при ішіоректальному парапроктиті).

1. Визначення: Запальний інфільтрат у міжсідничній складці.

2. Актуальність проблеми:

А) Чоловіки хворіють у три рази частіше, ніж жінки.

Б) Нагноєння куприкових ходів у більшості випадків виникає у пацієнтів до 30 років.

В) Посідає друге місце після гострого парапроктиту і характеризується частими рецидивами.

3. Причини розвитку куприкових ходів -наявність природженого дефекту розвитку з непра­вильним вростанням волосся, залишками спинної хорди, порушенням редукції куприка.

4. Механізми розвитку куприкових ходів, що нагноїлися -наявність в куприкових ходах мікробної флори або їх травмування.

5. Клінічні прояви куприкових ходів, що нагноїлися:

А) Скарги:

а) біль в ділянці куприка, що іррадіює в пряму кишку;

б) припухлість у міжсідничній ділянці;

в) підвищення температури тіла.

Б) Iсторія захворювання - виникає гостро на тлі природженої патології.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд міжсідничної ділянки (рис. 3.5.6):

- інфільтрат, гіперемія шкіри;

- можлива наявність нориць із гнійним вмістом;

б) пальпація - флуктуація в ділянці інфільтрату.

Дата добавления: 2014-11-16