У період модернізації. 1882 р. спільно з талановитим публіцистом Еразмом Пільтцем (1851-1929) - часопис Край (Петербург)

1882 р. спільно з талановитим публіцистом Еразмом Пільтцем (1851-1929) - часопис Край (Петербург). Обидва видання задекларували свою лояльність до самодержавства, виступали за зближення поляків і росіян, яке у перспективі зможе принести користі як Росії, так і полякам (у культурно-національному плані).

Ідеї повного примирення з владами країн-загарбниць не зустрічали співчуття більшої частини поляків Росії та Німеччини. Нові віяння, що приходили із Заходу, приносили із собою сподівання на індустріалізацію, капіталізм, науку і освіту. Суспільні зміни накреслювали перспективу цивілізаційного поступу, який повинен був піднести націю на вищий щабель. Ліберальні ідеї стали дороговказом для розвитку "органічної праці". За відсутності державної підтримки ініціативу розвитку громадських форм співжиття в Королівстві Польському та польських землях Німеччини взяла на себе інтелігенція й окремі підприємці. Група землевласників і підприємців Королівства Польського 1875 р. заснувала у Варшаві Музей промисловості і рільництва, який підтримував наукові досліди і поширював наукові знання. Заможні підприємці утворювали приватні гімназії та училища. 1881 р. вихованці Головної школи у Варшаві розпочали діяльність Каси ім. Ю. Мяновського (ректор Головної школи у 1862-1869 pp.) - приватного фонду для підтримки розвитку польської науки.

Громадська активність була обгрунтувана ліберальною ідеологією варшавського позитивізму - течії суспільно-політичної думки 70 - 80-х років XIX ст. Піонером позитивізму виступив учений і публіцист Александр Свєнтоховський (1849-1938). 1871 р. у часописі Пшегльонд тигодньови (Тижневий огляд) він опублікував статтю-маніфест Ми і ви. Автор спирався на ідеї позитивізму, які йшли із Заходу, визнавав пріоритет наукових знань і прогресу, критикував шляхетські традиції, відсталість, підносив підприємництво, активну життєву позицію. Він доводив, що "спокійна і тривала праця" вимагає не меншого героїзму, ніж "гра у воєнну лотерею". Ідеї А. Свєнтоховського підтримали інші молоді вчені та публіцисти, випускники Головної школи Пйотр Хмельовський (1848-1904), Александр Ґловацький (Болеслав Прус, 1845-1912), Юліан Охоровт (1850-1917). На сторінках часописів Нива, Атенеум, Пшегльонд тигодньови вони пропагували ідеї позитивізму, проголошуючи культ освіти і праці для добра суспільства, закликаючи до підприємництва і збагачення; виступали за поступове еволюційне перетворення суспільства шляхом реформ, розвитку освіти і культури. Таку діяльність вони називали "працею біля основ", вважаючи її глибоко патріотичною. Позитивісти відмежувалися від романтизму і національних повстань. Вони стали ініціаторами багатьох культурно-освітніх акцій, зокрема, заснували низку газет і часописів для народу, читали лекції, створювали курси для неписьменних, бібліотеки. У поетичній формі кредо позитивістів висловив поет Адам Асник (1838-1897) у широко знаному вірші:

Жалі даремні, марний труд

І прагнення химерне!

Що віджило - і чудо з чуд

Знов до життя не верне.

Світ не віддасть в цей вир хуртеч

Минулих марень тлуми,

Вогонь не зможе, ані меч

Спинить летючі думи.

3 живими йти вперед май хист,

Сприймать нове навколо.

А не зів'ялих лаврів лист

Вінчати вперте чоло.

Дата добавления: 2014-11-16