КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розділ 11. На початку XX століття Європа та європейці
На початку XX століття Історія Польщі х роках виникло Галицьке татранське товариство з центром у Новому Тарзі, а потім Закопане і Кракові. У 1887 р. воно нараховувало 1868 членів, серед яких майже половина походила з королівства і Познанщини. Заможні поляки виїжджали на відпочинок у країни Західної Європи, у Крим і на Кавказ. Менш заможні міщанські родини відпочивали у приміських селах, де винаймали помешкання на 2-3 тижні. У популярних для відпочинку місцевостях в горах, на річках швидко будувалися т.зв. "літні" оселі для приїжджих. У Галичині традиційним місцем відпочинку та лікування стали Криниця на Краківщині, Немирів і Трускавець на Львівщині. У Королівстві Польському популярним курортом наприкінці століття став Наленчув. На Помор'ї користувались увагою заможних Сопот, Колобжег. У місцях відпочинку почали будувати "пансіонати", де можна було винайняти кімнату з кухнею або кілька кімнат. Однак загальна кількість відпочиваючих була ще невеликою: переїзд і платня за проживання була доступна лише заможним верствам. У другій половині століття поширився спортивний рух і фізична культура. У 1867 р. з Чехії до Галичини прийшов "'сокольський" рух, який заохочував молодь до занять фізичною культурою (гімнастичними вправами). 1884 р. у Львові була побудована перша спеціальна гімнастична зала, в якій могли одночасно займатись 500 осіб. Осередки Гімнастичного товариства "Сокіл" постали в інших містах Галичини. Незабаром в осередках "Сокола" почали проводити тренування з фехтування, веслування, кінного спорту й легкої атлетики. Проводилися змагання і показові виступи молоді, які збирали багато глядачів. У Львові 1870 р. виник Гімнастичний заклад Е. Мадейського, у Варшаві - Пмнастично-лікувальний заклад С Маєвського і багато інших. Наприкінці століття з'явилися перші клуби лещатарів і роверистів. Період позитивізму вніс до культурного розвитку поляків нові якості, які не були такими ефектними та яскравими, як за часів романтиків. Але вони були народжені пильнішою увагою до життя ширших верств суспільства, вносили до національної культури демократичні елементи, чим робили її ближчою не тільки до шляхті, а й селян, міщан, робітництва. У підсумку вони складали основну масу польської нації, яка наприкінці XIX ст. набувала нових рис. > Науково-технічна революція. Наприкінці XIX ст. провідні країни Європи продовжували нарощувати свій економічний потенціал, спираючися на швидкий поступ науково-технічних знань і технологій. Перехід до виплавлення сталі, використання нових хімічних матеріалів і сполук, електроенергії, засобів зв'язку і комунікації (телефон, автомобіль, літак) - усе це забезпечило європейським країнам провідні позиції у розв'язанні суспільних проблем, створило кращі можливості для підвищення рівня життя населення. Якщо XIX ст. було віком вугілля і пари, то на зламі XIX і XX ст. більшого значення набували нафта, електрична енергія, хімічна промисловість. У 1860 р. француз Е. Ленуар сконструював перший двигун внутрішнього згоряння, що працював на газі, а у 1878 р. німець А. Отто вдосконалив його, застосувавши замість газу нафту. Подальшому розвиткові двигуна завдячують німецьким інженерам К. Бенцу, Г. Даймлеру, В. Сіменсу. Наприкінці XIX ст. були створені перші мотоцикли та автомобілі, 1892 р. американець Генрі Форд заснував перше підприємство серійного виробництва автомобілів. Одночасно з працею над двигуном внутрішнього згоряння провадилися роботи з одержання електричної енергії: перша електростанція промислової потужності була побудована у США в 1896-1898 pp. біля Ніагарського водоспаду. Використання електроенергії здійснило революцію у промисловому виробництві, побуті, комунікації, транспорті. На початку XX ст. почали будувати великі морські кораблі з використанням потужних двигунів внутрішнього згоряння. 1912 р. англійці побудували великий океанський пасажирський корабель "Титанік", який, однак, вже у першому рейсі в квітні того ж року зіткнувся з айсбергом і затонув, забравши з собою життя 1503 людей. Швидкими темпами створювалося літакобудування. Якщо у 1909 р. француз Л. Блері здійснив перший переліт через протоку Ла Манш, то у 1912-1914 pp. були сконструйовані і введені в дію літаки, які розвивали швидкість до 250 км на годину, піднімалися на висоту до 5 км і долали тисячі кілометрів відстані. Застосування нових технік, технологій і матеріалів створювало умови для вдосконалення процесу виробництва і прискорення господарського розвитку. У погоні за максимальними прибутками фабрики об'єднувалися у трести, концерни і синдикати, які охоплювали повний або частковий цикл продукції - від видобутку сировини до її продажу. З одного боку, лунали голоси про лібералізм, а з другого - обмежувалася свобода виробників і встановлювався монополізм. Монополії шукали шляхів впливу на державний апарат, домагалися проведення протекціоністської політики. Наукові й технічні досягнення позначалися також на вдосконаленні воєнної техніки. Створювалися повітряні війська, розпочалося будівництво великих надводних і підводних човнів. У 1891 р. до озброєння запроваджено скорострільний кулемет, сконструйований інженером X. Максимом, що робив 1500 пострілів на хвилину. Шведський хімік А.Б. Нобель ще 1866 р. розробив технологію виробництва динаміту -вибухової речовини великої потужності (у 1900 р. за його заповітом створено фонд, який донині щорічно присуджує вченим нагороди за видатні наукові заслуги). Позитивні економічні зрушення спостерігалися також у країнах Центральної і Східної Європи (Австро-Угорщина, Росія), які загалом відставали в темпах індустріалізації від Західної Європи. Економічне зростання провідних європейських країн вперше в історії перевищувало темпи приросту населення. Особливо бурхливо розвивалась економіка Німеччини, яка спиралася на індустріальні райони Ельзасу і
Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 510; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |