Кісткова носова порожнина

(cavitas nasalis ossea)

Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (apertura piriformis), а ззаду через хоани (choanae) сполучається з носоглоткою.

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) на праву та ліву половини, і кожна половина має:

- верхню стінку (paries superior);

- нижню стінку (paries inferior);

- бічну стінку (paries lateralis);

- присередню стінку (paries medialis).

Бічна стінка (paries lateralis) утворена:

- носовою кісткою (os nasale);

- лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae);

- сльозовою кісткою (os lacrimale);

- решітчастим лабіринтом (labyrinthus ethmoidalis);

- перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini);

- присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

- нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior).

Верхня стінка (paries superior) утворена:

- лобовою кісткою (os frontale);

- дірчастою пластинкою решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis).

Присередня стінка утворена:

- кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum), яка складається з:

- перпендикулярної пластинки решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);

- лемeша (vomer).

Нижня стінка (paries inferior) утворена кістковим піднебінням (palatum osseum), яке складається з піднебінного відростка верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) і горизонтальної пластинки піднебінної кістки (lamina horizontalis ossis palatini).

Кісткове піднебіння (palatum osseum) має шви (suturae), що проходять по серединній лінії, між піднебінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединний піднебінний шов (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп – поперечний піднебінний шов (sutura palatina transversa).

Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) оточене комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюють коміркову дугу (arcus alveolaris).

Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae) знаходяться різцеві канали (canales incisivi).

У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної горизонтальної пластинки розташовуються ліві і праві:

- великі піднебінні отвори (foramina palatina majora);

- 2-3 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora).

Між верхньою носовою раковиною (concha nasalis superior) і середньою носовою раковиною (concha nasalis media) проходить верхній носовий хід (meatus nasi superior), куди, за посередництва клинорешітчастого закутка (recessus sphenoethmoidalis) відкриваються:

- клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis);

- задні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis еthmoidalis).

Між середньою носовою раковиною (concha nasalis media) і нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) проходить середній носовий хід (meatus nasi medius), куди через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale) та півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris) відкриваються:

- лобова пазуха (sinus frontalis);

- верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris);

- передні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales anteriores);

- середні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales mediae).

Між нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) і кістковим піднебінням (palatum osseum) розташований нижній носовий хід (meatus nasi inferior), куди відкриваються:

- носослізний канал (canalis nasolacrimalis);

- різцевий канал (canalis incisivus).

Спільний носовий хід (meatus nasi communis) є частиною носової порожнини (cavitas nasi) між носовими раковинами (conchae nasales) і носовою перегородкою (septum nasi).

Носоглотковий хід (meatus nasopharyngeus) розташований між заднім краєм носових раковин (margo posterior concharum nasalium) та хоанами (choanae).

На бічній стінці (paries lateralis) цього ходу позаду середньої носової раковини (concha nasalis media) розташований клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum).

Позаду і дещо вище верхньої носової раковини (concha nasalis superior) розташований клинорешітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis), куди відкривається клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis) через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis).

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) сполучається через:

- грушоподібний отвір (apertura piriformis) із зовнішнім середовищем;

- дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foramina cribrosa laminae cribrosae ossis ethmoidalis) – з передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna);

- різцевий канал (canalis incisivus) – з ротовою порожниною (cavitas oris);

- хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa), або, за наявності м’яких тканин, з носовою частиною глотки (pars nasalis pharyngis);

- клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) – з крилопіднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

Хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) обмежені:

- знизу – горизонтальними пластинками піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum);

- присередньо – лемешем (vomer);

- збоку – присередніми пластинками крилоподібних відростків клиноподібної кістки (laminae mediales processuum pterygoideorum ossis sphenoidalis);

- угорі – тілом (corpus) та піхвовими відростками клиноподібної кістки (processus vaginales ossis sphenoidalis) і крилами лемеша (alae vomeris).

Основа черепа (basis cranii)

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

Увнутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню.

Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить:

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів (canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

- великий отвір (foramen magnum);

- схил потиличної кістки (clivus ossis occipitalis);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- кам’янисто-потилична щілина (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium).

Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:

- потиличні відростки (condyli occipitales);

- відросткову ямку (fossa condylaris);

- відростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);

- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);

- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);

- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);

- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

- зовнішній отвір м’язово-трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);

- яремну ямку (fossa jugularis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- шилоподібний відросток (processus styloideus);

- соскоподібний відросток (processus mastoideus);

- шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);

- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);

- барабанно-соскоподібну щілину (fissura tympano-mastoidea);

- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);

- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);

- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);

- суглобовий горбок (tuberculum articulare);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- кісткове піднебіння (palatum osseum);

- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);

- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);

- різцеву ямку (fossa incisiva);

- різцевий канал (canalis incisivus);

- різцевий отвір (foramen incisivum);

- піднебінний валик (torus palatinus);

- піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis);

- лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);

- лемешево-дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina)

Вона є парна і оточена:

- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);

- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini).

Збоку ця ямка (fossa pterygopalatina) кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) донизу поступово звужується і переходить у великий піднебінний канал (canalis palatinus major).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається:

- присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);

- угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);

- ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

- унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);

- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).

Скронева ямка (fossa temporalis)

Скронева ямка утворена:

- лобовою лускою (squama frontalis);

- тім’яною кісткою (os parietale).

Угорі вона (fossa temporalis)оточена скроневою лінією (linea temporalis), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici).

Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).

Присередньою стінкою скроневої ямки (paries medialis fossae temporalis) є:

- скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis);

- зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis).

Зовні ця ямка (fossa temporalis) відмежована виличною дугою (arcus zygomaticus), а спереду – виличною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis).

Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жировою тканиною.

Підскронева ямка (fossa infratemporalis)

Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

Верхньою стінкою (paries superior) цієї ямки (fossa infratemporalis) є:

- скронева кістка (os temporale);

- велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).

Присередня стінка (paries medialis) утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

Передньою стінкою підскроневої ямки (paries anterior fossae infratemporalis) служить горб верхньої щелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum).

Нижньої стінки підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має.

Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae).

Спереду підскронева ямка (fossa infratemporalis) сполучається через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).

Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris) з крило-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

Особливості черепа новонародженого

Череп новонародженого (cranium neonati) має такі особливості:

- мозковий череп (neurocranium) за об’ємом у 8 разів більший за лицевий череп (viscerocranium), а у дорослої людини – у 2 рази більший за лицевий череп (viscerocranium);

- у новонародженого очні ямки (orbitae) широкі;

- основа черепа (basis cranii) у порівнянні із склепінням черепа (calvaria) значно менша;

- кістки черепа (ossa cranii) з’єднані між собою за допомогою широких хрящових і волокнистих (фіброзних) прошарків, тобто склепіння черепа (calvaria) не має швів;

- тім’яний горб (tuber parietale) та лобовий горб (tuber frontale) добре виражені;

- лобова кістка (os frontale) складається із двох частин, надбрівні дуги (arcus superciliares) відсутні, лобових пазух (sinus frontales) ще немає, з усіх пазух ледве намічені гайморові порожнини;

- великі крила клиноподібної кістки (alae majore ossis sphenoidalis) ще не зрослися з її тілом (corpus)

- нижня щелепа (maxilla) має дві частини – дві половини;

- частини скроневої кістки (os temporale) відокремлені одна від одної добре вираженими щілинами, які заповнені хрящовими або волокнистими (фіброзними) прошарками;

- соскоподібний відросток скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) не виражений, як і потиличні відростки (condyli occipitales);

- на кістках черепа (ossa cranii) не виражені горби та лінії – місця прикріплення м’язів;

- відсутні коміркові (альвеолярні) відростки (processus alveolares);

- верхні щелепи (maxillae) недорозвинені.

Найхарактерніша ознака черепа новонародженого – це наявність тім’ячoк черепа (fonticuli cranii).

Між незрослими половинами луски лобової кістки (os frontale) і тім’яними кістками (ossa parietalia) розташоване переднє тім’ячко (fonticulus anterior), яке покрите сполучною тканиною. Воно заростає в кінці 1-го року життя або на початку 2-го року життя.

Між тім’яними кістками (ossa parietalia) і лускою потиличної кістки (os occipitale) розташоване заднє тім’ячко (fonticulus posterior), яке заростає на 2-3-му місяці життя.

Між тім’яною кісткою (os parietale), потиличною кісткою (os occipitale) і скроневою кісткою (os temporale) розташоване парне соскоподібне тім’ячко (fonticulus mastoideus) або задньобічне тім’ячко (fonticulus posterolateralis), яке заростає наприкінці внутрішньоутробного розвитку або упродовж перших 2-3 місяців життя.

Між лобовою кісткою (os frontale), тім’яною кісткою (os parietale), клиноподібною кісткою (os sphenoidale) і скроневою кісткою (os temporale) розміщене парне клиноподібне тім’ячко (fonticulus sphenoidalis) або передньобічне тім’ячко (fonticulus anterolateralis), яке теж заростає переважно перед народженням дитини або упродовж перших 2-3 місяців життя.

Аномалії кісток черепа

Аномалії кісток черепа численні й різноманітні, найчастіше трапляються такі вади розвитку.

1 Потилична кістка (os occipitale):

- верхня частина луски відокремлюється від решти кістки у вигляді окремої кістки трикутної форми, що відповідає міжтім’яній кістці (os interparietale) тварин;

- глибока щілина по краю луски з одного або обох боків – сліди неповного зрощення;

- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa) може досягати дуже великих розмірів;

- площадка вище верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior) підноситься як поперечний валик (torus occipitalis), він відповідає зовнішньому потиличному гребеню (crista occipitalis externa) мавп;

- від нижньої поверхні яремного відростка (processus jugularis) відходить присоскоподібний (колосоподібний) відросток (processus paramastoideus), він може досягати великої довжини і навіть зчленовуватися з поперечно-ребровим відростком (processus costotransversarius) атланта (atlas);

- на передньому краї великого отвору (foramen magnum) потиличної кістки (os occipitale) спостерігається горбок із суглобовою поверхнею – третій відросток (condylus tertius), який зчленовується з передньою дугою атланта (arcus anterior atlantis).

- перший шийний хребець (atlas [I]) може більшою або меншою мірою асимілюватись потиличною кісткою (os occipitale).

2 Клиноподібна кістка (os sphenoidale):

- тіло кістки (corpus os sphenoidale) в ділянці гіпофізної ямки турецького сідла (fossa hypophysialis sella turcica) пронизане наскрізним каналом (canalis craniopharyn-geus), який містить протоку мозкового придатка (hypophysis cerebri), яка не заросла (затримка розвитку);

- може бути відсутнім остистий отвір (foramen spinosum).

3 Лобова кістка (os frontale):

- обидві половини лобної кістки не зростаються, і утворюється по серединній лінії лобний шов (sutura frontalis);

- величина лобних пазух варіює, надзвичайно рідко їх немає зовсім.

4 Решітчаста кістка (os ethmoidale):

- розвиток комірок дуже варіює;

- часто зустрічається найвища носова раковина (concha nasalis suprema).

5 Тім’яна кістка (os parietale):

- поділ кістки стріловим швом на верхню і нижню половини – подвійна тім’яна кістка або двочасткова тім’яна кістка (os parietale bipartitum).

6 Скронева кістка (os temporale):

- яремна ямка (fossa jugularis) поділяється відростком (processus intrajugularis) на дві ямки, якщо цей відросток великий, то утворюється поділений яремний отвір (foramen jugulare bipartitum);

- шилоподібний відросток (processus styloideus) може бути відсутнім або він майже досягає під’язикової кістки (os hyoideum).

7 Верхня щелепа (maxilla):

- різцевий шов (sutura incisiva) може бути добре вираженим, його може бути видно на лицевій поверхні (facies facialis);

- на нижній поверхні піднебінних відростків (processus palatinus) по серединній лінії (переходячи і на піднебінни кістки) розвивається іноді валик (torus palatinus);

- різцеві канали (canales incisivi) варіюють, як і верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris).

8 Вилична кістка (os zygomaticum):

- кістка може ділитись горизонтальним швом наполовину, утворивши подвійну виличну кістку (os zygomaticum bipartitum);

- в рідких випадках вилична кістка розвинута рудиментарно, так що вилична дуга (arcus zygomaticus) переривається.

9 Носова кістка (os nasale):

- величина і форма носових кісток дуже варіюють;

- носова кістка не досягає лобної кістки;

- може зовсім не бути носової кістки, тоді вона замінюється добре розвинутим лобним відростком верхніх щелеп;

- носові кістки можуть мати великі розміри, які часто асиметричні;

- зрідка носові кістки зливаються в одну кістку, як у мавп.

10 Сльозова кістка (os lacrimale):

- численні варіації величини;

- відсутність сльозової кістки, її замінює лобовий відросток (processus frontalis) верхньої щелепи (maxilla) або очноямкова пластинка (lamina orbitalis) решітчастої кістки (os ethmoidale).

11 Нижня носова раковина (concha nasalis inferior):

- варіює верхньощелепний відросток (processus maxillaris);

- варіює решітчастий відросток (processus ethmoidalis).

12 Леміш (vomer):

- викривлення леміша в той або інший бік.

13 Нижня щелепа (mandibula):

- обидві половини часто асиметричні;

- величина кута і форма суглобового відростка дуже варіюють;

- трапляються подвійні отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae) та підборідний отвір (foramen mentale).

14 Під’язикова кістка (os hyoideum):

- малі роги (cornu manus) можуть виростати в довгі гострі відростки;

- великі роги іноді (cornu majus) суглобом іноді з’єднуються з тілом під’язикової кістки.

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

(ossa membri superioris)

Вони поділяються на:

- грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris);

- вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

Грудний пояс; пояс верхньої кінцівки

(cingulum pectorale; cingulum membri superioris)

Грудний пояс складається з:

- ключиці (clavicula);

- лопатки (scapula).

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має:

- груднинний кінець (extremitas sternalis);

- надплечовий кінець (extremitas acromialis);

- тіло ключиці (corpus claviculae);

- верхню поверхню (facies superior);

- нижню поверхню (facies inferior).

На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

- конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

- трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки (acromion scapulae).

Лопатка (scapula)

Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має:

- реброву поверхню; передню поверхню (facies costalis; facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- верхній край (margo superior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis);

- верхній кут (angulus superior);

- нижній кут (angulus inferior);

- бічний кут (angulus lateralis);

- шийку лопатки (collum scapulae).

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому розташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею (clavicula).

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз.

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з голівкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

- надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

- підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

Вільна частина верхньої кінцівки

(pars libera membri superioris)

Вона поділяється на:

- плече (brachium);

- передпліччя (antebrachium);

- кисть (manus).

Плечова кістка (humerus)

Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).

На проксимальному нарості (epiphysis proximalis) розміщена голівка плечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis) для з’єднання із суглобовою западиною лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).

Голівку плечової кістки (caput humeri) оточує анатомічна шийка (collum anatomicum), нижче якої знаходяться:

- великий горбок (tuberculum majus);

- малий горбок (tuberculum minus).

Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу (crista tuberculi majoris; labium laterale) і гребінь малого горбка; присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить міжгорбкова борозна (sulcus intertubercularis).

На межі між проксимальним нарістом (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:

- передньоприсередню поверхню (facies anteromedi-alis);

- передньобічну поверхню (fscies anterolateralis);

- задню поверхню (facies posterior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis).

Передня поверхня тіла плечової кістки (facies anterior corporis humeri) поділяється на передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis) та передньобічну поверхню (facies anterolateralis).

На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки (facies posterior corporis humeri) розташована дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), ззаду і знизу від якої проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis).

На дистальному нарості (epiphysis distalis) розташований відросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – голівка плечової кістки (capitulum humeri).

Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а над голівкою плечової кістки – променева ямка (fossa radialis).

На задній поверхні (facies posterior) напроти цих ямок (fossae) розташована ліктьова ямка (fossa olecrani).

По краях дистального наростку плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться:

- присередній надвідросток (epicondylus medialis);

- бічний надвідросток (epicondylus lateralis).

Присередній надвідросток (epicondylus medialis) вгору переходить у присередній наднадвідростковий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri). Цей надвідросток може мати надвідростковий відросток (processus supracondylaris).

Бічний надвідросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвідростковий гребінь; бічний надвідростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri).

Позаду присереднього надвідростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris).

Кістки передпліччя (ossa antebrachii)

Кістки передпліччя є складовою частиною передпліччя. Із бічної сторони передпліччя (antebrachium) розташована променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna). Вони є типовими довгими (трубчастими) кістками (ossa longa).

Ліктьова кістка (ulna)

Ліктьова кістка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному нарості ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований ліктьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього – вінцевий відросток (processus coronoideus). Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis).

На бічній поверхні проксимального нарістку (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кістки (incisura radialis) для з’єднання з голівкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- присередню поверхню (facies medialis);

-передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

- міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташований гребінь м’яза-відвертача (crista musculi supinatoris).

На дистальному нарості ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють голівку ліктьової кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis).

На присередній поверхні голівки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

Променева кістка (radius)

Променева кістка є складовою частиною передпліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному нарості променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована голівка променевої кістки (caput radii) з суглобовим обводом (circumferentia articularis) та суглобовою ямкою (fovea articularis) зверху. Нижче голівка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

- горбистість м’яза-привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному нарості променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris) для з’єднання з голівкою ліктьової кістки (caput ulnae).

На дистальному нарості променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані:

- зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з’єднання із зап’ястковими кістками (ossa carpi);

- надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);

- дорсальний горбок (tuberculum dorsale);

- борозни сухожилків м’язів-розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

Кістки кисті (ossa manus)

Кістки кисті поділяються на:

- зап’ясткові кістки (ossa carpi);

- п’ясткові кістки (ossa metacarpi);

- кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

Зап’ясткові кістки (ossa carpi)

Їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дистальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

- півмісяцева кістка (os lunatum);

- тригранна кістка (os triquetrum);

- горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- кістка-трапеція (os trapezium), що має горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii);

- трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

- головчаста кістка (os capitatum);

- гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati).

Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка (sulcus carpi).

П’ясткові кістки (ossa metacarpi)

До їх складу входять п’ять коротких (трубчастих) кісток, кожна з яких має:

- основу п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi);

- тіло п’ясткової кістки(corpus ossis metacarpi);

- голівку п’ясткової кістки(caput ossis metacarpi).

Перша п’ясткова кістка (ossa metacarpi I) коротша і ширша, на її основі знаходиться сідлоподібна поверхня (facies sellaris) для зчленування з кісткою-трапецією (os trapezium).

Друга п’ясткова кістка (os metacarpi II) найдовша і в напрямі до V п’ясткової кістки довжина п’ясткових кісток поступово зменшується.

Третя п’ясткова кістка (os metacarpi III) має шилоподібний відросток (processus styloideus ossis metacarpi tertii).

На обернутих одна до одної поверхнях основ II-V п’ясткових кісток (basis ossis metacarpi II-V) є суглобові поверхні (facies articulares) для з’єднання між собою.

Кістки пальців; фаланги кисті (ossa digitorum; phalanges manus)

Вони складаються з:

- основи фаланги (basis phalangis);

- тіла фаланги (corpus phalangis);

- голівки фаланги (caput phalangis).

На голівці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalanges distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

II-V пальці кисті (digiti manus II-V) мають:

- проксимальну фалангу (phalanx proximalis);

- середню фалангу (phalanx media);

- кінцеву фалангу (phalanx distalis).

Перший палець (digitus primus) складається лише з:

- проксимальної фаланги (phalanx proximalis);

- кінцевої фаланги (phalanx distalis).

Кінцеві фаланги на дистальному кінці мають горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

КІСТКИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

(ossa membri inferioris)

Вони складаються з:

- кісток тазового пояса (ossa cinguli pelvici);

- вільної частини нижньої кінцівки (pars libera membri inferioris).

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки

(cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

- дві кульшові кістки (ossa coxae);

- крижову кістку (os sacrum).

Кульшова кістка (os coxae)

Кульшова кістка складається з:

- клубової кістки (os ilium);

- лобкової кістки (os pubis);

- сідничної кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum) _, яка має:

- півмісяцеву поверхню (facies lunata);

- ямку кульшової западини (fossa acetabuli);

- кант кульшової западини; край кульшової западини (limbus acetabuli; margo acetabuli);

- вирізку кульшової западини (incisura acetabuli).

Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничну вирізку (incisura ischiadica major).

Клубова кістка (os ilium; ilium)

Клубова кістка складається з:

- тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

- крила клубової кістки (ala ossis ilii);

- має дугоподібну лінію (linea arcuata).

Крило клубової кістки (ala ossis ilii) вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому розрізняють:

- зовнішню губу (labium externum);

- внутрішню губу (labium internum);

- проміжну лінію (linea intermedia).

Спереду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior);

- нижньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior inferior).

Ззаду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior);

- нижньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior inferior).

На внутрішній поверхні крила клубової кістки (facies interna alae ossis ilii) є велика клубова ямка (fossa iliaca).

На зовнішній сідничній поверхні клубової кістки (facies glutea ossis ilii) містяться:

- передня сіднична лінія (linea glutea anterior);

- задня сіднична лінія (linea glutea posterior);

- нижня сіднична лінія (linea glutea inferior).

До цих ліній прикріплюються сідничні м’язи (musculi glutei).

На крижово-тазовій поверхні (facies sacropelvica) розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з однойменною поверхнею крижової кістки (os sacrum), а вище і позаду від неї розташована клубова горбистість (tuberositas iliaca).

Лобкова кістка (os pubis; pubis)

Лобкова кістка розташована спереду і присередньо від клубової кістки (os ilium) та має:

- тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis);

- верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis);

- нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis).

На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) у нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis) розташована симфізна поверхня (facies symphysialis).

На верхній гілці лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) міститься гребінь лобкової кістки (pecten ossis pubis), який присередньо закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum), який розташований на тілі лобкової кістки (corpus ossis pubis).

Присередньо від лобкового горбка (tuberculum pubicum) до симфізної поверхні (facies symphysialis) йде короткий лобковий гребінь (crista pubica).

Нижній край верхньої гілки лобкової кістки (margo inferior rami superioris ossis pubis), який оточує затульний отвір (foramen obturatum), містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежена;

- переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius);

- заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius).

Між лобковим горбком (tuberculum pubicum) та кульшовою западиною (acetabulum) над затульним отвором (foramen obturatum) розташований затульний гребінь (crista obturatoria).

На місці зрощення клубової кістки (os ilium) з лобковою кісткою (os pubis) розташоване клубово-лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

Сіднична кістка (os ischii; ischium)

Сіднича кістка має тіло сідничної кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничної кістки (ramus ossis ischii), позаду і знизу від якої розташований сідничний горб (tuber ischiadicum).

Над сідничним горбом розташована сіднична ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничну вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничної вирізки (incisura ischiadica minor).

Лобкова і сіднична кістки оточують затульний отвір (foramen obturatum).

Дата добавления: 2014-11-16