Існує декілька теорій механізму виникнення наркозу

1. Ліпідна теорія побудована на тому, що наркотичні речовини розчи­няють жири і жироподібні речовини в мозковій тканині, завдяки чому про­никають у клітини центральної нервової системи і гальмують її діяльність. Однак не всі наркотичні речовини і гази розчиняють жири.

2. Адсорбційна теорія, згідно з якою наркотичні речовини адсорбу­ються на поверхні нервових клітин і змінюють їх фізико-хімічні властивості (порушуються ферментативні обмінні процеси й ін.). Сила дії наркотичних речовин прямо пропорційна поверхні клітин, що адсорбували наркотик.

3. Теорія порушення окисно-відновних процесів — наркотична дія виникає внаслідок порушення окисно-відновних процесів у мозковій тка­нині. Тканини втрачають здатність засвоювати кисень.

4. Неврогенна теорія — наркотичний ефект пов'язаний з гальмівною дією на кору головного мозку і підкірку. Процес гальмування розвивається рефлекторно під впливом імпульсів, що йдуть з різних рецепторів.

5. Мембранна теорія - грунтується на дії наркозу на субклітинному молекулярному рівні. Наркотичні речовини викликають деполяризацію клітин­них мембран, погіршують проникність для іонів натрію, чим порушують ге­нерацію збудження і потенціал дії.

Залежно від шляхів уведення наркотичних речовин в організм, розріз­няють інгаляційний і неінгаляційний наркоз. Для забезпечення інгаляцій­ного наркозу наркотичні середники вводять через дихальні шляхи. Неінга­ляційний наркоз здійснюється внутрішньовенним, внутрішньом'язовим, прямокишковим і ін. шляхами. Залежно від глибини знеболювання, розріз­няють поверхневий і глибокий види наркозу. Залежно від методики його проведення, розрізняють: 1) моно-наркоз, коли використовують одну речо­вину (ефір, фторотан, пентран і ін.); 2) змішаний наркоз, коли застосовують суміш препаратів, близьких за своєю дією; 3) комбінований наркоз, при якому використовують не тільки суміш медикаментозних препаратів, але й різні шляхи їх введення (внутрішньовенний + інгаляційний шлях і ін.). Ком­бінований наркоз складається з ввідного, головного (підтримувального), до­даткового і базисного. Ввідний наркоз проводять для швидкого переведення хворого в сон. Головний (підтримувальний) наркоз проводять на всьому етапі операції (ефір, фторотан і ін.). Додатковий наркоз використовують для по­глиблення головного. Базисний наркоз застосовують для початку або одно­часно з головним (інгаляційний наркоз + нейролептаналгезія) наркозом.

За тривалістю дії розрізняють повний наркоз (при травмах і великих операціях) і неповний (рауш-наркоз) (використовують для короткочасних втручань - розкриття гнійників, вправлення вивихів і ін.).

Дата добавления: 2014-11-18