Методичні вказівки до виконання роботи. Етапи виконання завдання

Етапи виконання завдання

Короткі теоретичні відомості

ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВВЕДЕННЯ КІЛЬЦЕВИХ МАРШРУТІВ

Практичне заняття №5

Мета заняття: придбати практичні навички визначення доцільності використання кільцевих маршрутів.

Одним з важливих завдань оперативного планування перевезень є складання маршрутів руху рухомого складу. Маршрутизацією перевезень називають складання раціональних маршрутів руху автомобілів, що забезпечують скорочення непродуктивних холостих пробігів у цілому рухомим складом. Завдання складання раціональних маршрутів є особливо актуальним при перевезеннях масових вантажів.

При складанні маршрутів можливі два підходи до організації роботи:

• за кожним постачальником закріплюють групу автомобілів, які працюють маятниковими маршрутами;

• автомобілі не закріплюються за постачальниками, і маршрут може проходити через різні пункти навантаження й розвантаження, у цьому випадку можливе скорочення сумарного пробігу автомобіля за рахунок використання раціональних кільцевих маршрутів.

Вихідні дані:

1. Дані про характеристики транспортної мережі (дивися попереднє практичне заняття - №4).

2. Необхідні дані для розрахунків представлені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Дані для виконання розрахунків (визначають за останньою цифрою залікової книжки або студентського квитка)

Показник	Значення
Технічна швидкість, км/год
Час навантаження (розвантаження) однієї тонни вантажу, год	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,06	0,06	0,07	0,08	0,09
Вантажопідйомність, т
Тариф на використання транспортного засобу, грн/год

1. Визначити оптимальний план повернення порожніх автомобілів.

2. Призначити маршрути руху автомобілів.

3. Визначити техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів.

4. Провести оцінку доцільності використання кільцевих маршрутів й експертним способом визначити найкраще розташування транспортного підприємства.

1. На підставі даних про відстані на окремих ділянках транспортної схеми, які були отримані в попередній роботі, скласти матрицю з відстанями між відправниками й одержувачами вантажів (наприклад, табл. 5.2).

Таблиця 5.2 - Найкоротші відстані між відправниками й одержувачами вантажів

Вантажовідправник	Вантажоотримувач
В1	В2	В3	В4	В5
А1
А2
А3
А4
А5

Математично найкоротша відстань () може бути описана в такий спосіб:

, (5.1)

де - відстань -го ділянки (ланки) транспортної схеми, що входить у загальну відстань, км.

Далі підготувати отримані дані за формою, представленою в табл. 5.3. Інформація про обсяги вивозу й завезення приймається з роботи №4. У правому верхньому куті чарунок матриці проставляються дані про найкоротші відстані. Ці дані беруться з табл. 5.2.

При визначенні повернення порожніх автомобілів використати метод подвійної переваги. При використанні даного методу в матриці перебуває чарунка з мінімальною відстанню й заповнюється максимальною кількістю вантажу з можливого по рядку й стовпцю. Далі на дану кількість провадиться зменшення кількості вантажу по рядку й по стовпці. Процедура повторють доти не буде використаний весь обсяг по вивозу й завезення вантажу (більше докладний опис використання розглянутого методу наведено в матеріалах з дисципліни дослідження операцій у транспортних системах).

Отриманий план оптимізувати не потрібно. Прийняти його як оптимальний.

Таблиця 5.3 - Матриця для заповнення плану повернення порожніх автомобілів

Вантажовідправник	Вантажоотримувач	Обсяг вивозу, т
В1	В2	В3	В4	В5
А1
А2
А3
А4
А5
Обсяг завозу, т

2. Для призначення маршрутів руху транспортних засобів використати метод таблиць зв'язків. Суть методу полягає у використанні двох таблиць, в яких відображено інформацію про обсяги перевезеного вантажу (таблиця зв'язків 1) і про обсяги повернення порожніх транспортних засобів (таблиця зв'язків 2). Таблицю зв'язків 1 (ТС-1) складають за даними табл. 4.1 (див. практичну роботу №4). Таблицю зв'язків 2 (ТС-2) складають за даними таблиці, в якій представлено оптимальний план повернення порожніх транспортних засобів. Приклад таблиць зв'язків наведено на рис. 5.1.

По даним ТС-1 і ТС-2 скласти маршрути руху транспортних засобів. Складання маршрутів починають із ТС-1 і закінчують в ТС-2.

Спочатку визначають маятникові маршрути - маршрути, що складаються з однієї частини в ТС-1 й однієї частини в ТС-2. При цьому маршрут починається й закінчується в тому самому пункті.

Після призначення маятникових маршрутів, складають кільцеві маршрути. Процедура складання кільцевих маршрутів аналогічна маятниковим. Відмінністю є кількість складових частин маршруту - кількість частин може бути 4, 6, 8, 10 (у маятникових - 2).

Для двох маятникових і двох кільцевих маршрутів представити схеми маршрутів за даними роботи №4. Результати представити у вигляді таблиці (приклад представлений у додатку В, табл. В.1).

ТС-1		ТС-2
А1В2			В1А2
А1В4			В2А1
А1В5			В2А4
А2В1			В3А2
А2В4			В4А3
А2В5			В4А5
А3В1			В5А1
А3В2			В5А2
А3В4			В5А3
А4В3			Всего
А4В5
А5В1
А5В2
А5В3
Всего

Рис. 5.1 – Дані для складання маршрутів

3. Розрахунки провести для наступних техніко-експлуатаційних показників: довжини руху з вантажем на маршруті (, км), довжини маршруту (, км), коефіцієнта використання пробігу (), часу обороту на маршруті (, год), кількості оборотів (, од), часу роботи на маршруті (, год).

Усі розрахунки техніко-експлуатаційних показників проводити для двох варіантів:

1) обслуговування споживачів транспортних послуг здійснюють тільки маятниковими маршрутами;

2) обслуговування здійснюється із застосуванням кільцевих маршрутів.

Довжину руху з вантажем на маршруті визначають за формулою:

, (5.2)

де - довжина окремих відрізків транспортної схеми, за якими здійснюється рух транспортного засобу з вантажем маршрутом, км, ;

- кількість ділянок, що входять у маршрут, яким здійснюється рух з вантажем, од.

Результати розрахунків звести до таблиці (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Довжину маршруту визначають за формулою:

, (5.3)

де - довжина окремих відрізків транспортної схеми, за якию здійснюється рух транспортного засобу без вантажу маршрутом, ;

- кількість ділянок, що входять у маршрут, яким здійснюється рух без вантажу, од.

Таблиця 5.5 - Техніко-експлуатаційні показники роботи транспортних засобів при обслуговуванні споживачів маятниковими маршрутами

Маршрут	, т	, км	, км		, год	, год	, од	, год
1.
….
Всього ()

Таблиця 5.6 - Техніко-експлуатаційні показники роботи транспортних засобів при обслуговуванні споживачів маятниковими й кільцевими маршрутами

Маршрут	, т	, км	, км		, год	, год	, од	, год
1. А1В2В2А1		11,9	23,8	0,5	0,2	1,15		6,9
…
Всього ()

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Коефіцієнт використання пробігу визначають за формулою:

, (5.4)

Часу обороту на маршруті визначають за формулою:

, (5.5)

де - технічна швидкість руху на маршруті, км, год.

- час навантаження й розвантаження транспортного засобу на маршруті, ч. Визначають за формулою:

, (5.6)

де - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

- час навантаження (розвантаження) однієї тонни вантажу, год;

- кількість відправників вантажу й вантажоодержувачів на маршруті, од.

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Кількістю оборотів визначають за формулою:

, (5.7)

де - обсяг вантажу перевезений на маршруті від одного відправника вантажу до одного вантажоодержувача, т. Визначають на підставі складання маршрутів згідно з таблицями зв'язків (див. пункт 2 даної роботи).

Отримані значення кількості оборотів округляти в більшу сторону. Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Час роботи на маршруті визначають за формулою:

(5.8)

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

4. Оцінку доцільності використання кільцевих маршрутів визначити на підставі значення економічного ефекту від використання кільцевих маршрутів (, грн):

, (5.9)

де - тариф на використання транспортного засобу, грн/год;

- час роботи транспортних засобів на -м маршруті при використанні тільки маятникових маршрутів, год, ;

- час роботи транспортних засобів на -м маршруті при використанні маятникових і кільцевих маршрутів, год, ;

- загальна кількість маршрутів при використанні тільки маятникових маршрутів, од;

- загальна кількість маршрутів при використанні маятникових і кільцевих маршрутів, од.

Рішення приймають в такий спосіб: якщо значення >0, то доцільніше використовувати маятникові й кільцеві маршрути. В противному випадку доцільніше користуватися тільки маятниковими маршрутами.

Для визначення місця розташування транспортного підприємства скористатися наступними умовами:

1. Відстань від транспортного підприємства до всіх відправників вантажів (А1, А2, А3, А4, А5) повинна бути приблизно однаковою. Таку інформацію можна одержати, ґрунтуючись на даних про відстані за транспортною схемою (див. роботу №4);

2. Місце розташування транспортного підприємства прив'язати до однієї зі зв'язків транспортної схеми, вказавши координати на Х и У, а також описавши сам транспортний зв'язок.

Запитання до перевірки знань:

1. Що називають маршрутизацією перевезень?

2. Які існують підходи при складанні маршрутів?

3. Як заповнюють матрицю повернення порожніх автомобілів?

4. Як заповнюють таблицю зв'язків?

5. Як складають маятникові й кільцеві маршрути?

6. Як визначають обсяг перевезеного на ділянках маршруту вантажу?

7. Які техніко-експлуатаційні показники визначали в роботі?

8. Як визначають коефіцієнт використання пробігу?

9. Як визначають доцільність використання кільцевих маршрутів?

10. Поясніть як Ви вибрали місце розташування транспортного підприємства.

Дата добавления: 2014-11-18