Розвиток атомно-молекулярного вчення.

Дeякi влacтивocтi тa eнepгeтичнi xapaктepиcтики aтoмiв.

Будова електронної оболонки атома.

Будова атомного ядра.

Розвиток атомно-молекулярного вчення.

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО БУДОВУ АТОМА.

Усреднение

Никогда не увеличивайте позицию, если сделка идет против вас. Позволять акции идти против вас более, чем на несколько пунктов - это порочная практика, как правило, лишь ухудшающая общее положение дел.

Періодичний закон і періодична система елементів Д. І. Менделєєва віді­грали і відіграють велику роль у розвитку хімічної науки. Вони допомагають хімікам орієнтуватись у безлічі фактів. Однак подальші успіхи науки не мож­на було б уявити без розкриття фізичного змісту періодичного закону.

В період відкриття періодичного закону і в більш пізні часи хімічні еле­менти розглядались у тісному зв'язку з поглядами про неподільність атомів. Проте уявлення про неподільність атомів не давало змоги зрозуміти внутріш­ню причину періодичності та послідовності зміни властивостей елементів залежно від їхніх протонних чисел. Атом справді не ділиться під час перебігу всіх хімічних реакцій. Принцип неподільності атомів відіграв позитивну роль у розвитку науки; незмінність, стабільність маси атома була однією з вихід­них ідей Д. І. Менделєєва. Проте досить закономірно, що після завершення побудови атомістики на фундаменті неподільності атома виникла проблема його внутрішньої структури. Діалектика розвитку науки привела до запере­чення того, шо становило лише одну із стадій пізнання. Разом з тим пізнання будови атома було б неможливим, якби не існувало атомістичної теорії, що виходила з принципу неподільності атома. Саме періодичний закон і відкрив шлях до пізнання надр атома, і систематизація нових фактів (відкриття радіо­активності, електрона, теорія Бора тощо) набула логічної основи після того. як була зіставлена з періодичним законом.

Ще в 1886 р. великий російський вчений О.М. Бутлеров висловив думку про те, що атом подільний. Аналогічні думки майже одночасно з О. М. Бутлеровим висловлював російський вчений М. О. Морозов. Проте ці припущення в той час не могли бути підтверджені експериментальними даними.

В кінці минулого століття було встановлено ряд фактів, які свідчили про складність будови атомів. Це, насамперед, відкриття електрона англійським фізиком Дж. Томсоном у 1897 р., встановлення факту, що електрони можна вилучити з будь-якого елемента, їх випускають багато речовин під час нагрі­вання, освітлення, рентгенівського опромінювання, а також того, що електро­ни є переносниками електричного струму в металах. Отже, електрони є в атомах усіх елементів.

Електрон — це елементарна частинка з найменшим негативним елек­тричним зарядом, який тільки може існувати (1,602 • 10 ^-19 Кл); маса елек­трона дорівнює 9,11 • 10 ^-31 кг.

Атом електронейтральний. Отже, крім елек­тронів в атомах повинні бути позитивно заряджені частинки.

Велику роль у розвитку теорії будови атома відіграло відкриття явища радіоактивності, вперше виявленого у сполук Урану французьким фізиком А. Беккерелем у 1896 р. А в 1898 р. Марія Кюрі-Склодовська та П'єр Кюрі відкрили в уранових рудах два нових радіоактивних елементи — Полоній і Радій, які мали більшу радіоактивність, ніж Уран і Торій.

Дата добавления: 2014-11-18