Методичні вказівки до розв’язання завдань

Завдання 24

Завдання 23

Завдання 22

Завдання 21

Завдання 20

Середньорічна вартість обладнання на підприємстві складає Сво млн. грн. Визначити який період часу потрібен підприємству для створення необхідного амортизаційного фонду, якщо кошторисна вартість визначена в сумі КВ млн. грн., а середня норма амортизації дорівнює На %.

Варіант	Сво млн.грн.	КВ млн.грн.	На %

Визначите суму амортизаційних відрахувань, фондовіддачу, фондомісткість,

фондоозброєність, якщо вартість основних засобів на початок року складає Впр млн.грн. За планом передбачено ввести основних засобів у лютому на суму Воф1 тис.грн, у третьому кварталі – Воф2 тис.грн., у грудні – Воф3 тис.грн, а також вивести в липні основні засоби на суму – Лоф1 тис.грн., у четвертому кварталі – Лоф2 тис.грн. Норма амортизації складає На%, а запланований обсяг випуску продукції – ВП млн.грн., при чисельності працюючих - Ч осіб.

Варіант	Впр млн.грн.	Воф1 тис.грн.	Воф2 тис.грн.	Воф3 тис.грн.	Лоф1 тис.грн.	Лоф2 тис.грн.	На%	ВП млн.грн.	Ч осіб
	3,8
	3,9				190,5		15,2
							15,4
	4,1				191,5		15,6
	4,2						15,8
	4,3				192,5
	4,4						16,1
	4,5				193,5		16,3
	4,6						16,5
	4,7				194,5		16,7
	4,8						16,9
	4,9				195,5
	3,7
	3,6				196,5		19,1
	3,5						19,2
	3,4				197,5		19,3
	3,1						19,4
					198,5		19,5
	2,9						19,6
	2,8						19,7
	5,1						19,8
	5,2
	5,3
	5,4				186,5		14,1
	5,5						14,2
	5,6				185,5		14,3
	5,7						14,4
	5,8						14,5
	5,9

Визначити фінансовий стан підприємства за допомогою показників ліквідності та платоспроможності на основі даних балансу підприємства:

1) Оборотні активи ОА грн. (2 рядок активу балансу), в т.ч.:

- виробничі запаси ВЗ грн.;

- грошові кошти та їх еквіваленти ГК грн.;

- ліквідні цінні папери ЦП грн.

2) Довгострокові зобов’язання ДЗ грн.

3) Поточні короткострокові зобов’язання КЗ грн.

4) Власний капітал ВК грн.

Варіант	ОА	ВЗ	ГК	ЦП	ДЗ	КЗ	ВК

Визначити коефіцієнт забезпеченості боргів (Кз.б.), якщо за даними балансу підприємства на 1 січня поточного року сума власного капіталу становить ВК тис. грн. Довгострокові зобов’язання – ДЗ тис. грн., поточні зобов’язання – ПЗ тис. грн.

Варіант	ДЗ тис. грн.	ВК тис. грн.	ПЗ тис. грн.

Визначити коефіцієнт автономії (коефіцієнт забезпечення) оборотних активів власним капіталом за такими даними балансу підприємства:

- обсяг власного капіталу – А тис. грн.;

- фактична вартість основних засобів та інших поза оборотних активів – Б тис. грн.;

- фактична вартість виробничих запасів – В тис. грн.;

- незавершене виробництво – Г тис. грн.;

- готова продукція – Д тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – Ж тис. грн.;

- грошові кошти – К тис. грн.;

- інші оборотні активи – Л тис. грн.

Варіант	А	Б	В	Г	Д	Ж	К	Л

1. Розрізнять доходи:

- дохід від усіх видів звичайної (операційної, фінансової, інвестиційної) діяльності підприємства та надзвичайних подій;

- дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід, який дорівнює загальній сумі доходу без врахування наданих знижок, ПДВ та акцизного податку.

Доходи підприємства (від звичайної діяльності) можна поділити на наступні групи:

- від основної (операційної) діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

- від іншої операційної діяльності – реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди активів, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранди, субсидії; відшкодування раніше списаних активів та інші доходи від операційної діяльності;

- від здійснення фінансових операцій – від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані доходи за облігаціями та інші фінансові доходи;

- від іншої звичайної діяльності – реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, безоплатно одержаних оборотних активів, майнових комплексів та інші доходи від іншої звичайної діяльності.

2. Складовими елементами кожної ціни є: собівартість, прибуток, акцизний податок, податок на додану вартість, націнки або надбавки торговельно-постачальницьких організацій. Нижньою межею всякої ціни є собівартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими форму­лами:

1) Ціна (оптова) виробника продукції:

Ц1 = С + П, де

Ц1 – ціна продукції підприємства (оптова);

С - собівартість продукції;

П - плановий прибуток.

Оптова ціна також може включати в себе транспортні витрати, пов'язані з доставкою продукції до споживача. Залежно від вне­сення або невнесення в оптову ціну транспортних витрат розрізня­ють ціни: франко-склад постачальника, франко-станція призначен­ня тощо. Термін "франко" показує, до якого пункту транспортні витрати покриваються за рахунок постачальника при даній оптовій ціні.

2) Відповідно, ціна реалізації продукції з ПДВ розраховується:

Ц2 = С + П + ПДВ, де

Ц2 – ціна реалізації продукції з ПДВ;

ПДВ – сума податку на додану вартість.

3) Ціна реалізації якщо підприємство виготовляє підакцизну продукцію розраховується:

Ц3 = С + П + АП + ПДВ, де

Ц3 – ціна реалізації підакцизної продукції;

АП – сума акцизного податку.

4) Ціна реалізації роздрібна для підприємств торгівлі та сфери послуг (громадського харчування):

Ц4 = Ц2 + Тн + ПДВ, де

Тн – торгова націнка (або торгова націнка для підприємств громадського харчування).

Якщо через підприємства торгівлі реалізується підакцизний товар, то роздрібна ціна реалізації повинна формуватися наступним чином:

Ц5 = Ц3 + Тн + ПДВ

На плануванні величини виручки від реалізації продукції ба­зується все фінансове планування підприємства. Планування виручки від продажу продукції на наступний період (квартал, рік) проводиться, виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін без урахування акцизного податку, ПДВ. Правильне планування виручки від реалізації має велике значення для нормальної господарської діяльності підприємства.

Планування виручки від реалізації необхідне для визначення валового доходу, прибутку, а також для складання оперативних, фінансових і касових планів. Якщо план реалізації є економічно об­ґрунтованим та успішно виконується, підприємство має в своєму розпорядженні грошові кошти, достатні для господарської діяль­ності. Несвоєчасне і неповне надходження виручки призводить до фінансових ускладнень та порушує нормальну діяльність підприєм­ства.

3. Методи планування виручки та механізм їх застосування:

1) Метод прямого розрахунку. Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, а саме, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією но­менклатурою

В = Р * Ц, де

В — виручка;

Р— кількість реалізованої продукції;

Ц— ціна реалізації одиниці продукції.

2) Укрупнений метод розрахунку. При розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати наступне. Обсяг продажу у запланованому році, як правило, не збігається з випуском товарної продукції за цей період. Це пов’язано, з тим, що частина виробленої товарної продукції випущеної у звітному році, залишається нереалізованою на початок планового року і входить в обсяг реалізації планового року. При цьому розмір вхідних залишків включає: залишки готової продукції на складі; залишки товарів відвантажених, строк оплати яких ще не настав; залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями в строк; товари на відповідному зберіганні у покупців. Розмір же залишків на кінець запланованого року складається з залишків готової продукції на складі та залишків товарів відвантажених, строк оплати яких не настав.

З урахуванням вищевикладеного обсяг реалізації продукції можна розрахувати, виходячи з то­варного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки на кінець планового періоду:

Ор = Зп + Т – Зк, де

Ор - обсяг реалізації у плановому періоді;

Зп - залишки готової продукції на початок планового періоду;

Т- випуск товарної продукції у плановому періоді;

Зк - залишки готової продукції на кінець планового періоду.

3) Комбінований метод. Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану ре­алізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту використовують укрупнений метод. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього залишки виробів на початок пла­нового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

В умовах стабільного розвитку економіки, коли можна з достат­ньою вірогідністю передбачити поведінку економічних суб'єктів у плановому періоді, застосовуються аналітичні методи прогнозуван­ня оптимальної виручки. При цьому будується аналітична крива попиту і враховується еластичність попиту.

4. Визначення суми прибутку від реалізації продукції є важливою складовою частиною в процесі роботи підприємства. Розрахунок прибутку має деякі специфічні особливості в залежності від сфери діяльності суб'єкта господарюван­ня (виробнича сфера, сфера торгівлі, сфера послуг).

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані чотири методи розрахунку прибутку від реалізації продукції:

1. Метод прямого рахунку. В даному випадку, планова сума прибуткурозраховується за окре­мими видами продукції, які виробляються і реалізуються на підприємстві. Вихідні дані необхідні для роз­рахунку прибутку:

1) плановий обсяг реалізації продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації;

2) Повна планова собівартість одиниці продукції;

3) оптова ціна одиниці реалізованої продукції (ціна виробника).

Цей метод розрахунку застосовується при виробництві малого асортименту продукції, і не дає можливості аналізувати вплив різноманітних факторів на розмір прибутку від реалізації продукції.

2. Метод розрахунку прибутку на основі показника витрат на 1 грн. продукції. Це метод може застосовуватися для розрахунку прибутку від випуску і реалізації продукції яку було вироблено на підприємстві в цілому.

Для розрахунку прибутку необхідні наступні вихідні дані:

1) виробничі витрати;

2) обсяг реалізації продукції за попередній період;

3) очікувана зміна реалізації, що прогнозується в наступному періоді.

Цей метод досить точний, однак, не дозволяє виявити вплив окремих чинників на обсяг прибутку від реалізації продукції та їх зміну.

3. Економічний (аналітичний метод). Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; асортименту продукції; якості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції.

Розрахунок прибутку за цим мето­дом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продук­цією в плановому періоді. Порівнянна продукція — це продукція, що вироблялася на підприємстві у попередньому періоді. Непорівнянна — це продукція, що не ви­роблялася у попередньому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюєть­ся в такій послідовності:

1) визначаються очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

2) планова собівартість визначається на основі періоду, що передував плановому;

3) виходячи з рівня базової рентабельності продукції розрахо­вується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

4) розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується (наприклад: за рахунок зниження собівартості продукції, збільшення обсягу випуску продукції).

Базовий прибуток – це прибуток від реалізації продукції в попередньому (базовому) періоді.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні дані. Якщо їх немає, прибуток розраховується для всієї непорів­нянної продукції з використанням показника середньої рентабель­ності продукції по підприємству.

Якщо розрахунок прибутку здійснено розглянутими вище методами, виходячи із загального випуску продукції, окремо розра­ховується прибуток від реалізації продукції Прп:

Прп = Пзпп + Пвп – Пзпк, де

Прп – прибуток від реалізації продукції;

Пзпп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на поча­ток планового періоду;

Пвп - прибуток від випуску продукції;

Пзкп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

Дата добавления: 2014-11-18