А. Визначення параметрів зони хімічного зараження та її площі

Розрахункова частина роботи.

Хімічної обстановки на території ОГ

Аналітичні розрахунки щодо прогнозування

Завдання – виконати аналітичні розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха, а саме, визначити основні параметри зони хімічного зараження (ЗХЗ) та графічно відобразити їх на плані чи на карті місцевості у масштабі, розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Аналітика супроводжується прикладом розрахунків.

Прогнозування хімічної обстановки на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) провадиться з метою визначення масштабів зони ймовірного зараження, з урахуванням напрямку вітру, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і терміновій організації заходів щодо мінімізації збитків та втрат.

При вирішенні завдань щодо забезпечення стійкої роботи потенційно небезпечного об’єкта (ПНО) у надзвичайних ситуаціях (НС) заздалегідь проводиться прогнозування можливих подій на цих об’єктах, а також вплив негативних чинників на діяльність, не тільки свого але і сусідніх об’єктів.

При несподіваних аваріях, визначення зон хімічного зараження здійснюється за фактичними даними. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення небезпечної хмари, метеорологічні умови (вертикальну стійкість повітря), напрямок вітру, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників ОГ та населення.

Прогнозування хімічної обстановки включає:

- визначення ступеню вертикальної стійкості повітря;

- визначення параметрів зони хімічного зараження;

- визначення загальної площі зони хімічного зараження;

- нанесення меж зони зараження на карту (схему) у масштабі.

Розрахунково-пояснювальна частина повинна мати: вступ, аналітичні розрахунки та пояснення до них, а також, графічну частину - карту (схему) на якій наносяться зони, прогнозованого чи фактичного, хімічного зараження.

У вступі необхідно розкрити важливість та необхідність проведення прогнозування хімічної обстановки яке має за мету збереження здоров’я та життя співробітників підприємства, територія якого може опинитись у зоні лиха.

Спільна для можливих варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на потенційно небезпечному об’єкті (ПНО) “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР, місткістю 25 т хлору. В результаті аварії виникла хмара зараженого повітря хлором з концентраціями значно перевищуючими гранично допустимі. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення від токсичної дії забрудненої хмари, на підставі вихідних даних (температура повітря ∆ t = -1°, швидкість вітру V = 2 м/с), зробимо прогноз щодо можливих негативних наслідків у зоні лиха.

Визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря згідно ситуаційної задачі:

1. За графіком (Додаток 4.1) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆ t =-1°, швидкість вітру V = 2 м/с: - це буде ІНВЕРСІЯ.

2. За табл. 10.3 (Додаток 4.3) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (3Х3) на закритій місцевості (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну - Г_табл розповсюдження зараженого повітря з гранично допустимими концентраціями (ГДК) які значно перевищують установлені норми, таким чином:

Г_табл = 22,85 км, за умов, щошвидкість вітру V = 1 м/с.

А оскільки за вихідними даними швидкість вітру V =2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт. Враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначимо за формулою:

Г = Г_табл ∙ k_пер (4.3)

тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

3. Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою:

Ш = Г ∙ k_в.ст; (4.4)

Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - k_в.ст., який приймається рівним:

при інверсії -0,03;

при ізотермії -0,15;

при конвекції - 0,8.

О скільки, у даній ситуації, ступінь вертикальної стійкості є інверсія,

тоді Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

4. Визначимо загальну площу зони хімічного зараження - S_3Х3, яка може бути визначена як площа трикутника за формулою:

, (4.5)

тобто .

Визначивши основні параметри зони хімічного зараження наносимо їх на карту місцевості (схему) у масштабі, це сприятиме прийняттю оптимального рішення щодо організації надійного захисту співробітників та стійкості роботи підприємства у НС, (рис. 4.2).

Додаток 4.1

Дата добавления: 2014-11-18