Попит та фактори, що його визначають

Механізм функціонування ринку містить у собі такі елементи як попит, пропозиція і ціна. Процес функціонування ринкового механізму визначає ступінь ефективності ринкової економіки. Сам ринковий механізм забезпечує свою стабільність. Реалізується це через завдання, які ставить перед собою кожен учасник ринкових відносин: прагнення максимуму прибутків і раціоналізація вибору. Отже, ринкова система за своєю природою є саморегульованою системою і отримала назву "вільного ринку". Ідея "вільного ринку" належить класику політичної економії А.Сміту.

Термін "попит" в економічній науці означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб'єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни.

Попит – кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними. Виділяють індивідуальний, ринковий й сукупний попит.

Обернена залежність між ціною і обсягом попиту називається законом попиту. Якщо зобразити цю залежність графічно, отримаємо криву попиту.

Закон попиту відображає економічну поведінку споживача. Те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною пояснюється, по-перше, тим, що дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару; по-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну; по-третє, така поведінка пояснюється ефектами доходу і заміщення.

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому). До зміни величини (обсягу) попиту на товар призводить зміна цінового фактора, тобто ціни самого товару. Це спостерігається в процесі переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. Якщо змінюються нецінові фактори, то крива попиту зміщується сама.

До таких нецінових факторів відносять наступні:

- зміна споживчих переваг, яка може відбуватися внаслідок зміни потреб, моди, під впливом реклами тощо;

- кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

- доходи споживачів;

- цінові очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

- ціни на інші товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то попит на цей товар зменшується. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит і на мастила, гальмівну рідину тощо.

Дата добавления: 2014-11-18