Порядок проведення евакуації

Евакуаційні органи, їхні функції й задачі

Для планування, організації і керування евакуацією створюються евакуаційні органи.

А. У місті:

- евакуаційні комісії (ЕК), призначені для планування, організації і керування евакуацією;

- збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), призначені для збору, реєстрації і відправлення людей у заміську зону одним із вище названих способів.

Б. У заміській зоні:

- евакоприймальні комісії (ЕПК), призначені для планування, організації і керування прийомом людей;

- проміжні пункти евакуації (ППЕ), призначені для прийому і тимчасового розміщення людей, евакуйованих пішки.

- приймально-евакуаційні пункти (ПЕП), призначені для прийому, обліку прибулих людей і розміщення їх на проживання.

ПЕП розгортаються в кінцевих районах розміщення людей.

1. Райони для розміщення людей, що евакуюються, призначаються в глибині заміської зони, по можливості далі від міста (рис. 1).

2. Райони для розміщення розосереджуваємих людей призначаються за межею зони можливих слабких руйнувань поблизу дорожніх комунікацій ближче до міста з таким розрахунком, щоб часу на рух з міста в ці райони і назад у місто до місця роботи затрачалося не більш 4 -5 годин (рис. 1).

За масштабом охоплення території і населення евакуація може проводитися як: часткова евакуація за рішенням місцевих органів влади при загрозі повені, радіаційного, хімічного або біологічного зараження місцевості; загальна евакуація за рішенням уряду України при загрозі виникненні надзвичайної ситуації військового характеру.

При проведенні загальної евакуації оповіщення про це здійснюється усіма засобами передачі інформації. Отримавши оповіщення, кожна людина повинна підготувати себе і житло до евакуації. Підготувати себе - це означає зібрати всі документи, 2-3-х денний запас продовольства, одяг і предмети першої необхідності. Підготувати житло - це означає відключити електрику, перекрити газ, воду, закрити вхідні двері. Після цього кожен повинен прибути на збірний евакуаційний пункт. Там зареєструватися, одержати 313 і за вказівкою адміністрації збірного евакуаційного пункту прямувати в район розміщення в заміській зоні. У районі розміщення зареєструватися в приймальному евакуаційному пункті і за вказівкою адміністрації приймального евакуаційного пункту прямувати до місця проживання.

Для розміщення людей на житло можуть використовуватися: будинки відпочинку, санаторії, турбази, дачні будиночки, підселення до місцевих жителів.

4. Радіаційний, хімічний і біологічний захист населення; режими радіаційного захисту робітників та службовців об’єкту.

Радіаційний, хімічний і біологічний захист населення - це комплекс заходів, проведених з метою захисту населення від радіаційного, хімічного і біологічного зараження.

Він включає:

- оповіщення населення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження, а також надання інформації у сфері цивільного захисту;

- забезпечення населення засобами індивідуального захисту (313);

- дозиметричний і хімічний контроль;

- визначення і використання режиму радіаційного захисту.

Дата добавления: 2014-11-08