Про охорону праці

Основні законодавчі та нормативно-правові акти

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону праці» (далі — Закону) законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загаль­нообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, які спричинили до втрати працездатності», законів України «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Природно, що в основі всіх цих документів лежить Конституція України.

На рис. 1.1 наведено блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці (штрих-пунктирні стрілки вказують на окремі документи як приклади НПАОП).

На сьогодні при створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються Конвенції і Рекомендації МОТ, директиви Європейської Ради, досвід нормотворення Росії, Німеччини, Великобританії та інших країн світу.

Останнім часом представники нашої країни беруть участь у різ­номанітних міжнародних проектах. Тому статтею 3 Закону передбачено — «якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору».

Порядок опрацювання і затвердження власних нормативних актів з охорони праці, тобто тих, що діють на підприємстві, визначений НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власни­ком нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві».

Кодекс законів про працю

Криміналь­ний кодекс

Господарський кодекс України

Конвенції Міжнародної організації праці

Система законів і нормативних актів у галузі охорони праці

Закон України «Про

загальнообов’ язкове

державне соціальне

страхування від

нещасного випадку на

виробництві та

професійного

захворювання, які

спричинили втрату

працездатності»

Закон України «Про охорону праці»

Підзаконні акти

(міжгалузеві,

галузеві)

Інструкції

Закон України «Про

забезпечення

санітарного та

епідемічного

благополуччя

населення»

Закон України «Про пожежну безпеку»

«-

Правила пожежної безпеки в Україні

Положення

Закон України «Про

об’єкти підвищеної

небезпеки»

Санітарні норми та правила

Будівельні норми та правила

Правила

Стандарти

Нормативи

Типове положення про

комісію з питань

охорони праці

підприємства

Державні стандарти «Системи стандартів безпеки праці»

Працеохоронні

стандарти підприємства

Переліки

Регламенти

Перелік робіт, де є

потреба у професійному

доборі

Спеціальні

Загальні

Класифікатори

Гігієнічний

класифікатор

професійних хвороб

Рис. 1.1. Блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці

Слід зазначити, що з прийняттям в 1992 році Закону було вирішено три основних завдання:

1. По-перше, з прийняттям Закону державні функції нагляду за
охороною праці в народному господарстві, які в СРСР виконувались
профспілками — громадськими організаціями, вперше були передані
Держнаглядохоронпраці — державному комітету, який входив до
структури Кабінету Міністрів України (на сьогодні — Держгірпром-
нагляд), тобто визначена державна структура, яка відповідає за стан
охорони праці в Україні.

2. По-друге, вперше були чітко визначені обов’язки працівників
щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
(ст. 14) та відповідальність робітників всіх категорій за порушення
вимог щодо охорони праці (ст. 44).

Вперше на законодавчому рівні було визначено, що кожен працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазна­чених Законом, нормами і правилами вимог.

3. Законом (ст. 4) визначені пріоритетні напрямки реалізації
конституційного права громадян на їх життя і здоров’я в процесі
трудової діяльності, серед яких основними є:

— пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до ре­зультатів виробничої діяльності підприємства;

— повна відповідальність роботодавця за створення належних — безпечних і здорових умов праці;

— соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— комплексне розв’язання завдань охорони праці;

— підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

— соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

— використання світового досвіду організації роботи щодо
поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародної
співпраці.

Трудові відносини між працівниками і роботодавцями в Україні регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП) України, відповідно до якого права працюючої людини на охорону праці охороняються всебічно.

КЗпП містить розділ ХI «Охорона праці» (ст. 153—173) та розділ ХVIII «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю» (ст. 259—265).

Норми охорони праці повинні органічно входити до правил внутрішнього розпорядку організацій і підприємств.

Сьогодні на території України діє широкий спектр нормативних документів з охорони праці — від міждержавних (наприклад, ГОСТ 12.

— документи системи стандартів безпеки праці — ССБТ) до
нормативних документів конкретних організацій (підприємств).

До нормативно-правових актів з охорони праці відносяться, згідно зі ст. 27 Закону, правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові до виконання.

Слід зазначити, що ці нормативні акти повинні регулярно пе­реглядатися — не рідше одного разу на десять років.

Нормативно-правові акти, що діють, наприклад, в будівництві, включають:

— нормативно-правові акти, що поширюються на декілька видів економічної діяльності (код КВЕД 0.00);

— нормативно-правові акти, що поширюються на вироблення електроенергії, газу, тепла (код КВЕД 40);

— нормативно-правові акти, що поширюються на будівництво (код КВЕД 45);

— охорона надр.

Крім наведених вище, питання охорони праці регламентовані державними будівельними нормами — ДБН, основними з яких є:

ДБН А.3.2-2-2009. ССБТ. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення.

ДБН В.1.2-12-2008. Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки.

ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва.

Система стандартів безпеки праці — комплекс взаємопов’язаних стандартів, які містять вимоги, норми і правила, що направлені на забезпечення безпеки праці, збереження життя, здоров’я і пра­цездатності людини у процесі трудової діяльності. Діючі ГОСТи ССБТ мають шифр 12 і поділяються на 6 підсистем:

0 — організаційно-методичні стандарти;

1 — стандарти вимог і норм за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

2 — стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3 — стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4 — стандарти вимог безпеки до засобів захисту працівників;

5 — стандарти вимог безпеки до будинків і споруд. (Підсистеми 6—9

— резерв.) В Україні розробляються державні стандарти України —

ДСТУ, які повинні частково замінити діючі ГОСТи ССБТ. Так, напри­клад, у галузі охорони праці вже діють:

ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення.

ДСТУ 4050-2001. Спецодяг сигнальний. Жилети. Технічні умови.

Згідно з «Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) (затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року ¹408/2011) служба «опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто НПАОПи.

З 01.01.2007 р. державні нормативні акти з охорони праці — ДНАОПи припинили своє існування.

Нормативно-правові акти з охорони праці кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) із галузей і підгалузей промислового ви­робництва.

Приклад кодування нормативно-правового акта, дія якого по­ширюється на всі види економічної діяльності — «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» — НПАОП 0.00-1.01-07.

Скорочена назва норма­тивного акта

Державний орган, який затвердив нормативний акт

Вид державних нормативних актів

Порядковий номер нормативного акта (в межах цього виду)

Рік затверд­ження

НПАОП 0.00 1 01 07

Шифр державного органу	Вид державних нормативних актів
0.00 — Держгірпромнагляд	1 — Правила
0.01 — Пожежна безпека (МНС)	2 — Стандарти
0.02 — Безпека руху (МВС)	3 — Норми
0.03 — Міністерство охорони здоров’я	4 — Положення, статути
0.04 — Держатомнагляд	5 — Інструкції керівництва, вказівки
0.05 — Міністерство праці України	6 — Рекомендації, вимоги
0.06 — Держстандарт	7 — Технічні умови
0.07 — Мінрегіонбуд	8 — Переліки, інше

В Україні видаються Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці (НПАОП), якій постійно оновлюється і поповнюється. Остання його редакція станом на липень 2011 року — це переглянутий ДНАОП — містить біля 800 документів з охорони праці. В додатку 2 наведено нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності (Витяг з реєстру. Код 0.00)

До Державного реєстру НПАОП включено нормативні акти з охорони праці, затверджені відповідними органами нагляду протягом останніх років, внесено офіційні зміни і доповнення, що містяться в інформаційних покажчиках, враховано зауваження міністерств і відомств щодо уточнення назв нормативних актів, дат їх затвердження тощо. ССБТ, ДСТУ, ДСанПіН, інструкції до НПАОП не включено — за них відповідають Держспоживстандарт України та відповідні галузеві міністерства.

Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення: правила — 1, переліки — 2, норми — 3, положення — 4, інструкції — 5, порядки — 6, інші — 7.

Реєстр НПАОП є офіційним виданням, що підлягає використанню власниками (уповноваженими ними органами) та посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; посадовими особами і спеціалістами міністерств, відомств, асоціацій, корпорацій та інших об'єднань підприємств, органів державного наг­ляду за охороною праці, місцевих органів державної виконавчої влади.

Питання з виробничої санітарії на сьогодні містять не тільки ГОСТи ССБТ, але і державні санітарні норми. Так, наприклад, роз­глянемо вимоги до наступних виробничих факторів — шум (1), вібрація (2), мікроклімат виробничих приміщень (3).

Вимоги до цих факторів нормуються:

1. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. ДСН
3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку.

2. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрация. Общие требования безопасности. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

3. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зонû.

ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

Протипожежна безпека забезпечується виконанням вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004) та нормативно-правових актів з пожежної безпеки — НАПБ. /Державний реєстр цих актів — «Реєстр НАПБ», виданий в Україні у 2001 році./

Крім зазначеного вище НАПБ А.01.001-2004 основними, з точки зору забезпечення пожежної безпеки у будівництві, слід вважати:

НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.

ДБН В.1.2-7-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.

Дата добавления: 2014-11-08