Проектування паль і пальових фундаментів Загальні вимоги

8.5.2.1 Проектування паль і пальових фундаментів споруд слід виконувати з урахуванням конструктивно-планувальних рішень їх несучих конструкцій, результатів інженерно-геологічних вишукувань для будівництва з урахуванням особливостей для пальових фундаментів згідно з ДБН А.2.1-1, загальних вимог до проектування основ і фундаментів згідно з ДБН В.2.1-10, особливостей ґрунтових основ і територій з особливими умовами відповідно до ДБН В.1.1-5, ч. І і ч. II та класу відповідальності об'єкта згідно з ДБН В.1.2-14.

8.5.2.2 Проектування пальових фундаментів повинно включати обґрунтований вибір конструкції, матеріалу і глибини закладання паль у відповідності з інженерно-геологічними умовами, конструктивною схемою споруди, класифікацією паль і пальових фундаментів згідно з підрозділом 8.5.1 на підставі визначення несучої здатності паль за властивостями ґрунтової основи згідно з 8.5.3 та матеріалу конструкцій паль і ростверків згідно з вимогами до проектування залізобетонних конструкцій та деформацій пальових фундаментів згідно з підрозділом 8.5.4.

8.5.2.3 Кількість паль у фундаменті слід призначати з умови максимального використання міцності їх матеріалу при розрахунковому навантаженні, що допускається на палю за властивостями ґрунтової основи, з урахуванням допустимих перевантажень крайніх паль у фундаменті.

Вибір конструкції і розмірів паль повинен здійснюватися з урахуванням значень і напряму дії навантажень на фундаменти (у тому числі технологічних навантажень), а також технології зведення споруди.

8.5.2.4 Шарнірне сполучення ростверка з палями повинно враховуватися в розрахунках умовно як шарнірне сполучення і при монолітних ростверках повинно виконуватися шляхом закладення голови палі в ростверк на глибину 5–10 см без армування.

Примітка. При невеликих (400 кН і менше) вертикальних навантаженнях допускається вільне спирання ростверка на вирівняну цементним розчином поверхню голови палі.

8.5.2.5 Жорстке сполучення залізобетонних паль із монолітним залізобетонним ростверком слід передбачати із закладенням голови та арматури палі в ростверк відповідно до вимог норм на проектування залізобетонних конструкцій.

8.5.2.6 Палі в групі паль позацентрово навантаженого фундаменту слід розміщувати так, щоб рівнодійна постійних навантажень, що діють на фундамент, проходила якомога ближче до центра тяжіння плану паль (рівнодійної опору групи).

8.5.2.7 Для сприйняття вертикальних навантажень і згинальних моментів, а також горизонтальних навантажень (залежно від їх значення і напрямку) слід передбачати вертикальні, похилі і козлові палі.

Нахил паль не повинен перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.5.2.1.

Таблиця 8.5.2.1 – Відносні значення нахилу паль

Нахил забивних паль діаметром менше 1,0 м	Нахил бурових паль і паль-оболонок діаметром, м
(відносні значення вертикальної проекції довжини палі віднесені до її відхилення від вертикалі)
	1,0-1,2	1,6	2,0	3,0
1:1	4:1	5:1	6:1	7:1

8.5.2.8 Відстані між осями паль всіх типів вибирають з міркувань конструктивної доцільності. Прийняте рішення обґрунтовують розрахунками за першою і другою групами граничних станів.

Відстань між похилими або між похилими і вертикальними палями в рівні підошви ростверка слід приймати виходячи з конструктивних особливостей фундаментів і забезпечення їх надійного заглиблення в ґрунт, армування і бетонування ростверка.

8.5.2.9 Вибір довжини паль повинен виконуватися залежно від ґрунтових умов будівельного майданчика, рівня розташування підошви ростверка з урахуванням можливостей устаткування для влаштування пальових фундаментів.

Нижній кінець паль, як правило, слід заглиблювати в міцні ґрунти, прорізаючи слабкіші нашарування ґрунтів, при цьому заглиблення забивних паль у ґрунти, прийняті за основу під їх нижніми кінцями, має бути у великоуламкові, гравелисті, крупні і середньої крупності піщані, глинисті ґрунти з показником текучості I _L ≤ 0,1 – не менше ніж 0,5 м, а в інші нескельні ґрунти – не менше ніж 1,0 м. Зупиняти (розташовувати) нижній кінець (вістря або п'яту) паль у глинистих ґрунтах із показником текучості I _L ≥ 0,6 або в структурно нестійких ґрунтах (здатних до просідання при замочуванні) не допускається.

8.5.2.10 Глибину закладання підошви пальового ростверка слід призначати залежно від конструктивних рішень підземної частини будівлі або споруди (наявності підвалу, технічного підпілля) і проекту планування території (зрізанням або підсипанням), а також висоти ростверка, визначеної розрахунком.

8.5.2.11 Для фундаментів мостів підошву ростверка слід розташовувати вище або нижче за поверхню акваторії, її дна або поверхні ґрунту за умови забезпечення розрахункової несучої здатності і довговічності фундаментів, виходячи з місцевих кліматичних умов, особливостей конструкції фундаментів, забезпечення вимог судноплавства і лісосплаву, надійності заходів щодо ефективного захисту паль від несприятливого впливу знакозмінних температур середовища, льодоходу, впливу тертя донних відкладень, що переміщуються, та інших факторів.

8.5.2.12 Палі в плані споруд слід розташовувати (групувати) під несучими конструкціями. Кількість паль визначають в залежності від величини навантаження, що передають несучі конструкції, по відношенню до визначеного навантаження на палю за властивостями ґрунтової основи.

Тип ростверка для групи паль (окремо розташований стовпчастий, плитний, стрічковий або їх перехресна система, суцільна плита) визначають у залежності від конструктивної системи споруди та деформаційних властивостей ґрунтової основи.

8.5.2.13 При проектуванні споруд слід, як правило, застосовувати:

для малоповерхових (1-2 поверхи) каркасного і безкаркасного типу – окремо розташовані стовпчасті пальові фундаменти і пальово-стрічкові фундаменти;

для багатоповерхових (більше 2 поверхів) – стовпчасті та перехресно стрічкові пальові фундаменти;

для висотних – пальово-плитні фундаменти з плитним ростверком (за необхідності з отворами).

8.5.2.14 При розробленні проекту пальових фундаментів із забивних паль необхідно враховувати можливість підйому (випору) поверхні ґрунтової основи при забиванні паль, який, як правило, може бути у випадках, коли:

а) майданчик будівництва складений глинистими ґрунтами м'якопластичної і текучо-пластичної консистенцій або водонасиченими пилуватими і дрібними пісками;

б) занурення паль виконується з дна котловану;

в) конструкція пальового фундаменту прийнята у вигляді пальового поля або пальових кущів при відстані між їх крайніми палями, коли можливий взаємний вплив паль.

У випадку такого підйому поверхню ґрунтової основи необхідно зачистити до проектної позначки.

8.5.2.15 Середнє значення підйому поверхні ґрунту h, м, слід визначати за формулою

Дата добавления: 2014-11-18