Хвороби системи кровообігу

Порушення обміну речовин

Серед хронічних захворювань, пов'язаних з порушенням обміну речовин, найнебезпечнішим для життя слід вважати цукровий діабет, початком якого є безмірна спрага, часте сечовиділення і швидка втрата маси. У хворих на цукровий діабет у разі недодержання строгої дієти, перевтоми може розвинутися небезпечне ускладнення — діабетична кома.

Вона настає за двох основних причин. По-перше, це різке зниження концентрації глюкози у крові. Симптоми такого ускладнення зовнішньо нагадують алкогольне сп'яніння, і часто така помилка стає причиною смерті хворого через невчасне подання допомоги. Але ж відрізнити діабетичну кому можна легко за відсутності запаху алкоголю. У хворого раптово виникають порушення в діяльності вестибулярного апарату і втрата орієнтації у просторі та часі. Обличчя бліде, пульс прискорений. Спостерігається головний біль, спрага, нудота. Дихання стає поверховим і може статися запаморочення.

Допомога полягає у тому, щоб хворому дати з'їсти те, що містить цукор: цукерку, шоколад, дати випити якогось солодкого напою. Але якщо хворий знепритомнів, слід покласти його так, щоб він міг вільно дихати. Негайно викликати швидку допомогу.

По-друге, кома може бути пов'язана з надлишком глюкози у крові, тоді розвивається вона повільніше. У цьому разі хворий сам встигає подати собі допомогу, оскільки пам'ятає про свою хворобу і вимушений суворо додержувати заходів щодо попередження коми. Але якщо за якихось причин він це зробити не встиг і у нього спостерігається почервоніння обличчя й відчувається запах ацетону з рота, необхідна негайна ін'єкція інсуліну. Допоможіть йому ввести інсулін. Як правило, на упаковці проставлена доза для введення, але, якщо ви не впевнені, зробіть половинну ін'єкцію і викликайте швидку допомогу.

У разі тяжких травм і захворювань серцево-судинної, дихальної та інших систем організму неодмінно виникають ознаки термінального стану, про які йшлося вище. Добре, якщо потерпілий не потребує заходів негайної реанімації і є час викликати кваліфіковану допомогу. Але доволі часто трапляються випадки, коли слід негайно вжити заходи рятування, оскільки смерть може наступити ще до приїзду швидкої допомоги.

Гостра серцево-судинна недостатність — одне з найтяжчих і найпоширеніших порушень кровообігу. Вона може розвинутися в результаті тривалого кисневого голоду (гіпоксії), травматичного шоку, отруєнь токсичними речовинами, крововтрати, розладів

дихання у людей, які мають хронічні захворювання серцево-судинної системи. Дуже часто серцева недостатність виникає як ускладнення після перенесеної інфекційної хвороби. Це захворювання умовно можна поділити на гостру судинну і гостру серцеву недостатність.

Гостра серцева недостатність виникає внаслідок втрати серцем здатності до скорочень. В результаті цього різко порушується кровообіг. Ще за кілька тижнів до нападу хворий може скаржитися на порушення травлення, сильну втомлюваність, але серцевий напад завжди трапляється раптово. Симптомами є сильна задишка, прискорення пульсу. У хворого в цей час виникає різкий біль у грудях, що віддає у шию, лопатку, одну чи обидві руки. Він вкривається холодним потом, непокоїться.

Якщо хворий зберігає притомність, його треба покласти у зручне положення, підклавши щось під голову й плечі. Зігнути трохи його коліна і так само підкласти під них подушку, згорнутий одяг тощо. Зняти з хворого краватку, розстебнути комір чи застібку бюстгальтера, послабити пояс. Не дозволяти йому робити зайві рухи. Необхідний повний спокій. Давати їсти та пити не можна. З ліків можна застосувати валідол, нітрогліцерин.

Якщо хворий знепритомнів, але зупинки серця не сталося, не варто намагатися робити непрямий масаж серця, оскільки це може збільшити ділянку ураження. А слід перевернути його на груди у зручне для дихання положення. Такий хворий потребує постійного нагляду. Найбільш ефективне лікування серцевої недостатності може бути проведене тільки у стаціонарних умовах, тому потрібно негайно організувати доставку хворого у лікарню.

Найнебезпечнішим випадком гострої серцевої недостатності є інфаркт міокарда. Це — явище некротизації тканин серцевого м'яза внаслідок утворення тромбу в коронарних судинах серця чи стенокардії.

Напади стенокардії виникають через спазм коронарних судин серця, внаслідок чого порушується кровообіг і живлення серцевого м'яза. Це, в свою чергу, призводить до гострої серцевої недостатності. Стенокардія виникає у разі перевтоми, нервового напруження, тривалого паління. Найчастіше вона спостерігається у похилому віці і нерідко збігається з гіпертонічною хворобою. Може проявлятися як ускладнення загострення жовчнокам'яної хвороби, захворювань шлунка і кишечнику.

Тривалість нападу, як правило, не перевищує 20—30 хв, але можливі і затяжні процеси. Для профілактики стенокардії, по-перше, слід використовувати методи профілактики атеросклерозу, додержувати правильного режиму роботи і відпочинку, відмовитися від тютюну й алкоголю, приймання їжі на ніч.

Гостра судинна недостатність має кілька різновидів (наприклад, колапс, запаморочення). Розвивається в результаті різкого падіння тонусу артеріальних судин.

Колапс характеризується різким падінням артеріального тиску, серцевої діяльності. При цьому відмічаються загальна слабкість, слабкий пульс, часте поверхове дихання, блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, запаморочення.

Запаморочення виникає в результаті зменшення притоку крові до головного мозку і може бути першою ознакою хвороби серця і судин, емболії легеневої артерії. В осіб, які приймають препарати, що знижують артеріальний тиск, запаморочення може часто спостерігатися під час переходу з горизонтального у вертикальне положення.

Запаморочення, що виникло раптово, часто буває наслідком позаматкової вагітності чи шлунково-кишкової кровотечі. Однак у більшості людей запаморочення виникає з інших причин, якими можуть бути психічні травми, фізична втома, вагітність тощо. Наприклад, при перегріванні організму рефлекторно розширюються судини м'язів, що веде до відтоку крові від мозку і непритомності. Як правило, запаморочення виникає раптово, але інколи йому передують блідість, нудота, виділення поту, поява кіл перед очима, потемніння в очах, дзвін у вухах. Під час запаморочення пульс уповільнюється до 45—50 уд./хв. Як правило, тривалість запаморочення невелика — 15—30 с, але інколи воно може тривати кілька хвилин.

Перша допомога у випадках гострої судинної недостатності полягає у наданні тілу горизонтального положення. Голову опускають нижче рівня тулуба, але слідкують за прохідністю дихальних шляхів. Одяг, що може здавлювати шию і грудну клітку, послаблюють. Ноги і руки краще підняти на 15—20 см. Це посилить приплив крові до мозку. Для збудження серцево-рухових центрів і дихання хворому дають понюхати нашатирного спирту. Потрібно протерти його обличчя холодною водою і покласти холодний компрес на голову. Важливим є забезпечення надходження свіжого повітря. Після того, як хворий прийшов до тями, його слід обережно і дуже повільно посадити. Пам'ятайте, що різкі рухи можуть спричинити повторне запаморочення.

Людям, здатним до частих запаморочень, не рекомендується приймати гарячі ванни. Жінкам не можна одягати еластичні пояси і корсети, що здавлюють тіло, зменшуючи відтік венозної крові від нижніх кінцівок.

Тяжким випадком порушення кровообігу мозку є інсульт, або апоплексичний удар. Він являє собою крововилив у мозок внаслідок розриву судини чи закупорки судини згустком крові. Причиною інсульту може бути гіпертонічна хвороба,

склероз судин мозку, психічні травми. Залежно від величини крововиливу може настати повна і неповна нерухомість однієї частини тіла, втрата мови, непритомність.

Хворого насамперед потрібно зручно вкласти у ліжко, забезпечити надходження свіжого повітря. Голову слід обкласти пузирями з льодом, а до ніг покласти грілки. Необхідний повний спокій. Якщо хворий може ковтати, йому дають випити екстракту валеріани, а також препарати, що знижують артеріальний тиск. Необхідно постійно слідкувати за диханням і пульсом хворого. Переправляти його в стаціонар слід дуже обережно.

Також небезпечним явищем порушення кровообігу є гіпертонічна хвороба — хронічне підвищення артеріального тиску, яке виникає з багатьох причин, головною з яких є атеросклероз судин. Часто таке захворювання переростає у гіпертонічну кризу, що може закінчитися серцевим нападом. Ознаки гіпертонічної кризи: поява синюшного відтінку на губах, задишка, потемніння в очах, прискорений пульс. Підтверджує діагноз вимірювання артеріального тиску за допомогою тонометра.

Хворому необхідне свіже повітря та препарати, що знижують тиск. Їх, як правило, виписує лікар. У разі дуже тяжкого стану, що супроводжується болем у серці, хворому необхідно дати 30—40 крапель корвалолу.

Дата добавления: 2014-11-18