Тернопіль

Електронна версія

Екології

Основи

Т. Є. Царик, В. В. Файфура

З м і с т

Вступ 5

1. Предмет, методи і завдання дисципліни 6

1.1. Зміст поняття “екологія” 6

1.2. Історія розвитку екології як науки 6

1.3. Сучасний стан розвитку 8

1.4. Структура екології 8

1.5. Поняття про “загальну екологію” (біоекологію) 9

1.6. Методи екологічних досліджень 11

Питання і завдання для самоконтролю 12

2. Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища 12

2.1. Поняття системи “природа – господарство – населення” 12

2.2. Ідеї В. Вернадського про “ноосферу” 12

2.3. Концепція сталого розвитку (Sustainable Development) 13

2.4. Екологічна безпека 13

2.5. Економічний аспект екологічної безпеки 14

2.6. Концепції регулювання взаємодії людини і природи 16

2.7. Основні екологічні закони 17

Питання і завдання для самоконтролю 19

3. Екологічне виховання населення 19

3.1. Екологічне мислення 19

3.2. Екологічна культура, освіта і виховання 23

Питання і завдання для самоконтролю 24

4. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище 25

4.1. Основні форми, обсяги і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище 25

4.2. Екологічні проблеми народонаселення 28

4.3. Урбоекологічні проблеми 29

4.4. Проблеми утилізації відходів 30

4.5. Основи радіоекології. Екологія і космос 31

4.6. Екологічні особливості галузевого використання природних ресурсів та екотехнологій. Екологічні проблеми і шляхи їх вирішення в галузях промисловості 33

4.7. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання 36

Питання і завдання для самоконтролю 38

5. Еколого-економічні і еколого-соціальні проблеми використання природних ресурсів 38

5.1. Сучасний стан навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання 38

5.2. Причини розростання екологічної кризи 42

5.3. Заповідна справа в Україні 43

5.4. Основні проблеми соціально-економічного розвитку України та їх екологічні наслідки 44

Питання і завдання для самоконтролю 45

6. Регіональні екологічні проблеми України 45

6.1. Характеристика екологічних умов Полісся, Лісостепу і Степу 45

6.2. Характеристика екологічних умов Карпат і Криму 47

6.3. Характеристика екологічних умов Чорного і Азовського морів 48

6.4. Наслідки аварії на ЧАЕС. Великомасштабні територіальні природоохоронні проблеми України 49

6.5. Регіональні аспекти забруднення навколишнього природного середовища України 50

6.6. Шляхи виходу з екологічної кризи 51

Питання і завдання для самоконтролю 53

7. Управління природокористуванням та правовий захист навколишнього середовища 53

7.1. Екологічне право 54

7.2. Організація служби охорони природи в Україні 56

7.3. Система екологічних стандартів і норм 57

7.4. Екологічне ліцензування 64

7.5. Екологічна паспортизація 65

7.6. Екологічний менеджмент 65

7.7. Екологічний аудит 66

7.8. Екологічний маркетинг 67

Питання і завдання для самоконтролю 67

8. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації 68

8.1. Поняття про екологічний моніторинг 68

8.2. Методи моніторингу 68

8.3. Система екологічної інформації 69

8.4. Суть екологічного контролю (моніторингу) 70

8.5. Види екологічного моніторингу 72

8.6. Організація мережі моніторингу 74

Питання і завдання для самоконтролю 75

9. Екологічна експертиза та проблеми її організації 75

9.1. Екологічна експертиза 75

9.2. Форми екологічної експертизи 76

9.3. Суть і етапи експертизи 77

9.4. Організація екологічної експертизи 79

Питання і завдання для самоконтролю 80

10. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища 80

10.1. Основні положення і пріоритети екологічної політики в Україні 80

10.2. Екологічне прогнозування 81

10.3 Форми екологічного прогнозування 83

10.4. Екологічні програми 83

Питання і завдання для самоконтролю 86

11. Економічний (госпрозрахунковий) механізм природокористування і охорони навколишнього середовища 86

11.1. Поняття про еколого-економічні системи 86

11.2. Поняття про екологічну економіку 87

11.3. Економіка природокористування 88

11. 4. Економіка ресурсовикористання 88

11.5. Платежі (збори) за використання природних ресурсів 92

11.6. Економіка відшкодування збитків від забруднення та інших порушень стану навколишнього середовища 96

11.7. Платежі за забруднення та інші негативні впливи на навколишнє природне

середовище 100

11.8. Інші методи економічного механізму природокористування 104

Питання і завдання для самоконтролю 106

12. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів 107

12.1. Оцінка ефективності природоохоронної діяльності 107

12.2. Методи оцінки ефективності природокористування в різних сферах діяльності 109

Питання і завдання для самоконтролю 111

13. Науково-технічний прогрес і економіка природокористування 111

Питання і завдання для самоконтролю 117

14. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

118

14.1. Національна екологічна політика 118

14.2. Світові й регіональні екологічні організації 120

14.3. Громадські екологічні рухи 123

14.4. Екологічний імператив розвитку 124

Питання і завдання для самоконтролю 125

Література 127

Вступ

Вирішення екологічних проблем людства залишається основним завданням сучасного розвитку. Екологізація економіки передбачає формування нового екологічно орієнтованого мислення. Екологічна освіта стає базовим знанням, необхідним для усіх спеціальностей економічних вузів. Автори даного посібника ставили перед собою мету в компактному і доступному вигляді охарактеризувати найактуальніші проблеми раціонального природокористування, охорони природи і забезпечення екологічної безпеки на глобальному і регіональних рівнях, а також в Україні; визначити найголовніші тенденції розвитку комплексу екологічних наук, змін понятійного апарату, нових ідей і концепцій щодо поглядів на гармонізацію взаємовідносин суспільства і природи. Найбільша увага приділена питанням, що пов‘язані з майбутньою професійною діяльністю випускників економічних спеціальностей: економіки природокористування, управління і менеджменту природоохоронної діяльності, стандартизації і моніторингу стану природного середовища, експертизі й аудиту екологічних аспектів господарської діяльності та ін. Дуже коротко розглянуті основні аспекти традиційної “загальної екології” (біоекології), з якими студенти мають можливість ознайомитись з інших численних посібників, спрямованих значною мірою на біоекологічні дослідження.

Посібник складається з 14 розділів. У трьох перших розглядаються головні аспекти теорії комплексу екологічних наук і проблеми формування екологічної культури людства. Три наступних присвячені огляду актуальних екологічних проблем, впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище, проблемам екологічної безпеки в Україні та її регіонах. У трьох наступних розділах розглянуті питання організації, контролю, планування і прогнозування природоохоронної діяльності та наслідків негативного техногенного впливу на навколишнє середовище. Далі у двох розділах розглядаються практичні аспекти у сфері економіки природокористування. Передостанній розділ характеризує значення НТП, його вплив на довкілля і механізми його вдосконалення. В останньому розділі розглянуті основні напрямки міжнародного співробітництва і місце в ньому України в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування. В цілому в посібнику найдетальніше розглянуті прикладні аспекти екології для засвоєння студентами конкретних знань, що потрібні в їх майбутньої практичної діяльності.

В роботі використаний багатий теоретичний і практичний матеріал відомих українських і російських спеціалістів-екологів, доступна сучасна статистична інформація, список джерел яких наведений в кінці посібника. Ці джерела також рекомендовані студентам економічних спеціальностей для подальшого поглиблення власних екологічних знань.

1. Предмет, методи і завдання дисципліни

1.1 Зміст поняття “екологія”

Поняття “екологія” зобов’язано своїм виникненням німецькому вченому Е. Геккелю у 1866-1868 рр. Воно визначало частину біології яка досліджувала взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем. Зараз цей напрямок прийнято називати “біоекологією”, або “загальною екологією”.

Поступовий розвиток біологічних знань призвів до появи більш складних понять біологічних структур (від мікроорганізмів до біосфери), а потім до виникнення поняття “екосистеми” (які включають в себе не тільки біологічні але і географічні елементи). Так сформувались такі наукові напрямки, як “біогеоценологія”, вчення про біосферу (“біосферологія”) і “геоекологія” (географічна екологія).

З часом в сферу екологічної науки були включені дослідження з екології людини (соціоекологія, медична екологія), вивчення питань природокористування, впливу господарської діяльності на природу, питання охорони природних об’єктів та інші.

Тобто, сучасне визначення категорії “екологія” включає в себе широкий комплекс різноманітних наукових напрямків екологічного характеру. Правильніше було б замінити термін “екологія” (який за своїм походженням є більш біологічним) на назву “метаекологія” (узагальнюючу науку над цілим рядом наук). Буквальний переклад слова “екологія” з древньогрецької мови означає “наука про дім”, тобто наука про навколишнє середовище (довкілля) будь-якого об’єкту (елементів природи, суспільства, господарства та ін.).

Таким чином, предметом дослідження екології є вивчення процесів взаємодії між об’єктом дослідження і довкіллям його існування (причини виникнення цих процесів, їх механізм, наслідки дії, їх зворотний взаємозв’язок). У зв’язку з тим, що існує дуже багато об’єктів дослідження – біологічні, біогеографічні структури, людина, соціальні структури, господарство і його елементи, відповідно існує багато різноманітних “екологій”.

Завдання екології мають такий же широкий спектр, як і різноманіття наукових напрямків з яких вона складається. Умовно можна виокремити такі узагальнюючі напрямки задач і завдань, які призначена вирішити екологічна наука:

– науковий: вивчення законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи; розробка теоретико-методологічного і методичного апарату, з допомогою якого можна вирішувати конкретні практичні проблеми ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на природу;

– освітній: створення відповідного екологічного світозору і екологічної свідомості, виховання екологічної етики і культури людини, надбання конкретних екологічних знань у сфері своєї майбутньої професійної діяльності;

– практичний (прикладний): збереження життя на Землі, вирішення глобальних екологічних проблем людства, розробка раціональних шляхів природокористування (у тому числі: в кожному напрямку діяльності людства – промисловості, сільському господарстві та інших галузях); розробка конкретних методів охорони природи і захисту людини від негативних антропогенних і природних явищ; пошук нових і удосконалення старих технологій, виробництво екологічно чистих товарів і продуктів, утилізація відходів; розробка методів контролю за станом навколишнього середовища, методів управління (у тому числі: прогнозування і планування) природозахисною діяльністю і т.п. Коло практичних завдань можна деталізувати їх практичною необхідністю.

Значення екології витікає з необхідності й можливостей вирішення завдань, які вона повинна вирішити.

Дата добавления: 2014-11-08