КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення повітрообміну в приміщеннях
Призначення та класифікація систем вентиляції Вентиляція виробничих приміщень Захист від шкідливої дії речовин на виробництві Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих містять: − вилучення шкідливих речовин у технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт – іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання – миючими розчинами на основі води; − удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо); − автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами; − герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів; − нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів у атмосферу; − попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни; − контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; − використання засобів індивідуального захисту. Під вентиляцією розуміють сукупність заходів і засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях і зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції – вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже. Вентиляція класифікується за такими ознаками: − за способом переміщення повітря – природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно); − за напрямком потоку повітря – припливна, витяжна, припливно-витяжна; − за місцем дії – загальнообмінна, місцева, комбінована. Основними шкідливими факторами у виробничих приміщеннях є надлишкова запиленість і загазованість, надлишкові температура та вологість. Якщо у повітрі робочої зони приміщення є декілька шкідливих речовин односпрямованої дії, то у розрахунках беруть той об’єм повітря, що є найбільшим, тобто для речовини найнебезпечнішої для здоров’я людини. Визначення повітрообміну за кількістю видалення газу (м3/год): Qг = Gг / (Z2 – Z1), де G г – кількість газу, що виділяється в приміщенні, г/год; Z2 – гранично допустима концентрація газу, мг/м3; Z1 – концентрація газу в повітрі, яке подається в приміщення, мг/м3. Визначення повітрообміну за кількістю видалення пилу (м3/год): Qn = Gn / (S2 – S1), де Gn – кількість пилу, що виділяється в приміщенні, мг/год; S2 – гранично допустима концентрація пилу, мг/м3; S1 – концентрація пилу в повітрі, яке подається в приміщення мг/м3. Визначення повітрообміну за кількістю видалення надлишкової вологи вентиляційною системою (кг/год): Qф = n Gф / (d2 – d1), де n – коефіцієнт, що враховує кількість вологи, яка припливає в робочу зону; Gф – кількість вологи, що виділяється в приміщенні, г/год; d2 – вологоємність повітря, яке видаляється із приміщення, г/кг сух. повітря; d1 – вологоємність припливного повітря, г/кг сух. повітря. Значення абсолютної вологоємності повітря d2 та d1 визначається за таблицями фізичної характеристики повітря або з допомогою I – d діаграми залежності від нормативної величини відносної вологості повітря, що видаляється із приміщення. Визначення повітрообміну за кількістю видалення надлишкового тепла (кг/год): Qm = m Gн.m. / [C (tвид - tпр)], де m – коефіцієнт, що враховує кількість тепла, яке припливає в робочу зону; Gн.m. – надлишкове тепло, що видаляється із приміщення вентиляційною системою, °С; С – питома теплоємність повітря, яке видаляється із приміщення, кДж/кг°С; tвид. – температура повітря, яке видаляється із приміщення вентиляційною системою, °С; tвид = tр.з. + ψ (Н - 2), де tр.з. – температура повітря в робочій зоні (на висоті 2 м від підлоги), °С; ψ – зміна температури за висотою приміщення (температурний градієнт – градус на 1 м висоти); Н – відстань від підлоги до середини витяжного отвору, м; tпр – температура припливного повітря у приміщення, °С. Кількість шкідливих виділень при технологічних процесах визначають спеціальними розрахунками, наведеними у СНиП II-33-75, у довідках та підручниках з вентиляції. Кількість повітря, необхідного для вентиляції адміністративних, житлових, громадських та побутових приміщень, визначають за кратністю повітрообміну: La = k Vn, де k – коефіцієнт кратності повітрообміну, що залежить від призначення приміщення і показує, скільки разів упродовж години повітря має змінитися у приміщенні; Vn – об'єм приміщення, м3. При розподілі повітряних потоків усередині приміщення необхідно виключити надходження повітря з приміщень з більш небезпечними виділеннями у приміщення з меншою кількістю шкідливих виділень. Це здійснюється створенням розрідження повітря в одних та підпору його в інших приміщеннях. Там, де шкідливих виділень більше, приплив повітря LПР повинен складати 85 − 90 % об’єму витяжки. У всій будівлі ці об’єми мають дорівнювати один одному. За санітарними нормами на кожного працюючого має бути подано свіжого повітря не менше 20 м3/год і не менше 30 м3/год, якщо об’єм приміщення на одного працюючого менше 20 м3. За відсутності шкідливих речовин кількість повітря, що подається у приміщення об’ємом більше 40 м3 на одного працюючого, не регламентується.
Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 820; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |