Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види цін за ступенем урахування в них витрат і прибутку




Залежно від каналів руху товарів від виробника до споживача і врахування в ціні витрат на виробництво і збут, а також прибутку ціни поділяються на оптові та роздрібні. Виникає питання: що вважати оптовою ціною, а що – роздрібною? Щоб уникнути плутанини, будемо вважати (незалежно від виду договору і порядку розрахунків з постачальником), що:

—роздрібна ціна – це ціна, за якою здійснюється розрахунок з кінцевим споживачем товару;

—оптова ціна – це ціна, за якою торгове підприємство здійснює розрахунок з постачальником товару.

Розрізняють оптові ціни на продукцію виробничо-технологічного призначення і на товари народного споживання. Оптові ціни на продукцію виробничого призначення мають широку сферу дії і є кінцевими, а на товари народного споживання – проміжними. Товари виробничого призначення можуть реалізуватися безпосередньо споживачам (за оптовою ціною виробника) і через посередників (за оптовою ціною торгівлі).

Оптова ціна підприємства (відпускна ціна) являє собою ціну виробника продукції, за якою підприємство реалізує вироблену продукцію оптово-збутовим організаціям, за державним контрактом, посередницьким та іншим підприємствам і організаціям. У ринковій економіці такі ціни повинні забезпечувати більшості підприємств галузі умови для простого й розширеного відтворення виробництва. Інакше кажучи, підприємство, яке реалізує продукцію за оптовими цінами, повинно відшкодувати свої витрати на виробництво та реа­лізацію продукції й отримати такий розмір прибутку, який забезпе­чив би йому умови для виживання в умовах ринку. В іншому випадку за умов жорсткої конкуренції воно може розоритися й стати банкрутом.

Оптова ціна підприємства визначається при виході товару на ринок і дає обґрунтування доцільності такого виходу. Ринкові ж ціни можуть суттєво відрізнятися від цієї ціни залежно від ситуації на ринку та умов споживання товару. Інформацію про оптові ціни підприємства містять каталоги, проспекти, прейскуранти фірм. Забезпечення достовірної інформації про оптову ціну підприємства є однією з передумов запровадження ринкових відносин в Україні.

За оптовими цінами виробника підприємство продає свою продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі. Ці ціни використовуються на підприємстві при плануванні, обліку і аналізі товарної і реалізованої продукції, прибутку та інших вартісних показників діяльності підприємств, а також у розрахунках економічної ефективності виробництва, інвестиційних проектів його технічного переозброєння, доцільності одержаних кредитів та ін.

Оптова ціна підприємства включає витрати виробництва й реалізації та прибуток підприємства, а також податок на додану вартість та акциз по підакцизних товарах.

Різновидом оптової ціни підприємства-виробника є трансфертна (внутріфірмова) ціна. Вона являє собою ціну, за якою підприємство (трест, концерн чи транснаціональна корпорація) реалізує продукцію, роботи й послуги своїм підрозділам (філіалам, дочірнім підприємствам). За цією ціною здійснюється обмін комплектуючими, матеріалами, напівфабрикатами, послугами (у т.ч. управлінськими і платежами відсотків за кредит) усередині підприємства. Трансфертна ціна призначена для відшкодування витрат та забезпечення необхідного прибутку кожного філіалу, стимулювання його до більш раціонального господарювання. Ціни на внутріфірмові поставки вважаються конфіденційними, тобто не розголошуються і, як правило, істотно відрізняються від ринкових цін. Вони можуть бути як вищими, так і нижчими за ринкові. Важливо, щоб у результаті використання трансфертних цін кінцева продукція підприємства мала ціну нижчу, ніж ринкова.

Різновидом трансфертних цін виступають розрахункові ціни, що використовуються в окремих галузях української економіки (вугільній, цементній, скляній).

Іншим різновидом оптових цін виробника є закупівельні ціни. Закупівельні ціни являють собою ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним та приватним заготівельним, переробним та торговельним фірмам. Закупівельні ціни застосовуються також при заготівлі продукції хутрового звірівництва, рибництва, закупках вторинної сировини. Застосування таких цін звільняє сільськогосподарські підприємства від витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією продукції.

За своїм складом закупівельна ціна включає витрати, прибуток і ПДВ.

Ще одним різновидом оптових цін є біржові ціни, які використовуються при операціях на біржі. Вони поряд із співвідношенням попиту і пропозиції до моменту постачання товару враховують також величину відсотка за кредит, затрати на фінансування біржових опе­рацій, витрати на страхування і зберігання товару, комісійні броке­ру. За нормальної кон’юнктури біржові ціни найчастіше вищі, ніж за наявний товар. Особливості встановлення та застосування біржових цін буде розглянуто у наступних темах.

Оптова ціна промисловості (торгівлі) являє собою ціну, за якою підприємства та організації-споживачі закуповують продукцію у постачальницько-збутових (оптових) організацій. Вона, крім оптової ціни підприємства, включає постачальницько-збутову (оптову) націнку або знижку та податок на додану вартість збутових і транспортних організацій.

Постачальницько-збутова (оптова) націнка (знижка) — це ціна за послугу з постачання та збуту. Як і всяка інша ціна, вона повинна компенсувати витрати постачальницько-збутових (оптових) організацій та забезпечити прибуток. До витрат таких організацій належать: вантажно-розвантажувальні роботи, складування, зберігання, підсортування, доведення продукції до вимог споживачів, аморти­зація основних засобів, витрати на опалення, освітлення, енергетичні витрати на технологічні потреби та інше.

Роздрібні ціни – це ціни, за якими населення купує товари у приватній, кооперативній та державній торгівлі. Роздрібні ціни є, як правило, кінцевими цінами. Роздрібні ціни складаються з оптових цін, витрат і прибутку торгових організацій. Якщо товар надходить до торгових організацій безпосередньо від виробника, то у такому ви­падку роздрібна ціна складається з оптової ціни виробника і торго­вої націнки. Якщо канал руху товару від виробника до кінцевого спо­живача проходить через постачальницько-збутову організацію, то вона складається з ціни оптової торгівлі і роздрібної торгової націнки.

Якщо товари купуються з одночасною виплатою або перерахунком грошей, то роздрібні й оптові ціни набувають форми готівкових, а якщо з відстроченням виплати – кредитних.

Особливим різновидом роздрібних цін є ціни комісійної та аукці­онної торгівлі.

Аукціонна ціна – це ціна, що склалася під час реалізації товарів на аукціонах у процесі зміни початкової (відправної) ціни, оголошеної аукціоністом, у бік підвищення або зниження. Така ціна може істот­но відрізнятися від ринкової, оскільки відображає унікальні та рідкісні властивості й ознаки товарів. Рівень аукціонної ціни визначається за принципом «хто дає більшу ціну». Розрізняють два способи вторговування цін на аукціонах: аукціони з підвищенням і зни­женням цін.

Ціни комісійної торгівлі застосовуються при продажу товарів і продуктів на комісійних засадах.

Розглянуті види цін можуть бути базовими (базисними) та лімітними.

Базові ціни встановлюються на попередні види продукції визначеного призначення з фіксованими параметрами якості. При постачанні товару з параметрами, що відрізняються від базових, рівні цін визначаються за допомогою надбавок і знижок базової ціни, які враховують зміни в якості товару.

Товаровиробник може встановлювати на нові види продукції лімітну, тобто максимально допустиму ціну, яка забезпечить заці­кавленість споживачів у використанні нової продукції. Отже, лімітна ціна – це гранично допустимий (верхній) рівень ціни нової продукції. Визначається вона на підставі вартісної оцінки поліпшення споживчих властивостей продукції, яке забезпечує відносне здешевлення її для споживача. Лімітна ціна визначається на початкових етапах розроблення (проектування) нової продукції і використовується для техніко-економічних розрахунків, обґрунтування доцільності її вироб­ництва, встановлення договірних або прейскурантних цін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 800; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.