Загальна класифікація витрат

Облік процесу виробництва.

Приклад 2.

Дани показники з обліку руху запасів (табл.12).Определить суму ТЗР, що доводиться на вибулі протягом місяця запаси і їх фактичну собівартість.

Таблиця 12

	Показники	Вартість запасів (тыс.грн.)	ТЗВ (тыс.грн.)	Фактична собівартість запасів
1.	Залишок на початок місяця
2.	Поступило за місяць
3.	Всього
4.	Вибуло за місяць		? (67)*
5.	Залишок на кінець місяця		? (8)

*Розрахунок суми ТЗВ, що припадає на запаси, що вибули впродовж місяця:

1) % ТЗВ = (25 + 50) / (150 + 300) х 100 = 16,67 %;

2) Сума ТЗВ на запаси, що вибули = 16,67% х 400 = 67 (тис. грн.)

В обліку вибуття запасів буде відображено наступними проводками:

1) На облікову вартість запасів, що вибули.....Дт 23 Кт 20 – 400 грн.;

2) Сума ТЗВ на запаси, що вибули...................Дт 23 Кт 20.ТЗВ -67 грн.

Процес виробництва припускає здійснення певних витрат, склад яких наведено в П(С)БУ 16 «Витрати».

Завдання обліку процесу виробництва:

- правильне визначення фактичних витрат;

- контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових засобів;

- складання звітних калькуляцій продукції (робіт, послуг);

- виявлення внутрішніх резервів зниження витрат і збільшення власного капіталу.

Всі витрати підприємства класифікуються і враховуються за видами діяльності.

Всю діяльність підприємства ділять на звичайну і надзвичайну.

Звичайна діяльність включає:

- операційну; - фінансову;

- інвестиційну; - іншу звичайну.

Відповідно всі витрати ділять на операційні, інвестиційні, фінансові та інші витрати звичайної діяльності.

Операційна діяльність – це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (робіт, послуг), що є основною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів*.

* еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції (цінні папери), які вільно конвертуються в грошові кошти і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансова деятельность - це діяльність, яка приводить до зміни розміру власного (випуск акцій власної емісії) і позикового (кредити, облігації) капіталу підприємства.

Надзвичайна діяльність – операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії і т.п.).

Операційні витрати класифікуються за функціями і за економічними елементами (табл.13)

Таблиця 13

Операційні витрати (за функціями)	Операційні витрати (за економічними елементами)
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рах.90)	Матеріальні витрати (рах. 80)
Витрати на оплату праці (рах.81) – заробітна плата, премії, компенсації
Адміністративні витрати (рах. 92)
Відрахування на соціальні заходи (рах.82)-сбори в ПФ і Фонди соціального страхування
Витрати на збут (рах.93)
Амортизація (рах. 83)- амортизація ОЗ, НМА
Інші операційні витрати (рах.94)
Інші операційні витраты* (рах. 84)

*В статті «Інші операційні витрати» відбиваються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізації іноземної валюти, собівартість реалізації виробничих запасів, сумнівні і безнадійні борги, втрати від операційних курсових різниць, втрати від зниження ціни запасів, нестачі і втрати від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки, інші витрати.

Класифікація витрат за економічними елементами дозволяє визначити скільки і яких видів витрат понесено підприємством.

Ця класифікація використовується для заповнення 2-го розділу Ф №2 «Звіт про фінансові результати», а також для складання кошторисів витрат на виробництво і визначення на їх основі собівартості випущеної продукції. Показник «собівартість товарної продукції» використовується при аналізі фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства (прибутку та рентабельності).

Для визначення собівартості окремої одиниці продукції (робіт, послуг) підприємство класифікує витрати за статтями калькуляції.

Склад статей калькуляції встановлюється підприємством самостійно на основі типової загальноприйнятої класифікації, згідно якої всі витрати поділяються на наступні статті:

1) сировина і матеріали;

2) купувальні напівфабрикати і комплектуючі, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх організацій і підприємств;

3) паливо та енергія на технологічні цілі;

4) зворотні відходи (віднімаються);

5) основна зарплата виробничих робочих;

6) додаткова зарплата виробничих робочих;

7) відрахування на соціальні заходи виробничих робочих;

8) загальновиробничі витрати;

9) втрати внаслідок невиправного браку;

10) інші виробничі витрати.

Існують і інші класифікації витрат за різними ознаками:

Класифікаційна ознака	Види витрат
1. За методом віднесення на собівартість продукції	- прямі - пов'язані з виробництвом конкретної продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці і ін.) - непрямі –пов’язані з виробництвом декількох видів продукції, тому не можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт обліку.
2. За ступенем впливу обсягу вироб ництва на рівень витрат	- змінні (витрати, які змінюються із зміною обсягів виробництва: сировина, матеріали, н/ф, паливо, енергія на технологічні цілі, ЗП робочих, частина загальновиробничих витрат (ЗВВ)); - постійні (не міняються із зміною обсягів виробництва: ЗП керівництва, амортизація будівель та ін.)

Дата добавления: 2014-11-18