Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці

Наука - це соціальне значуща сфера людської діяльності, функ­цією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про довкіл­ля, людину чи будь-яку діяльність¹. Наука - це система дослідницької діяльності, спрямованої на вироблення нових знань про природу, люди­ну, суспільство, мову і мислення.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності у їх взаємо­зв'язку і розвитку. Методи дослідження і наука невіддільні одне від одного. Будь-яку науку утворюють як результати пізнання дійсності, так і методи пізнання досліджуваних об'єктів, тобто методи досліджен­ня. Метод розглядають і як сукупність прийомів практичного або тео­ретичного засвоєння дійсності.

У лінгводидактичних дослідженнях використовують не один метод, а їх систему, яка має забезпечити в кінцевому підсумку репрезентатив­ність і валідність первинної Інформації, а також формування наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Усі методи поділяють на кілька груп: теоретичні, емпіричні, експе­риментальні, статистичні.

Теоретичні методи спрямовані на створення теоретичних узагаль­нень і виведення закономірностей досліджуваних явищ: це вивчення літературних джерел, навчальних посібників, документів, методичної спадщини, програм та продуктів мовленнєвої діяльності дітей (записи дитячих розповідей, словник, образне мовлення та ін.). Так, студентам оя написання перших наукових робіт (курсова чи дипломна) пропо­реться зробити письмовий аналіз варіативних програм (наприклад, юзділу «Розвиток мовлення») для дошкільних навчальних закладів а табл. 1- Або проаналізувати наявність методичних і дидактичних посібників із розвитку мовлення у віковій групі чи педагогічному кабі­неті за табл. 2-5.

Дата добавления: 2014-11-20