Теоретичні паралелі. Щодо сучасного етапу розвитку людства взагалі, то він характеризується передусім прогресуючою тенденцією інтернаціоналізації господарського життя

ПОЗАЛЕКЦІЙНИЙ БЛОК

Резюме

Щодо сучасного етапу розвитку людства взагалі, то він характеризується передусім прогресуючою тенденцією інтернаціоналізації господарського життя. Ця тенденція проявилася вже в перші десятиліття після Другої світової війни. Її все більш широкому розгортанню сприяли як регіональні інтеграційні зусилля, так і прагнення провідних ринкових держав світу до всебічної лібералізації усієї системи міжнародної торгівлі, розширення ринків збуту та підвищення ефективності економік завдяки розширенню співробітництва, поглибленню спеціалізації виробництва.

У результаті процес інтернаціоналізації господарського життя у світі на зламі тисячоліть поступово набув нових якісних ознак. Тепер міжнародне економічне співробіт­ництво, яке все більшою мірою являє собою фронтальну економічну інтеграцію, перетворилося на принциповий фактор розвитку окремих економік. При цьому останні інколи навіть втрачають деякі ознаки своєї відособленості, перетворюючись на невід’ємні елементи широких міжнародних ринкових систем.

Одностороння залежність України від окремих видів імпортних поставок (переважно енергоносіїв) відчутно обмежувала можливості геополітичного маневру, а також розв’язання військових, внутрішніх соціально-економічних проблем. І, навпаки, обмеженість ресурсного потенціалу, а також падіння виробництва, нестабільність грошово-валютного ринку протягом 90-х років були не найкращими передумовами розширення експорту, протидії імпортній експансії з-за кордону. Значні збитки спричинило і послаблення контролю за зовнішньоекономічним обміном в Україні на початку 90-х років, непослідовність та переобтяженість законодавчо-нормативного регулювання. Багато в
чому ці та інші негативні явища були пов’язані з відсутністю чіткої науково обґрунтованої концепції урядових дій щодо міжнародної торгівлі.

Економічне відтворення
та міжнародне співробітництво

Із загальних теоретичних економічних курсів відомо, що цикл економічного відтворення можна умовно розділити на послідовні стадії.

ВИРОБНИЦТВО ò

РОЗПОДІЛ ò

ОБМІН ò

СПОЖИВАННЯ

Причому втручання в цю послідовність на будь-якому з її складових етапів суб’єкта, що належить до інонаціонального відтворювального комплексу, а простіше — до економіки іншої держави, власне і породжує феномен міжнародної економічної діяльності. Так, міжнародній торгівлі відповідає така схема відтворення:

Країна А	Країна Б
ВИРОБНИЦТВО ò	ВИРОБНИЦТВО ò
РОЗПОДІЛ ò	РОЗПОДІЛ ò
ОБМІН (у формі міжнародної торгівлі) ÷ ø
СПОЖИВАННЯ	СПОЖИВАННЯ

У випадку функціонування підприємства з іноземними інвестиціями, транснаціональної корпорації момент міжнародного усуспільнення переноситься на фазу власне виробництва з розподілом відповідно до майнових прав. Відтак реалізація стадій обміну та споживання здійснюється відповідно до особливостей конкретної господарської ситуації (підприємницького, приватного вибору або певних адміністративних обмежень, наприклад, щодо репатріації прибутків). При цьому можливою є інтернаціоналізація не стадії (етапу) відтворення в цілому, а окремих підетапів, наприклад конкретного технологічного процесу на стадії виробництва.

Схематично один із варіантів такого міжнародного співробітництва може бути таким:

Країна А	Країна Б
ВИРОБНИЦТВО ò	ø
РОЗПОДІЛ ò	РОЗПОДІЛ ò
ОБМІН ò	ОБМІН ò
СПОЖИВАННЯ	СПОЖИВАННЯ

З погляду економічних інтересів окремих країн конкретні форми інтернаціоналізації відповідають тим економічним перевагам, які мають певні країни або виробники. Ідеться про абсолютні та відносні переваги у виробництві тих або інших товарів (послуг), що проявляються в менших обсягах витрат на одиницю виробленої продукції, а також про факторні переваги, які зумовлюють національну спеціалізацію.

Дата добавления: 2014-11-20