Поняття та сутність методики навчання історії

Поняття та сутність методики навчання історії. 2. Об'єкт і предмет методики історії як науки. 3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії. 4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками. 5. Методи наукових досліджень у методиці навчання.

З

також завершується завданнями, які допоможуть читачам перевірити рівень засвоєння основних питань та понять.

Посібник насамперед орієнтований на засвоєння викладеного ма­теріалу в процесі навчання у вищій школі або системі підвищення кваліфікації вчителів історії. З цією метою більшість завдань, що вміщені у темах, передбачають організацію активного та інтерактив­ного навчання. Такий спосіб опрацювання матеріаду посібника буде сприяти повноцінному та ефективному засвоєнню викладеної інфор­мації. У випадку, якщо викладач або студенти (слухачі курсів) відчу­вають складності у застосуванні інтерактивної моделі навчання чи ок­ремих інтерактивних технологій, треба звернутись зразу до теми 14 даного посібника, де є відповідні методичні рекомендації. На досяг­нення цієї мети спрямовано і рекомендації до проведення інтерактив­них практичних занять з курсу, які розташовані у кінці кожної теми.

У тексті посібника основні поняття та важливі положення виділені курсивом. Ці поняття можна знайти також у спеціальному алфавітно­му покажчику наприкінці посібника. Література та джерела вказані у посиланнях до тексту.

Автори сподіваються, що такий методичний апарат посібника бу­де сприяти кращому засвоєнню його змісту.

Бажаємо успіхів у навчанні,

Олена ПОМЕТУН

Григорій ФРЕЙМАН

___________ Тема 1 ___________

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА НАУКА

Основні поняття теми: метод і методика навчання історії, об'єкт, предмет методики, компоненти навчального процесу, цілі навчання, зміст шкільної історичної освіти, організація (техно­логія) навчання історії, пізнавальні можливості учнів, результа­ти навчання.

Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». Ме­тод - спосіб досягнення мети, розв'язання конкретного завдання, сис­тема правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення. У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений за­кономірностями розглядуваного об'єкта¹. Відомий російський істо­рик та історіограф XIX ст. В. Ключевський зазначав: «Методом... ми називаємо сукупність прийомів вивчення певної галузі людського шання. Ці прийоми різняться за характером завдань, які висуваються перед вивченням будь-якої сфери, а завдання завжди визначаються предметом вивчення... Метод є сукупністю прийомів для розкриття будь-якої істини;...метод розв'язує питання, не знаючи у чому воно є;...метод шукає результатів;...метод дає спосіб обіймати предмет з усіх боків;...метод має справу з розумом;...метод - необхідне озброєння наукового дослідження;...Нічого не можна вивчати, не знаючи, як нивчати...»².

¹ Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. -
(!. 205.

² Ключевский В.О. Сочинения. В 9 т. - Т. VII. - М.: Мысль, 1989. - С. 215.

*Подумайте

На уроці історії у 8-му класі з теми «Розгортання Національно-виз­вольної війни українського народу в 1648-1649pp.» вчитель об'єднує учнів у малі групи і ставить перед групами завдання: «Проаналізуйте текст поданих документів та фрагментів тексту підручника, обго­воріть і визначте причини та наслідки Зборівсьої угоди, оцініть її зна­чення. Підготуйтесь до представлення результатів роботи групи». Учні починають виконувати завдання.

Чи можна сказати, що вчитель використав у цьому моменті уроку певний метод навчання? Відповідь обґрунтуйте.

Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є мето­дикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, ме­тодика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета³. За визначенням «Українського педагогічного словника», методика - це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення пев­ного навчального предмета⁴.

Ефективність і якість навчання історії залежить від того, наскільки вчитель володіє методами навчання і застосовує їх на практиці. Відо­мий методист-історик початку XX ст. С Сингалевич, говорячи про слабких вчителів, пояснював їх появу «не тим, що вони не знають сво­го предмета, а головним чином тим, що вони не вміють у доступній формі передати свої знання іншим, оскільки недостатньо знайомі з ме­тодичними основами повідомлення історичного матеріалу учням і взагалі не повністю оволоділи методикою предмета»⁵.

* Подумайте ____________________________________________

Пригадайте свій досвід навчання в середній школі. Як ви вважаєте, які чинники організації пізнавальної діяльності, застосовувані ваши­ми вчителями, дозволяли вам краще засвоювати матеріал з історії? На яких уроках вам було цікавіше? Про якого вчителя і урок історії ви мріяли? Чому?

Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однако­вими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ.

Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введен­ням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Методика історії як наука пройшла складний шлях розвитку. Було розроблено багатий арсенал форм, методів, при-

³ Новий тлумачний словник української мови. - Т. 2. - К.: Вид-во «Аконіт»,
2000. - С 617.

⁴ Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. -
С. 206.

⁵ Сингалевич С.П. Методика истории. - Казань, 1918. - С. 1.

ііомів та засобів роботи вчителя, створено цілі методичні системи, що поєднували окремі прийоми із загальною педагогічною ідеєю.

Сучасний період висунув перед методикою історії нові цілі і поста­вив вчених, методистів, учителів-практиків перед необхідністю пере­осмислення основних положень методичної науки. Система ревіти на початку XXI ст. не задовольняє суспільство. Розбіжність між цілями і результатами навчання стала очевидною. Постала нагальна потреба реформування всієї системи освіти, зокрема історичної. Основне пи­тання, що стоїть перед ученими та вчителями: чого і як учити дитину? Я к визначити дійсно необхідний і доцільний склад і обсяг історичних знань? Як підвищити реальний рівень навчальних досягнень дітей, розвинути їх ключові та предметні компетентності й здатність до са-мореалізації як у процесі навчання, так і в житті?

Стало очевидним, що сьогодні удосконалювати зміст освіти не мож-і іа без вивчення і орієнтації його на розвиток і потреби дитини. Якісні зміни у процесі пізнання історії й пізнавальній діяльності учнів на уроках і ювинні спиратись на внутрішні закономірності історії як шкільного на­вчального предмета. Розвиток методичної науки в Україні покликаний забезпечити вдосконалення процесу навчання, його змісту, організації та підготовки вчителів до викладання предмета саме в цьому.

*Подумайте ____________________________________________

Працюючи в малих групах, проаналізуйте вступну частину Держав­ного стандарту шкільної освіти з галузі «Суспільствознавство», визначте основні цілі і завдання навчання історії. Чи є такий перелік повним? Чи надає реалізація цих завдань можливість для розвитку компетентностей учнів і їх здатності до самореалізації як у процесі навчання, так і в житті? Підготуйтеся до представлення і обгово­рення своїх ідей в академічній групі.

І Іоревірте себе __________________________________________________

1) Що таке методика навчання історії?

2) Чи потрібно вивчати її у вищому педагогічному навчальному зак­ладі? Чому?

3) Чи допомагає вона вчителю, який багато років працює в школі? Чому?

Дата добавления: 2014-11-20