Послідовність вивчення курсів вітчизняної і всесвітньої історії по класах

Клас	Курси	Кількість годин
	Вступ до історії
	Історія України Історія стародавнього світу
	Історія України Всесвітня історія
	Історія України Всесвітня історія	52 35
	Історія України Всесвітня історія	52 35
	Історія України Всесвітня історія	35 35
	Історія України Всесвітня історія	35 35
	Історія України Всесвітня історія

У 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії». Він є пропедевтич­ним, тобто підготовчим до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, що й визначає його місце в системі шкільних істо­ричних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін. Його початко­вий, елементарний характер обумовлює його зміст і ті вимоги, що ви­суваються до знань та умінь учнів. Головні завдання курсу:

- викликати захоплення минулим України, прищепити інтерес до його вивчення;

- сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову;

- сформувати у дітей елементарні предметно-історичні вміння та навички;

- поглиблювати загальнодидактичні вміння, потрібні для успішно­го засвоєння історичної інформації в подальшому.

Зміст курсу має забезпечувати формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категорі­альним апаратом та методологією, ознайомлення учнів з найяскра­вішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами. Курс побудований на принципі хронологічної послідовності викладу та емпіричному рівні засвоєння знань про історичний процес. Істо-

⁴⁰ Див.: Історія в школах України. - 2004. - № 2. - С. 3.

ричма пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елемен-і ирні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п'ятикласників Можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні мінімальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну «мрямованість, пов'язані в основному з уміннями читати й розуміти,і мінований історичний текст, працювати з історичними ілюстрація­ми та адаптованою історичною картою.

Курс історії України у 6-му класі розпочинає систематичне хроно-

.... 'їмо послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі кур-

t V під появи людини на території України до виникнення перших цсржавних утворень східних слов'ян - предків українців. Курс ви­ймається паралельно і синхронно з курсом історії стародавнього світу. (М5сяг навчальних годин - 1 година на тиждень, всього 35.

'{міст навчального історичного матеріалу з історії України в 6-му класі повністю синхронізовано та інтегровано з курсом історії старо-днимього світу. Вчитель може обрати для себе як варіант паралельного, TUK і послідовного вивчення курсів. Уявлення, які мають сформуватися и учнів 6-го класу в курсі стародавньої історії України, передбачають Початковий рівень розуміння ними загальноісторичних процесів і тен-■ 11 ■ 11 ці й, які складають загальну картину розвитку людства, зокрема син-тсіують знання місцевої, регіональної, вітчизняної, європейської та і нітової історії.

Курс історії стародавнього світу у 6-му класі розпочинає систематич­но хронологічно послідовне вивчення всесвітньої історії. Хроноло-іімііі межі курсу - від появи людини до падіння Західної Римської імперії. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом Старо-дивіі ьої історії України.

Зміст курсу, виходячи з вікових особливостей учнів 6-го класу та про­понованої кількості годин, містить матеріал в обсязі достатньому

..... <и для створення умов ознайомлення учнів із загальноісторичним

і.і загальнокультурним контекстом історичного періоду світової [і і орії, що вивчається. Навчальний матеріал дозволяє учням засвоїти інання на початковому рівні формування понять та загальних уяв­лень, усвідомлення ними найпростіших причинно-наслідкових, хро­нологічних та просторових зв'язків і тенденцій.

Курс історії України у 7-му класі продовжує систематичне, хроно­логічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу -|ід виникнення держави Київська Русь (ГХ ст.) до середини XVI століття. У 7-му класі учні вивчають історію середніх віків - період V-XV І голіть, яка є складовою частиною шкільного курсу всесвітньої н і орії, логічним продовженням історії стародавнього світу, зако­номірним етапом розвитку історичних знань та досягнень учнів.

Історія середніх віків дозволяє учням простежити за процесом ста­новления сучасної цивілізації в різних її проявах: політичному, еко­номічному, культурному. Важливість курсу пояснюється і тим, що

школярі знайомляться із зародженням європейського парламентариз­му, з першими документами про права людини. Значну увагу приділе­но повсякденному життю народів епохи Середньовіччя, що значною мірою допомагає дитині проникнути в суть і своєрідність цієї епохи. Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів почат­кових уявлень про цілісний історичний процес розвитку людства у V-XV ст., формування активної особистості, її умінь і навичок.

У 7-му класі починається формування власне дослідницьких умінь школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси, виділяти головне та другорядне у навчальній інформації, встановлю­вати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати історичні процеси у різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання, набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах.

Курс історії України у 8-му класі продовжує систематичне, хроно­логічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі кур­су - від другої половини XVI століття до кінця XVIII століття.

У 8-му класі діти знайомляться з історією нового часу, навчальний матеріал якої є логічним продовженням історії середніх віків. Хроно­логічні рамки курсу - кінець XV - кінець XVIII ст., від Великих гео­графічних відкриттів до визнання незалежності СІЛА.

З метою формування в учнів розуміння цілісності історичного про­цесу, зокрема періоду Нового часу, історія окремих країн і народів розглядається у тісному поєднанні з визначними подіями епохи в цілому. Щоб наблизити дитину до проблем цієї непростої доби, приділяється значна увага матеріальному, культурному, духовному життю людини.

У 8-му класі діти знайомляться з подіями і процесами, які склада­ють суть епохи, перехідної до індустріального суспільства. Важливі економічні питання розглядаються в контексті розвитку науково-технічного прогресу, досягнень суспільної думки, особливостей роз­витку кожної країни.

На цьому етапі навчання зростають вимоги до рівня загально­освітньої підготовки дитини. Активізуються дослідницькі вміння, ускладнюються навчально-аналітичні завдання уроку, поглиблюють­ся проблемні питання, розширюється джерельна база, з якою повинні працювати учні, вдосконалюються картографічні, хронологічні і загальнонавчальні вміння. Значна увага приділяється практичному застосуванню набутих знань.

Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів гли­боких знань з історії Нового часу, системи уявлень про цілісний істо­ричний процес у XVI-XVIII ст.

Курс історії України у 9-му класі продовжує систематичне хроно­логічно послідовне вивчення нової історії України. Хронологічні межі курсу охоплюють XIX ст. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом всесвітньої історії (нові часи).

Курс всесвітньої історії у 9-му класі продовжує систематичне хро-Ііологічно послідовне вивчення нової історії людства і охоплює кінець \ V111 - початок XX ст. Учні знайомляться з подіями і процесами, які і кладають суть цього періоду: процеси формування індустріального і vi пільства, демократизації. Важливі економічні питання розгляда­нні.ся в контексті розвитку наукоЕо-технічної революції, досягнень І \ч 11 ільної думки, особливостей розвитку кожної країни.

Досягнення учнями навчальних результатів можливе тільки за умов застосування вчителем особистісно-орієнтованого підходу до на-ичально-виховного процесу, поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності дев'ятикласників на уроках як вітчизняної, так і всесвітньої історії. Обов'язковим є застосування таких форм організації навчального процесу, як семінари, практичні заняття, дискусії тощо. Бажаним є підготовка учнями усних та письмових доповідей, повідомлень, рефе­ратів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка.

* Подумайте ____________________________________________________

Об'єднайтесь у малі групи, оберіть одну з паралелей шкільної освіти з 5-го до 9-го класу. Використовуючи текст даного посібника та інші джерела знань (насамперед діючу програму для загальноосвітніх нав­чальних закладів), охарактеризуйте часові межі, особливості змісту і завдань окремих курсів історії в 5-9-х класах та визначте місце кожного з них у загальній системі.

Перевірте себе __________________________________________________

1) Якими є основні риси сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні?

2) Що таке синхронізоване викладання курсів вітчизняної та всесвіт­ньої історії?

3) Що таке інтегрований підхід до викладання?

Перевірте свої знання з теми

1) Чи дозволяє зміст шкільних курсів історії відповідно до діючої програми з історії для 5-9-х класів реалізувати загальні цілі та зав­дання шкільної історичної освіти в Україні?

2) За яким підходом: лінійним чи концентричним ви б побудували наступну програму з історії для середніх шкіл?

3) Уявіть собі, що ви завтра починаєте працювати вчителем історії в одному з класів основної школи. Яких ще знань про конкретні істо­ричні курси вам бракує? Де ви будете їх шукати?

Як провести практичне заняття з теми

Оберіть один з історичних курсів основної школи і, виходячи з вимог і змісту діючої програми, складіть тематичне планування. Завдання можна виконувати в парах або малих групах.

______________ Тема 3 ______________

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

І»июманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває кон­центрований соціальний досвід людства у навчальному історичному Мйтеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову Картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкри-и,к історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відби-інсться у свідомості учнів у вигляді історичних знань.

1. Основні компоненти змісту історичної освіти. 2. Історичні факти і їх класифікація. 3. Теоретичний матеріал в історичних курсах. 4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями на­вчального історичного матеріалу. 5. Співвідношення фактів і те­орії в курсах основної школи.

Основні поняття теми: зміст освіти, історичний факт, історич­на подія, явище, процес, класифікація історичних фактів, емпірич­ний і теоретичний рівні засвоєння знань, історичні поняття, історичні зв'язки, індуктивний і дедуктивний шляхи формування понять.

1. Основні компоненти змісту історичної освіти

Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савчен­ко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин⁴¹. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості (схема 2).

*Подумайте ____________________

Працюючи в малих групах, наведіть приклади навчального історично­го матеріалу і способів діяльності учнів, які, на ваш погляд, відобра­жають кожен із зазначених елементів змісту. Підготуйтесь до представлення результатів роботи в академічній групі.

Одним із важливих завдань навчання історії є засвоєння учнями певної сукупності знань про історичне минуле, які складаються з

⁴¹ Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрис, 1997. - С 39^2.

Схема 2. Основні елементи змісту шкільної історичної освіти

Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які Притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також І пособів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методо­логічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принци­пи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи науко-іюго пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють істо­ричний матеріал, представлений двома основними компонентами: Історичними фактами і теорією.

Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в Кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору

методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнан­ня. Ще в 1950-х роках філософ В. Кедров і психолог С. Рубінштейн обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М. Вахтомін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьев⁴².

Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді об­разів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання істо­рії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей су­спільного руху.

Перевірте себе __________________________________________________

1) Що таке зміст освіти?

2) 3 яких елементів складається зміст шкільної історичної освіти?

3) Що таке емпіричний і теоретичний рівні вивчення історичних знань?

Дата добавления: 2014-11-20