План заняття. Запитання для контролю

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Запитання для контролю

1. Вкажіть найхарактерніші риси будови рослинної клітини.

2. З чого складається оболонка рослинних клітин?

3. Назвіть функції складових частин рослинної клітини.

4.Чим можна пояснити те, що плоди помідорів під час дозрівання із зелених перетворюються на жовті або червоні?

Тема: Рослинні тканини

Мета: ознайомитись із особливостями будови різних типів тканин рослинних організмів, навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, закріпити навички користування світловим мікроскопом.

Обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, предметне та накривне скельця, розчин йоду, піпетка, фільтрувальний папір, вода, луска цибулини цибулі (зовнішня), пагін елодеї, зріз стебла бузини, листки пеларгонії, недостигла груша, яблуко, слива, бульби картоплі, зріз стебла кукурудзи, спирт, таблиці «Будова рослинних тканин».

1. Вивчити загальні особливості будови меристематичної тканини.

2. Ознайомитися з будовою покривних тканин.

3. Ознайомитися з будовою клітин, які входять до складу основних та механічних тканин.

4. Ознайомитися з елементами, які входять до складу провідної тканини.

Загальна інформація

Тканина - це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму та виконують одну і ту ж саму функцію. Із тканин формуються органи, а з органів організми вищих рослин.

Типи рослинних тканин:

Твірна (меристема) – забезпечує вставний ріст, надає ріст кореню і стеблу в товщину, органів – у довжину.

Покривна – захищає органи від несприятливого впливу навколишнього середовища.

Провідна – забезпечує проведення води, мінеральних та органічних речовин.

Механічна – зміцнення органів рослин завдяки утворенню каркасу.

Основна – забезпечує фотосинтез, газообмін та відкладання про запас білків, жирів, вуглеводів.

Твірні тканини характеризуються здатністю постійно ділитися і утворювати спеціалізовані тканини. Завдяки їх діяльності відбувається постійний ріст рослин. За своїм походженням вони бувають первинними і вторинними. Первинні формуються у зародку насінини і зумовлюють ріст рослини. До них належить конус наростання стебла і кореня.

Покривні тканини захищають рослину від надмірних випаровувань води, механічних пошкоджень, температурних коливань, різних шкідників і хвороб. За походженням розрізняють типи покривних тканин:

а) первинні – епідерміс;

б) вторинні – корок.

Епідерміс – це жива покривна тканина. Він складається з одного, рідко двох – багатьох шарів клітин паренхімного типу, які містять цитоплазму. велику вакуолю і зосереджені навколо ядра лейкопласти.

Епідерміс є лише у молодих органів і функціонує лише один вегетаційний період. Восени на багаторічних стеблах замість тоненького епідермісу утворюється міцна покривна тканина – корок.

Корок – це товстий шар мертвих клітин з потовщеними оболонками, просякне ний суберином.

Механічні тканини надають міцності рослині, завдяки чому вона витримує значну масу. Характерною особливістю будови цих тканин є значне потовщення оболонок їх клітин. Виділяють три типи механічних тканин: коленхіму, склеренхіму, склереїди.

Коленхіма – це первинна за походженням тканина, яка складається з живих клітин паренхімного типу з нерівномірно потовщеними оболонками. коленхіма розташована в черешках листків, плодоніжках, квітконіжках.

Склеренхіма – найбільш жива і найбільш поширена в усіх органах рослин механічна тканина. Клітини склеренхіми мертві з помірно потовщеними стінками.

Склереїди – мертві паренхімні клітини з досить товстими здерев’янілими оболонками, які містять сполуки кальцію та кремнію. Оболонки клітин пронизані поровими каналами. Склереїди можуть виконувати опорну функцію.

Провідні тканини мають специфічну будову і різноманітні пристосування для пересування води і розчинених в ній мінеральних речовин. У рослин відбувається живлення на обох полюсах – в наземній частині рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, а корінь з ґрунту воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. У зв’язку з цим у рослин є дві течії руху речовин: висхідна і нисхідна, які здійснюють провідні тканини.

Висхідна течія – вода з розчиненими мінеральними речовинами іде знизу вгору по стеблу, а нисхідна течія – органічні речовини вниз по стеблу до кореня.

Завдання лабораторної роботи

1. Ознайомитися з мікроскопічною будовою верхівки наростання стебла елодеї

1. Обережно звільни верхівку пагону елодеї від листків, виділяючи конус наростання пагону та перенести його обережно голкою на предметне скло в краплину води.

2. Роздивитися при збільшенні клітини верхівкової меристеми (відмітити гладеньку округлу форму конуса, однакові розміри клітин, великі ядра в клітинах, тонкі оболонки).

Рис.1. Будова клітин твірної тканини

3. Замалювати конус наростання елодеї, показати на малюнку форму будови клітин меристеми.

2. Вивчити особливості будови покривних тканин – епідерми та перидерми.

1. Обережно, за допомогою голки та пінцета зняти шкірочку листа пеларгонії (цибулини), розправити її на предметному склі у краплині води.

2. Розглянути та замалювати при малому та великому збільшеннях клітини епідерми, звернути увагу на розміри та форму епідермальних клітин. Замалювати будову продихів, відмітити наявність хлоропластів.

3. Розглянути пі мікроскопом перидерму стебла бузини (поперечний зріз). Відмітити радіальне розташування клітин, з яких складається перидерма, товщину клітинних оболонок.

Рис.2. Будова клітин покривної Рис.3. Продихи у клітинах листків

Дата добавления: 2014-11-20