Класифікація господарських засобів і джерел їх формування

Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, якими господарськими засобами воно розпоряджається, де ці засоби розміщені, як вони функціонують в процесі діяль­ності, а також за рахунок яких джерел утворилися і для чого призначені.

Тому господарські засоби прийнято групувати:

—за функціональною участю в процесі діяльності;

—за джерелами утворення (формування) і цільовим призна­ченням.

Класифікація господарських засобів за функціональною учас­тю в процесі діяльності. За функціональною участю в процесі діяльності господарські засоби (ресурси) підприємства поділя­ються на необоротні й оборотні активи. Згідно з міжнародни­ми стандартами, під активами розуміють ресурси, контрольо­вані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому (тобто активи — це ресурси підприємства, які мають активно працювати і давати прибуток).

До необоротних активів належать:

— основні засоби — матеріальні активи, які функціонують у натуральній формі як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері протягом тривалого часу (більше одно­го року);

— нематеріальні активи — необоротні довгострокові акти­ви, які не мають матеріальної форми, але мають вартість і мо­жуть приносити підприємству дохід. До них належить вартість придбаних підприємством прав на користування природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової інтелектуальної власності (патентами, винаходами тощо), вартість права на використання програмно­го забезпечення для ЕОМ та інші права, які визнані об'єктом права власності підприємства;

— довгострокові фінансові інвестиції — фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації тощо) інших підприємств на період більше одного року з метою одержання доходів (дивідендів, відсотків), збільшення власного капіталу та інших вигод для підприємства;

— інші необоротні активи (зокрема, довгострокова
дебіторська заборгованість юридичних і фізичних осіб, отри­
мання якої очікується підприємством після 12 місяців з дати ба­
лансу) та ін.

До оборотних активів належать грошові кошти та їх еквіва­ленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом опе­раційного циклу (або протягом 12 місяців з дати балансу).

Під операційним циклом розуміють проміжок часу між при­дбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів, робіт, послуг).

Виходячи з цього, до складу оборотних активів належать:

грошові кошти в касі та на рахунках в банках, якщо вони можуть бути вільно використані для поточних операцій. Кошти, заблоковані на рахунках (наприклад, заморожені в іно­земних банках), до оборотних активів не включаються;

короткострокові фінансові інвестиції. Включаються до скла­ду оборотних активів за умови, якщо вони є ринковими (тобто існує активний ринок, який дає змогу встановлювати їх ринко­ву вартість) і, як очікується будуть реалізовані протягом стро­ку, що не перевищує один рік;

дебіторська заборгованість, пов'язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), належить до оборотних активів, якщо, як очікується, буде погашена протягом операційного циклу;

виробничі запаси (сировини, матеріалів, палива, готової про­дукції, товарів тощо), які є частиною звичайного операційного циклу підприємства. Відносять до оборотних активів, якщо навіть не очікується, що вони будуть використані (спожиті) або реалізовані протягом 12 місяців з дати балансу.

Витрати майбутніх періодів, тобто витрати, які мали місце в поточному або попередніх звітних періодах, але відносяться і до наступних звітних періодів (наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, оплачена наперед орендна плата, перед- плата періодичних видань тощо), можуть включатися відповідно до складу як оборотних, так і необоротних активів.

Класифікація господарських засобів (активів) підприємства за функціональною участю в процесі діяльності наведена на с. 19.

Класифікація джерел формування господарських засобів підприємства. Джерела формування господарських засобів (активів) підприємства поділяються на дві групи:

—джерела власних засобів;

—джерела залучених (позикових) засобів.

До джерел власних засобів належать: власний капітал, забез­печення зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінан­сування і цільові надходження.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нероз­поділений прибуток.

Статутний капітал утворюється за рахунок сукупності внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).

У підприємствах державної форм власності статутний капітал утворюється за рахунок частини виділеного державно­го національного майна (у вигляді необоротних і оборотних активів) для забезпечення статутної діяльності і в подальшому збільшується за рахунок власного прибутку.

Дата добавления: 2014-11-20