Історичний диктант. Заповнити таблицю Ознаки розвитку Київської землі Чернігово-Сіверської Переяславського князівства Галицького та Волинського

Заповнити таблицю

Ознаки розвитку	Київської землі	Чернігово-Сіверської	Переяславського князівства	Галицького та Волинського князівств.
Розвиток ремесла, торгівлі та сільського господарства
Торгові зв’язки з іноземними державами
Наявність великої кількості міст.
Початок боротьби за землі і зруйнування Київа у 1169 р.
Формування феодальної залежності населення.

Назвіть основні ознаки розвитку земель в період роздробленості

Варіант І

1. Укажіть, хто з синів Ярослава Мудрого за його заповітом посів київський престол по його смерті.

2. Назвіть хронологічні рамки правління Мстислава Володимировича.

3. Установіть відповідність між історичними діячами та фактами біографій.

1) Об’єднання Галицького князівства А) Ігор Святославич

2) Ініціатор скликання Любецького з’їзду Б) Володимир Мономах

3) Один із синів Ярослава Мудрого, що входив до тріумвірату В) Володимирко

4) Князь, що очолив похід проти половців 1185 р. Г) Всеволод Ярославич

4. Про яку історичну подію йдеться у літописі? Якого року відбулася ця подія?

«І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і радіють, що межі нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою…»?

5. Охарактеризуйте зовнішню політику князя Володимира Мономаха.

6. Співвіднесіть назви князівств і найбільших міст.

1) Київське князівство а) Прилуки, Лтава, Воїнь

2) Чернігово-Сіверське б) Юр’їв, Канів, Корсунь

3) Переяславське в) Путивль, Курськ, Стрежев

7. Економічною причиною послаблення Києва стало:

а) заснування німецького торгового союзу Ганзи;

б) занепад торгового шляху «з варяг в греки»;

в) розгром печенігами руських військ.

8. У період роздробленості русі Чернігівським князівством керувала династія:а) Ольговичів;б) Олельковичів;в) Рюриковичів

Варіант ІІ

1. Якого князя на київський престол запросили кияни 1113 р.?

2. Назвіть хронологічні рамки правління Володимира Мономаха.

3. Установіть відповідність між історичними діячами та фактами їхньої біографій.

1) Піднесення Галицького князівства А) Мстислав Володимирович

2) Син Володимира Мономаха, якого церква визнала святим Б) Андрій Боголюбський

3) Князь, проти якого кияни повстали 1068 р. В) Ярослав Осмомисл

4) Суздальський князь, що пограбував Київ у 1169 Г)Ізяслав Ярославич

4. Укажіть, з якого джерела наведено цитату.

«Усього ж паче убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, і не да-

вайте сильним погубити людину», — та назвіть автора цього твору.

5. Охарактеризуйте внутрішню політику Володимира Мономаха.

6. Співвіднесіть назви руських князівств та їхніх ворогів.

1) Новгород а) Литва

2) Полоцк б) волзькі булгари

3) Ростов і Суздаль в) угорці та поляки

4) Київ г) Тевтонський орден

5) Галич і Волинь д) половці

8. Хто був великим київським князем під час захоплення Києва у 1169 р.?

а) Андрій Боголюбський;б) Юрій Долгорукий;в) Мстислав Ізяславович.

9. У Чернігово-Сіверському князівстві налічувалося:а) 46 міст;б) 56 міст;в) 64 міста.

Тема. Політичний та соціально-економічний розвиток Галицького та Волинського князівств

1.Працюємо з атласом « Самостійний розвиток земель — князівств Київської русі у сер. XII — на поч. XIII ст.» та «Галицька й Волинська землі у ІІ пол. ХII ст.»:1. позначте на карті території Галицького і Волинського князівств, землі входили до складу цих князівств,позначити удільні центри князівств; держави, з якими межували Галицьке і Волинське князівства, найбільші міста Галицького і Волинського князівств.

Робота з картою

1) Де розташована Галицька земля, Волинська земля?

2) З якими державами вони мали кордони?

3) Які особливості сприяли економічному розвитку Галицьких та Волинських земель?

2. заповніть схему «Династія Галицьких князів» -У II пол. XI ст. відбулося формування Галицького князівства - за часів онука Ярослава Мудрого Ростислава була започаткована династія галицьких князів.

3. Династія ростиславичів припинила своє панування у:а) 1177 р.;б) 1188 р.;в) 1199 р.

Галицьке	Волинське

1.Об’єднане Володимирком Володаревичем

2.Мало кордон з Литовськими племенами

3.Столиця місто Володимир

4.Сильна влада боярства

5.Першим відокремились від Київської Русі

6.Правила династія Мономаховичів

7.Мало поклади солі

8.Уважалося володінням Київських князів.

9.Розширило територію до пониззя Дунаю

10.Належало Ростиславовичам

4. заповніть таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Осмомисла».

Внутрішня політика	Зовнішня політика

5.Історичний диктант.

1.Встановити співвідношення

1) Галицьке князівство а) Юр’їв, Канів, Корсунь

2) Волинське князівство б) Чарторийськ, Горб, Белз

3) Київське князівство в) звенигород, Теребовль, Перемишль

2. Давньоруські літописці Карпатські гори називали:а) «Угорськими»;б) «руськими»;в) «Київськими».

3. Початок формування Галицького князівства пов’язаний з ім’ям князя:а) Ярослава Осмомисла;б) Ізяслава Мстиславовича; в) Ростислава Володимировича.

4. Які князі правили на Волині до середини XII ст.? а) Волинські;б) Галицькі;в) Київські.

5. Ярослав Осмомисл захищав Галицьке князівство від: а) половців;б) болгар;в) угорців.

6. Кому допомагав утримати князівський стіл німецький імператор Фрідріх I Барбаросса?

а) Ярославу Осмомислу;б) Володимиру Ярославичу;в) Роману Мстиславовичу.

7. Портретна галерея.

1) На Любецькому з’їзді ці брати згадали,

Що в батька Галич протиправно відібрали.

Князі погодились і одностайно ухвалили,

Щоб їхнє князювання в ньому поновили.

2.) Коли про долю братову дізнався,

Хутко за справу князь отой узявся.

Він вщент війська Давида розгромив

Та із полону брата любого звільнив.

3) Брати в великій згоді князювали

І порівну Галичиною управляли.

Від всіх напастей разом боронились,

Тому багатим край увесь зробили.

4) Галич йому по смерті батько заповів,

Та закріпитись він у ньому не зумів –

Його бояри власні вигнати посміли

І Володимира натомість посадили.

5) Він брата із Звенигорода вигнав

І самостійно правити у Галичі почав.

А щоби міцно владу тут тримати,

Він наказав бояр на смерть карати.

Лабораторно-практична робота за темою «Народні виступи ІХ-ХІІ ст.»

Мета: виявити характерні ознаки народних виступів часів Київської Русі; розвивати в учнів уміння на основі самостійного аналізу історичного джерела визначати причини і результати виступів, порівнювати аналогічні події, узагальнювати здобуту інформацію.

Хід роботи

Згідно з попередніми описами.

Джерела

З «Літопису Руського» (поч. XII ст.)

«У рік 945. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми - голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми».

І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ].

Та, коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».

І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Ізкоростеня, вбили Ігоря і дружину його бо їх було мало...

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і перемогли половці...

Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши [послів] до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними».

Але Ізяслав цього не послухав...

...Друга половина людей прийшла од погреба, відкривши погріб. І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем».

Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Все­славового. Ізяслав же, бачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава із поруба в п’ятнадцятий день вересня і поставили його [князем] посеред княжого двора. А двір княжий розграбува­ли - незчисленне множество золота і срібла та кунами і хутром. Ізя­слав же втік у ля­хи...

«У рік 1113... Преставився благовірний князь Михайло, званий Святополком, місяця квітня в шістнадцятий день... А княгиня його [Варвара] велике розділила багатство монастирям, і попам, і убогим, так що дивувалися всі люди, бо такої милості ніхто [не] може вчинити.

А назавтра, в сімнадцятий день, кияни вчинили раду [і] послали послів до Володимира (Мономаха - авт.), говорячи: «Піди, княже, на стіл отчий і дідний». Це почувши, Володимир вельми тужив, але не пішов, горюючи за братом. Кияни тим часом розграбували двір Путяти, [Вишатича], тисяцького, і пішли на жидів і розграбували їх.

І послали знову кияни [послів] до Володимира......Володимир пішов у Київ».

Дата добавления: 2014-11-20