Глобальні проблеми сучасної цивілізації 3 страница

Дж.Гелбрейт і деякі інші філософи та соціологи висунули тезу про те, що кожна історична епоха має свої провідні засоби технічно-виробничої діяльності, опанування яких вирішує долю суспільного поступу. В архаїчному суспільстві такий засіб — це земля й людина (звідси — масові переселення народів); в індустріальному суспільстві — засоби енергетики, у постіндустріальному — інформаційні засоби. У цьому суспільстві той, хто володіє інформацією, володіє усім.

Комп'ютеризація та інформаційна технологія суттєво змінюють структуру та динаміку розвитку суспільства. По-перше, вони, за слушним висновком Ж.-П.Кантена, призводять, з одного боку, до розречевлення діяльності. Якщо досі стосунки між людьми опосередковували речі, то тепер на перший план виходить пряма комунікація. У сфері виробництва дії людини дедалі більше починають пов'язуватись з оперуванням знаково-символічними формами, а не матеріальними масами. Зрозуміло, що при тому зростає роль інтелектуальних чинників. З іншого боку, іде ускладнення діяльності у зв'язку із збільшенням у ній питомої ваги інтелекту і, отже, — питомої ваги особи.

Які ж тенденції суспільного розвитку спостерігаємо в умовах розгортання "третьої хвилі" науково-технічного поступу?

Годі очікувати припинення чи вичерпання науково-технічного розвитку, адже він нерозривно пов'язаний з екзистенцією людини. Навпаки, ми повинні очікувати в цій сфері нового злету. Адже сучасні моральні імперативи вимагають зменшення розриву між заможними та незаможними як в окремих країнах, так і в міжнародних відносинах. Без технічних та наукових досягнень зробити це просто неможливо. Без науки й техніки неможливо також забезпечити функціонування сучасної економіки. Крім того, наукові та технічні досягнення нагромаджуються у наш час нечуваними темпами. Припинити їх розвиток поки що просто неможливо; залишається завдання його регулювати. Отже, науково-технічний прогрес, судячи з усього, поки що йтиме невпинно, з нарощуванням темпів. Але він вимагатиме від країн, що займають у ньому передові рубежі:

1) комплексного розв'язання проблем життя в умовах технологічної революції;

2) поступового залучення до науково-технічного поступу широкого світового загалу, бо інформаційно-технологічні перетворення не можуть мати локального характеру. Політика в постіндустріальному суспільстві може справді перетворитися у “соціальну технологію”;

3) пріоритетного розв'язання гуманітарних проблем, бо йдеться про перехід до інтелектуальніших і потужніших засобів життєдіяльності. Деякі дослідники вважають, що за таких умов може суттєво зрости значення релігії, традиційних суспільних та загальнолюдських цінностей.

Це тенденції, які можна побачити в розгортанні “нової хвилі” за оптимістичного погляду на неї. А за песимістичного? Ну звичайно, найпесимістичніший погляд переростає в апокаліптичний: він пророкує поступову загибель людства у другій половині XXI ст., частково від негативних екологічних наслідків технічного поступу, частково — від неспроможності опанувати сили, пробуджені ним. Полегшені варіанти песимізму передбачають поступове втягування людства в безвихідь і суттєве обмеження технічного розвитку. Хворе людство на хворій планеті починатиме своє пристосування до життя спочатку.

Але обидва прогнози — і оптимістичний, і песимістичний — потребують дій, мужності, наснаги і бажання долати життєві перешкоди. Це також один із підсумкових висновків аналізу сучасної ситуації у науково-технічному розвитку.

Висновки

Філософія науки й техніки — надзвичайно важливий у сучасних умовах напрям філософських досліджень, що має свої корені у філософській традиції, але відбиває факт зростання впливу науково-технічного поступу на всі сфери людського життя і водночас змушує по-іншому підходити й до розгляду деяких традиційних філософських проблем. В колі найперших проблем філософії науки і техніки знаходяться: усвідомлення сутності науки та техніки, їх зв”язків із підвалинами людського способу буття та поступом суспільства, осмислення перспектив розвитку індустріальної цивілізації.

Резюме.

1. Феномен техніки є проявом того особливого становища людини у світі, що визначається намаганням самоутвердитись у бутті через опанування за допомогою скінченного, алгоритмізованого, раціональ­ного, механічного, складносполученого — нескінченним, спонтанним, самодостатнім, безперервним і цілісним.

2. Технічна творчість людини лише тоді набуває характеру безперерв­ного поступу, коли вона поєднується з розвитком науки. Але, перехрещуючись, шляхи розвитку науки й техніки не зливаються остаточно, залишаючись автономними сферами людської діяльності. У XX ст. зв'язок науки й техніки стає ще тіснішим; розвиток науки й техніки має дедалі більший вплив на розвиток суспільства, що вимагає змін у міжіндивідуальних стосунках. Він впливає також на розвиток знання, норм моралі.

3. Найважливішою особливістю сучасного науково-технічного розвитку є вступ його в період "третьої хвилі", тобто в період технологічної революції, що пов'язана з фронтальним впровадженням комп'ютер­ної та електронно-обчислювальної техніки, з урахуванням у технічній творчості антропологічних та екологічних чинників, із використанням біогенної інженерії, космічної техніки і природних джерел енергії; “третю хвилю” часто характеризують як повернення до передіндустріальних форм людської життєдіяльності на новому рівні.

4. До особливостей сучасних процесів науково-технічного розвитку можна віднести також суттєве зростання самосвідомості науки й технічної діяльності, розречевлення діяльності внаслідок зростання значення інформаційних процесів, ускладнення діяльності внаслідок її інтелектуалізації. Тенденції сучасного науково-технічного розвитку можна оцінювати оптимістично та песимістично, але в будь-якому разі розвиток науки й техніки потребує глибокого вивчення, розуміння та енергійних дій.

Питання для обговорення на семінарському занятті.

1. Філософія науки і техніки як напрям сучасної філософії: причини виникнення та проблематика.

2. Поняття науки, її суттєві ознаки та прояви у суспільному житті.

3. Поняття техніки та технології, їх взаємозв’язок.

4. Впливи техніки та технічної діяльності на розвиток суспільства. Основні оцінки такого впливу та їх аналіз.

Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт.

1. Філософія науки і техніки: історія формування проблематики.

2. Взаємозв’язок науки та технічної діяльності в історії людства.

3. Поняття науки, її суттєві ознаки та прояви в суспільному житті.

4. Особливості історичного розвитку науки.

5. Поняття техніки та технології. Сутність сучасної технологічної революції.

6. Вплив техніки на процеси розвитку історії.

7. Аналіз основних оцінок впливу техніки та технології на розвиток суспільства.

8. Поняття інформаційного суспільства. Людина і комп’ютер.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми.

Завдання 1. Окресліть коло питань філософії науки та техніки; поясніть причини появи цього напряму філософських досліджень.

Завдання 2. Розкрийте зміст поняття техніки в його основних значеннях.

Завдання 3. Дайте пояснення основних елементів техніки (за Х.Ленком та Г.Рополем).

Завдання 4. Розкрийте зміст поняття технології та зростання значення технології в сучасному суспільстві.

Завдання 5. Окресліть та охарактеризуйте поняття науки та її основні ознаки.

Завдання 6. Наведіть варіанти сучасних періодизацій історії людства, що базуються на врахуванні впливу науки і техніки на хід історії.

Завдання 7. Дайте характеристику сучасним оцінкам впливу техніки на розвиток суспільства.

Завдання 8. Поясніть сутність технологічної революції (“третьої хвилі”) у розвитку науково-технічного прогресу.

Додаткова література з теми.

1. Глобальные проблеми й общечеловеческие ценности.—М.,1990.

2. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники. – М., 1998.

3. Ленк Х. Размышления о современной технике. – М., 1996.

4. Новая технократическая волна на Западе.—М., 1986.

5. Философия техники в ФРГ.—М.,1989.

6. Фолта Я. Новы Л. История естествознания в датах.—М., 1989.

7. Ясперс К. Смысл й назначение истории.—М.,1991.

Дата добавления: 2014-11-20