Поняття інформаційно-пошукової системи

Класифікація інформаційно-пошукових систем

Основні компоненти інформаційно-пошукових систем

Поняття інформаційно-пошукової системи

Ключові слова: інформація, пошуковий образ документа, пошуковий образ запиту, інформаційно-пошукові системи, інформаційний пошук

Інформаційний потенціал бібліотеки - цене лише представлений у документах результат інтелектуальної праці людини. Бібліотека обробляє й організовує ці документи, додаючи додаткової цінності фонду в цілому, роблячи її набагато більшою від суми його складових. Бібліотечні фонди – це документальна інформаційно-пошукова система (ІПС) первинного (елементарно-базисного) рівня, а каталоги - більш складна ІПС другого рівня, яка містить бібліографічну інформацію про фонди. Споконвіку бібліографічна характеристика документів, представлених у фондах бібліотек, здійснювалась за допомогою бібліотечних каталогів, адже саме каталоги ідентифікують документи, багатоаспектно розкривають їх зміст. Саме так ставали легко доступними для огляду користувачів документні багатства бібліотек, на їх основі створювалися грандіозні бібліотечно-бібліографічні системи, формувалася наукова теорія каталогознавства.

У багатьох сферах діяльності інформація розглядається як один із основних видів ресурсів поряд з такими ресурсами, як си­ровина, матеріали, обладнання та гроші.

З огляду на це особлива увага приділяється пошуку та своє­часному доведенню необхідної інформації до споживачів.

Засобом зберігання та пошуку необхідної інформації є інформаційно-пошукові системи (ІПС).

Інформаційний пошук — це сукупність операцій, необхідних для знаходження документів, текстів, відомостей, фактів та даних, які відповідають запиту користувача. ІПС — це сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відо­мостей про них чи певних фактів.

Основне завдання ІПС — пошук і вибір з усіх даних, які міс­тяться в системі, саме тих, які найбільшою мірою відповідають інформаційним потребам, відбитим у запиті.

ІПС можна класифікувати за різними ознаками:

1) за тематикою інформаційних масивів, що зберігаються в системі — галузеві (які акумулюють інформацію певної галузі), полі- та вузько тематичні;

2) за типом інформації, що зберігається в системі — докумен­тальні (системи, об'єктом зберігання та пошуку в яких є докумен­ти) та фактографічні (об'єктом зберігання й пошуку є окремі дані, що характеризують деякі події, процеси, явища, тобто факти). Чіткої межі документальні та фактографічні системи не ма­ють, по-скільки кожна подія (факт), перш ніж стати об'єктом збе­рігання та пошуку в ІПС, має бути певним чином зафіксована, тобто відбита у відповідних документах;

3) за режимом функціонування — системи, які працюють у режимі вибіркового пошуку інформації і системи з ретроспек­тивним її пошуком.

Системи з вибірковим пошуком — це такі, в яких пошук ви­конується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін.

У системах з ретроспективним пошуком у всіх масивах, що зберігаються в системі, пошук виконується за разовими запитами які можуть змінюватись залежно від інформаційних потреб корис­тувача.

Операція пошуку — це основна операція в ІПС. Сутність пошуку — це ідентифікація відомостей, які зберігаються в системі з інформаційним запитом.

В ІПС виконується пошук не за текстами самих доку­ментів, а за їх короткими характеристиками, які називаються по­шуковими образами документів.

Пошуковий образ документів (ПОД) — це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підля­гає зберіганню в ІПС.

Процедура визначення пошукового образу називається індек­суванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту доку­мента та перекладі його інформаційно-пошуковою мовою (ІПМ). Отже, в ІПС зберігаються не тексти документів, а їх пошукові образи. Для пошуку документів запити, як і самі документи, під­лягають індексації, тобто перекладу на ІПМ.

Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений до­поміжною інформацією для пошуку (рік видання, серія та ін.) називається пошуковим образом запиту (ПОЗ). Прийняття рішення про успішне завершення пошуку може бути прийняте не обо­в'язково при повному (стовідсотковому) збігу пошукового образу і пошукового образу запиту. Для прийняття рішення про успішне завершення пошуку збіг ПОЗ і ПОД може бути на 70 і навіть на 50%. Це залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один якийсь документ, а ціла їх підмножина, із якої користувач може відібрати ті документи, що най­більш відповідають його інформаційній потребі.

Процес індексування виконується людиною, тобто вручну. Досі не знайдено більш чи менш ефективного формального мето­ду, за допомогою якого можна було б цілком автоматизувати про­цес семантичного аналізу та визначення основного змісту доку­ментів.

Виконуючи індексування, людина вивчає документ, його зміст, виокремлює центральну тему цього документа та описує її термінами інформаційно-пошукової мови. Іноді центральна тема і предмет документа виражені в його назві, але за назвою не завжди можна ідентифікувати документ.

Ступінь докладності вираження в ПО документа його цент­ральної теми чи предмета, а також супутніх тем і предметів нази­вається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-різному, тому автоматизація цього процесу дала б змогу забезпечити його уніфікацію і звільнити від важкої непродуктивної праці частину персоналу, який індексує документи.

Дата добавления: 2014-11-20