Теоретичні передумови. Робота 8. Технологічний аналіз роботи автоматичного проріджувача цукрових буряків ПСА—2,7

Робота 8. Технологічний аналіз роботи автоматичного проріджувача цукрових буряків ПСА—2,7

Контрольні запитання

1. Що таке захисна зона і від чого залежить її розмір?

2. В яких випадках для обробітку міжрядь слід встановлювати однобічні плоскорізальні лапи?

3. Чому стрільчасту лапу встановлюють спереду однобічних лап?

4. Для чого полольні лапи встановлюють з перекриттям?

Мета роботи. Обрати режим роботи автоматичного проріджувача цукрових буряків і

оцінити якість його роботи. •

Врожайність цукрових буряків великою мірою залежить від густоти та рівномірності розміщення рослин в рядках. Оптимальною густотою розміщення рослин вважається 4-6 шт. на погонний метр (п.м.) рядка. Формування оптимальної густоти починається з посіву і закінчується проріджуванням сходів цукрових буряків в фазі 2-4 справжніх листків.

Якщо оцінювати різні способи проріджування по затратах праці на 1 ц коренеплодів, то найнижчими вони будуть для автоматичних проріджувачів, трохи більшими для механічних і найбільшими при ручному проріджуванні.

Тому, серед можливих на сучасному рівні способів формування густоти рослин слід віддати перевагу автоматичним проріджувачам сходів цукрових буряків.

Високоефективна робота автоматичних проріджувачів можлива тільки за таких умов:

- початкова густота сходів не більше 12 шт/п.м.;

- кількість бур'янів в зоні проходу датчика не більше 2-3 шт/п.м.;

- не допускається наявності гребенів і колій висотою понад 4-5 см, а також грудок в зоні датчика, діаметр яких досягає розмірів культурних рослин.

Якість роботи проріджувальних машин оцінюють показником зміни коефіцієнта варіації інтервалів між рослинами до і після проріджування:

(8.1)

Де V_д та V_п - коефіцієнти варіації інтервалів між рослинами до і після проріджування.

Чим більша величина показника К, тим краще проведене проріджування. Якщо показник K приймає негативне значення, то проріджування проведене незадовільно.

Як відомо, автоматичний проріджувач ПСА-2,7 може бути налагоджений на роботу з одним (переднім або заднім) або двома (переднім і заднім) ножами на секції. Робота проріджувача з двома ножами на секції допускається тоді, коли початкова густота становить 11 або 12 рослин на 1 п.м. рядка і при довжині ножів 80 мм. У всіх інших випадках рекомендована робота з одним переднім або заднім ножем. Наприклад, за умов вологого грунту і наявності роси на листках рослин слід працювати тільки із заднім ножем. Це запобігає забрудненню датчика відшукування рослин і сприяє нормальній роботі машини.

Розглянемо схему формування інтервалів між рослинами цукрових буряків під час роботи проріджувача з одним переднім ножем. Припустимо, що рослини розташовані в рядку відповідно до схеми на рис. 8.1.

Коли датчик відшукування рослин торкається рослини (наприклад №1 на рис, 8.1), то спрацьовує електрогідравлічна система проріджувача і ніж секції вирізав ділянку рядка по довжині ножа b. Рослини, що попали в зону b, будуть видалені. При цьому біля рослини №1 Обов'язково залишається захисна зона с. що дорівнює 25...30 мм. Відразу після

торкання датчика до рослини №1 електронна система проріджувача блокується на певний час. За цей час агрегат, який рухається із швидкістю V_м (швидкість V_м фіксована і може становити 3,2 або 5,4 км/г) пройде шлях t. Цей шлях називається кроком проріджування. Крок проріджування залежить від часу, на який блокується електронна система проріджувача, і може становити 13, 15, 18, 20 і 23 см. Після розблокування електронної системи датчик знову готовий до контакту з рослиною, наприклад, №4 (рис. 8.1) і цикл проріджування поновлюється. Якщо після спрацьовування ножів рослина опиниться ближче ніж 20 мм до зони вирізу, наприклад, рослина № 7, то таку рослину вважати видаленою.

Рис. 8.1. Схема формування інтервалів між рослинами цукрових буряків Порядок виконаная роботи

1. Записати вихідні дані (табл. 8.1) відповідно до заданого варіанту.

2. Накреслити в вибраному масштабі (наприклад, 1:2) умовну схему розташування рослин цукрових буряків до початку проріджування. Для цього в верхній частині робочого листа (формат АЗ) провести 5-6 (в залежності від вихідних даних) горизонтальних ліній на відстані 15-20 мм одна від одної і на цих лініях, як на рядках, відкласти задані інтервали між рослинами. Точки розміщення рослин позначити, наприклад, зірочками (рис. 8.1).

3. Визначити початкову густоту стояння рослин за формулою:

(8.2)

4. В залежності від початкової та кінцевої густоти стояння рослин вибрати режим роботи проріджувача (див, таблицю на плакаті методичного забезпечення роботи), тобто:

- схему розміщення ножів та їх кількість:

- довжину ножів (ножа);

- крок проріджування.

5. Оцінити рівномірність стояння рослин вздовж рядка до проріджування по інтервалам l_i (рис. 8.1) в такій послідовності:

5.1. Визначити середній інтервал:

(8.3)

де n — кількість інтервалів між рослинами до проріджування.

5.2. Визначити величину середньоквадратичного відхилення інтервалів:

(8.4)

5.3. Розрахувати коефіцієнт варіації інтервалів між рослинами до проріджування:

(8.5)

6. Оцінити рівномірність стояння рослин вздовж рядка після проріджування по інтервалам m_j(рис. 8.1) у послідовності:

6.1. Підрахувати середній інтервал між рослинами після проріджування:

(8.6)

де k - кількість інтервалів між рослинами після проріджування.

6.2. Розрахувати середньоквадратичне відхилення інтервалів між рослинами після проріджування:

(8.7)

6.3. Визначити коефіцієнт варіації інтервалів між рослинами після проріджування:

(8.8)

7. За формулою (8.1) визначити показник зміни коефіцієнта варіації К

8. Визначити дійсну кінцеву густоту сходів після проріджування і порівняти її з

заданою:

(8.9)

Якщо після округлення до цілого числа величина Г_К не співпадав з заданою густотою сходів після проріджування, то необхідно обрати інший режим роботи проріджувача і виконати операції починаючи з п.2. (На робочому листі буде дві схеми проріджування).

9. Записати висновки по роботі.

Дата добавления: 2014-11-20