Гарантії конституційних прав, способи їх здійснення та захисту

Конституція України закріплює цілий комплекс гарантій прав та свобод людини і громадянина. Умовно їх можна поділити на дві групи:

1) загальні гарантії — стосуються всіх або більшості прав і свобод;

2) спеціальні гарантії— щодо певних прав і свобод або їх груп.Своєю чергою, серед загальних гарантій виділяють:- економічні; - політичні; -юридичні.

Основні економічні гарантії: володіння, користування та роз­порядження власністю (ст. 41), вільний вибір праці (ст. 43), соціаль­на діяльність держави (ст. 3) та ін.

Політичні гарантії прав пов'язані з різними формами здійснення влади народу: загальні та "чесні" вибори, проведення з принци­пових питань референдумів, участь громадян в управлінні державою (ст. 5), поділ влад (ст. 6).

Важливою юридичною гарантією вважається існування правової держави (ст. 1), зв'язаної законами, що несе відпо­відальність перед особою, зобов'язана захищати громадянина і його права (ст. 3). Юридичні гарантії пов'язані зі способами здійснення основних прав, допомогою органів держави в їх реалізації, їх захистом. Особливе значення має роль суду.

Конституція та законодавство передбачають різні способи здійснення (реалізації) основних прав:

-явочний; -заявний; -дозвільний порядок.

У першому випадку - явочний порядок — для здійснення перед­бачених конституцією прав не потрібно ніяких додаткових звернень до органів держави. Можливо безпосередньо проводити збори в закритому приміщенні, наприклад, з питання про роль комуністів у країні, чи обнародувати в газеті свої міркування про державний лад України. У цьому разі при порушенні законів можлива судова відповідальність.

Заявний порядок передбачає завчасну, в передбачений законом термін, інформацію державних органів, а іноді організацій, підприємств, інших громадян або їх об'єднань про намір реалізувати якесь право (приміром, про те, що готується страйк, необхідно по­передити адміністрацію підприємства, установи, організації за сім днів). Недотримання цієї умови може призвести до визнання цієї акції судом незаконною з усіма відповідними наслідками (суд може оштрафувати профспілку й організаторів незаконного страйку, міліція має право розігнати демонстрацію, якщо вона заважає руху).

Для здійснення деяких конституційних прав встановлено дозвільний порядок (вуличні демонстрації за участю великої кількості людей).

У демократичній державі її органи та посадові особи зобов'язані сприяти громадянам у здійсненні їхніх конституційних прав у формах, визначених спеціальними законами. Так, для здійснення виборчої кампанії (реалізації виборчого права громадян) держава безкоштовно надає виборчим об'єднанням час для виступу в державних засобах масової інформації, виділяє певну суму грошей у фонд кандидатів (партій), виборчим комісіям безкоштовно надаються державні при­міщення. Сприяння державних органів проявляється в охороні демонстрацій від злочинних дій з боку певних громадян або груп, в організації спеціальних органів для працевлаштування безробітних (реалізація права на працю). Поняття "соціальна держава", переважно, і пов'язано з допомогою в забезпеченні соціальних запитів громадян, зокрема їхніх соціально-економічних і культурних прав. Захист конституційних прав може здійснюватися:

- громадянами (наприклад, необхідна оборона при замаху з боку хулігана на недоторканність особи);

- об'єднаннями громадян (захист професійними спілками конституційного положення про своєчасне одержання винагороди за працю чи від незаконного звільнення);

— органами державної влади та місцевого самоврядування в межах своїх повноважень і відповідними посадовими особами;

- підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності;

—засобами масової інформації;

—спеціалізованими державними та громадськими органами й організаціями у справі захисту прав і свобод людини та громадя­нина (адвокатура, нотаріат тощо);

- судовим захистом (особливе значення).

Подібно до конституцій інших країн, Конституція України встановлює, що її норми є нормами прямої дії (ст. 8), інакше кажучи, - права та свободи, закріплені в Конституції України, є нормами безпосередньої дії, отож, з позовом про їх порушення можна звертатися прямо до суду, для цього не потрібно яких-небудь додаткових законів або інструкцій.

Конституцією України запроваджена посада Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 101), на якого покла­дено обов'язок здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадя­нина. Така посада існує в багатьох країнах світу, але називається дещо інакше-омбудсмен, народний захисник, посередник та ін.

Нарешті, громадяни України мають право звертатися за захистом своїх конституційних прав і свобод, які передбачені міжнародними пактами про права людини, до Міжнародного суду Європейського союзу в Страсбурзі. Та це можливо лише після того, коли будуть вичерпані можливі засоби захисту прав усередині країни.

Дата добавления: 2014-11-20