Теоретичні відомості. Якщо на рівне плоске скло помістити лінзу великого радіусу кривизни, так, як це показано на рисунку 1

Якщо на рівне плоске скло помістити лінзу великого радіусу кривизни, так, як це показано на рисунку 1, можна спостерігати інтерференційну картину як у відбитому, так і у пропущеному світлі. Картина виглядає як чергування максимумів (світлих) та мінімумів (темних кілець). Їх спільний центр розташований в точці дотику лінзи та скла.

У відбитому світлі центр є темним, у пропущеному навпаки. Товщина повітряного проміжку пов'язана з відстанню від точки дотику та радіусом кривизни лінзи простою залежністю (дивиться рис. 1):

(1)

Якщо ж проміжок створений, як в лабораторній установці, поміж двома лінзами, то величину проміжку треба подвоїти:

(1а)

При умові, що на проміжкові (1а) укладається непарна () кількість напівхвиль (), то за рахунок інтерференції когерентних променів спостерігатиметься темне кільце у відбитому світлі. Його діаметр можна знайти з (1а):

(2)

Де - номер кільця. Вирази для довжини хвилі для -го -го кільця мають наступний вигляд:

(3)

Вирішуючи систему рівнянь додаванням (щоб уникнути збільшення похибки), довжину хвилі можна обчислити за формулою:

(4)

Дата добавления: 2014-11-20