ДОДАТКИ 2 страница. Дотація — особливий вид асигнувань з державного бюджету

Дотація — особливий вид асигнувань з державного бюджету. Розрізняють два види дотацій: 1) для збалансування доходів і видатків та покриття збитків окремих установ, підприємств; 2) бюджетну — надають у разі перевищення видатків над доходами (як метод бюджетного регулювання).

Доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством.

Державний кредит - сукупність економічних відносин між державою в особі її органів влади та управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами – з іншого, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора та гаранта.

Державний борг – загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають в дію у результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловім приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково поєднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких із цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Державний нагляд у страхуванні – система форм та методів контролю та забезпечення виконання страховиками вимог діючого страхового й загального законодавства, що сприяє розвитку ринку страхових послуг, захисту інтересів страхувальників та запобіганню неплатоспроможності страховиків.

Диспашер – фахівець – експерт з розподілу збитків у морському страхуванні.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на
основі договору між страхувальником і страховиком.

Договір страхування – письмова угода між страхувальником і
страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у
разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату
страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування
страхувальником, на користь якої укладено договір страхування
(подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник
зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та
виконувати інші умови договору.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Єврокредити — міжнародні позики, які великі комерційні банки країн надають за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

Євроринок — міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому здійснюють операції в євровалютах.

Єдиний казначейський рахунок — це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.

Єврооблігації - це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним синдикатом і продаються за межами країни, у валюті якої вони деноміновані.

Євроакції - акції, які розміщуються на фінансових ринках інших країн.

Євровалюта - 1) Терміновий депозит, що знаходиться в банку за межами країни-емітента; 2) Іноземна валюта, в якій комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країн-емітентів цієї валюти. Операції з євровалютою не контролюються жодним національним ва­лютним органом і мають наддержавний характер.

Євродолары - поняття, яке з’явилось наприкінці 50-х рр. XX ст. для позначення американських доларів на депозитах в банках поза ринком/поза банківською системою США.

Євроринок - міжнародний ринок позичкового капіталу, що виник наприкінці 50-х - на початку 60-х років XX сторіччя, на якому фінансові посередники здійснюють кредитні та депозитні операції в валютах, відмінних від валюти країни (євродоларах та євровалюті). Складовими євроринку є ринки єврокредитів, єврооблігацій, євроакцій та похідних інструментів.

Економіко-математичне моделювання - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, їх систем, таблиць, графіків тощо).

Експортний кредит — кошти, що надаються іноземним покупцям чи їх банкам з метою фінансування їх діяльності.

Експортний лізинг — угода, згідно з якою лізингова компанія купує обладнання у національної фірми для надання його за кордон орендареві.

Емісія — випуск в обіг грошей і цінних паперів.

Емітент — держава, підприємство, установа, організація, які випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.

Зовнішній фінансовий контроль - це такий контроль, при якому контрольні дії виконує суб’єкт, що не входить до тієї ж системи, що і об’єкт.

Зустрiчна звiрка – це спiвставлення даних первинних бухгалтерських документiв суб`єктiв господарювання з метою документального пiдтвердження вiдносин з платником податкiв та зборiв, а також пiдтвердження вiдносин, виду, обсягу, якостiоперацiй та розрахункiв, що здiйснюються мiж ними, для з`ясування їх реальностi та повноти вiдображення в облiку платника податкiв.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом;

Застрахована особа - фізична особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Заборгованість дебіторська — сума боргів, не сплачених підприємству, організації, установі юридичною або фізичною особою.

Забороняючі фінансово-правові норми — норми, які встановлюють обов’язок особи утриматися від певних дій, вказаних у фінансово-правовій нормі.

Задаток — грошова сума, що видається однією зі сторін договору іншій у рахунок належних платежів, є доказом укладення договору і засобом забезпечення його виконання.

Закон про Державний бюджет України — закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України впродовж бюджетного періоду.

Закріплені доходи — доходи, які постійно чинними нормативними актами віднесені до дохідної частини бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі).

Залишок бюджетних коштів — обсяг коштів на рахунках відповідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету наприкінці дня.

Запозичення - операції, пов’язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Зведений бюджет — сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу й прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

Звичайна процентна ставка за депозит — середньозважена процентна ставка на день відкриття депозиту, яка не перевищує середньозважену процентну ставку за депозити, залучені протягом 30 календарних днів, що передували даті відкриття цього депозиту.

Звичайна процентна ставка за кредит — середньозважена процентна ставка на день сплати процентів за кредит, яка не нижча від середньозваженої процентної ставки за кредити, надані протягом 30 календарних днів, що передували даті надання цього кредиту.

Зобов’язуючі фінансово-правові норми — норми, які встановлюють обов’язок особи виконувати певні позитивні дії, передбачені фінансово-правовою нормою.

Зовнішній державний борг - борг іноземним державам, організаціям та особам.

Золотий запас — офіційний запас золота у злитках або монетах, що зберігається в національному банку та фінансових органах держави чи міжнародних валютно-фінансових установах.

Зовнішній державний борг – сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Забезпечення фінансової безпеки України – це діяльність фінансових агентів, направлена на запобігання або мінімізацію загроз фінансовій безпеці та захист національних інтересів України у галузі національних та міжнародних фінансів.

Загрози національній безпеці – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;

Загрози фінансовій безпеці України – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють суттєву небезпеку національним фінансовим інтересам.

Застрахована особа – фізична особа, життя, здоров’я та працездатність якої є предметом договору страхування (страхового захисту).

Заробітна плата - економічна категорія, що виражає економічні відносини, що виникають у процесі розподілу вартості створеного продукту шляхом формування індивідуальних доходів, що надходять працівникам у залежності від кількості та якості витраченої ними праці.

Заощадження домогосподарства – частина доходу домогосподарства, що не використовується на купівлю товарів й оплату послуг, на сплату податків та інших обов’язкових платежів і призначена для забезпечення потреб у майбутньому. Розрізняють мотивовані і немотивовані заощадження домогосподарств.

Інвестиційна політика – це комплекс заходів, який спрямований на акумулювання внутрішніх та зовнішніх інвестицій в пріоритетні напрями економічної діяльності, на розвиток тих галузей та підприємств, що мають найважливіше значення і визначають науково-технічний прогрес.

Інноваційна політика – це комплекс заходів, який спрямований на раціональне використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, що зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Iнформацiйно-аналiтичне забезпечення дiяльностi податкової служби – це комплекс заходiв iз збору, опрацювання та використання iнформацiї, необхiдної для використання органами Державної податкової служби покладених на них функцiй та завдань.

Інвестиційна декларація – документ, що визначає інвестиційну політику НПФ, основні напрями і обмеження інвестування активів НПФ.

Індивідуальний пенсійний рахунок – персоніфікований рахунок учасника НПФ, який ведеться для обліку накопичених на користь учасника пенсійних засобів.

Іменний чек — виписаний на певну особу спеціальний грошовий документ установленої форми, що містить письмове розпорядження власника поточного рахунка банку про виплату зазначеної суми. Обмежений у розповсюдженні.

Інвестиційні банки — кредитно-фінансові інститути, що спеціалізуються на операціях з цінними паперами з метою залучення коштів, здійснення довгострокового кредитування і фінансування різних галузей господарства.

Інкасо — банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на основі платіжних вимог кошти від платника за відвантажені на адресу останнього товарно-матеріальні цінності та надані послуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта в банку.

Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави.

Інспектування — перевірки стану фінансів підприємств на місцях, що періодично здійснюються суб’єктами-представниками держави загалом чи її окремих органів з метою загального ознайомлення зі станом справ на місцях та надання оперативної практичної допомоги.

Інтервенційні операції — одна з форм втручання центральних банків країн у кредитно-фінансову та валютну сферу через регулювання попиту і пропозиції на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту.

Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами – це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності підприємства.

Інтерес страховий – юридично визнане право страхувальника на страхування певного предмету страхування.

Інвестор – особа, яка інвестує кошти в діяльність інших суб'єктів ринку, купуючи певні фінансові активи.

Інвестиційний цінний папір – дає її власнику право на частину активів емітента, він є посвідченням про частку власності в капіталі фірми.

Ініціативний фінансовий контроль – це контроль, який проводиться за власним бажанням суб’єктів господарювання і має важливе значення в управлінні фінансами суб’єктів господарювання.

Кредит – грошові відносини, що ґрунтуються на принципах: зворотності, платності, строковості та забезпеченості.

Контрольна функція фінансів - здатність фінансів кількісно відображати рух грошових коштів та забезпечувати контроль у процесі розподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу за правильністю формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на усіх рівнях економіки та по всіх напрямах діяльності держави і господарюючих суб’єктів.

Контроль – функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду.

Координація – це функція процесу управління, яка забезпечує його єдність та безперервність, а також взаємозв'язок усіх функцій.

Кошторис — фінансовий план бюджетних установ, організацій, що визначає розмір, цільове направлення та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання цих установ.

Камеральна перевiрка – це перевірка, яка проводиться у примiщеннi органу Державної податкової служби виключно на пiдставi даних, зазначенних у податкових декларацiях (розрахунках) платникiв податку.

Комплексна ревізія – це ревізія, яка включає широке коло питань та дає змогу перевірити діяльність організації, установи.

Комплексний фінансовий контроль – вид контролю, якому підлягають усі аспекти діяльності підконтрольного об’єкту.

Контрольні дії – це операції порівняння (зіставлення) показників діяльності підконтрольного суб'єкта з певною нормою (нормами), здійснювані контролюючими суб'єктами з метою знаходження й блокуваннявідхиленьвідцих норм.

Контролюючий суб'єкт – це юридична чи фізична особа, яка спрямовує контрольні дії на власну діяльність або діяльність іншої фізичної чи юридичної особи (осіб), що перебувають в оточуючому господарському середовищі.

Комерційний розрахунок — метод господарювання, що полягає в порівнянні в грошовій формі витрат і результатів діяльності; його мета — отримання максимуму прибули при мінімумі витрат. Комерційний розрахунок припускає обов'язкове отримання прибули і достатнього для продовження господарювання рівня рентабельності.

Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод надання засобів бюджету господарюючим суб'єктам для організації їх діяльності.

Компанія по управлінню активами – юридична особа, яка здійснює професійну діяльність по управлінню активами на підставі відповідної ліцензії.

Казначейство — самостійний чи у складі Міністерства фінансів спеціальний орган, який відає збиранням державних доходів і їх витрачанням відповідно до державного бюджету, а також управлінням державним боргом, емісією казначейських білетів і цінних паперів.

Кліринг — форма безготівкових розрахунків, що передбачає залік взаємних грошових вимог між підприємствами чи державами.

Комерційний кредит — будь-яка господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає авансування (попередню оплату) продукції, робіт, послуг іншого суб’єкта підприємницької діяльності з відстроченням дати реалізації, якщо таке відстрочення перевищує звичайні терміни поставки або перевищує 30 календарних днів з дати здійснення авансового платежу.

Кореспондентський рахунок — рахунок для обліку розрахунків, що їх виконує одна кредитна установа за дорученням і на кошти іншої кредитної установи на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кошторис — основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, обчислення витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Кредитна операція — господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів з відстроченням платежу, а також на позику коштів з відстроченням їх погашення.

Кредиторська заборгованість — кошти підприємства, організації чи установи, що підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Кептивні страхові орг а нізації – страхові компанії, що створені фінансово-промисловими групами з метою внутрісистемного страхування власних ризиків.

Концепція фінансової безпеки України – комплексна система поглядів на ключові інтереси у фінансовій сфері, принципи і засоби їх реалізації та захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз.

Лізинг — довгострокова оренда устаткування, машин, споруд виробничого призначення.

Ліквідні активи — кошти, що легко реалізуються, короткострокові державні цінні папери, поточні рахунки, готівка, які не дають доходу у вигляді відсотка.

Ліквідність — 1. Здатність підприємців виконувати свої платіжні зобов’язання перед кредиторами. 2. Можливість перетворення матеріальних цінностей і цінних паперів на готівку. 3. Оцінювання стану й руху обігових коштів і правильності планового використання власних і позичкових коштів.

Ліквідність банків — здатність банків забезпечити своєчасне виконання своїх зобов’язань.

Лоро — кореспондентський рахунок, що відкривається банком для зарахування сум, виданих або одержаних банком за дорученням свого кореспондента.

Методологія фінансової науки - це система наукових принципів, на які спирається фінансове дослідження і обираються мета, задачі, механізми, методи, засоби та прийоми дослідження для отримання об’єктивної, достовірної та систематизованої інформації про фінансові процеси та явища.

Менеджмент - набір дій, їх сукупність, з керівництва людьми і виробництвом з метою досягнення запланованих результатів організації.

Метод планування – один із способів розробки фінансових планів спеціалістами на рівні держави, місцевих громад та окремих суб¢єктів господарювання.

Метод фінансового планування – це сукупність способів і прийомів розрахунку фінансових ресурсів і напрямків їх використання на плановий період.

Метод коефіцієнтів або екстраполяції – це перенесення на майбутні періоди встановлених у минулому тенденцій або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів, які самі не були досліджені.

Методика планування – це сукупність правил, якими потрібно керуватися при вирішенні окремих питань фінансового планування.

Методи контролю – це конкретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій.

Майнові податки — прямі податки з юридичних і фізичних осіб, об’єктом оподаткування яких є рухоме й нерухоме майно.

Методи фінансової діяльності держави - способи, прийоми, за допомогою яких уповноважені державою органи беруть участь в мобілізації, розподілі та використанні грошових коштів публічних фондів.

Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари чи інші предмети, що підлягають оподаткуванню митом, на момент перетинання митного кордону України.

Митні збори — плата, що стягується з декларантів за оформлення митних процедур.

Міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, потрібними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Майнове страхування – галузь страхування, де предметом захисту є майнові інтереси, що пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Медичне страхування – підгалузь особистого страхування, що забезпечує відшкодування витрат, пов’язаних із медичним обслуговуванням застрахованих осіб згідно до умов договору страхування.

Міжнародна фінансова інтеграція - процес уніфікації фінансових послуг, банківських операцій; лібералізації митних процедур; уніфікації системи координування через міжнародні фінансово-кредитні установи, електрону систему платіжних засобів; рух до світової валютної системи з єдиними світовими грішми

Міжнародний валютний ринок - це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют.

Міжнародний грошовий ринок - це ринок короткострокових зобов’язань, на якому купуються, продаються та обертаються специфічні високоліквідні фінансові інструменти.

Міжнародний ринок боргових зобов’язань - це сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг з боржника.

Міжнародний ринок титулів (або прав) власності - це сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) - це система обігу групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов’язаний з наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світової системи господарства іншим на умовах повернення, строковості й платності.

Міжнародні фінанси - це сукупність обмінно-перерозподільчих відносин, що виникають між окремими країнами, а також на світовому і регіональному рівнях, з приводу руху вартості та в процесі формування і використання централізованих фондів грошових коштів.

Міжнародний фінансовий ринок - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

Мотивація – функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети.

Механізм забезпечення фінансової безпеки держави – система організаційних та інституційно-правових заходів впливу, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження, нейтралізацію та ліквідацію загроз фінансовій безпеці держави.

Необхідність фінансів історично обумовлена: по-перше, наявністю держави та її фіскальної політики; по-друге, призначенням фінансів (кінцевий платіж, завершення платежу); по-третє, характером фінансів (об’єктивна економічна категорія).

Нерозвинена форма фінансів – невиробничий характер фінансів, який властивий першому етапу еволюційного розвитку фінансів.

Нормативний метод – це розрахунок фінансових показників на основі встановлення норм і нормативів.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль – це контроль,, який характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності на завершальній стадії виконання планового завдання.

Некомерційна організація - організація, яка не має в якості основної мети своєї діяльності одержання прибутку і не розподіляє отриманий прибуток між учасниками.

Некомерційне партнерство - це заснована на членстві некомерційна організація, заснована громадянами і (або) юридичними особами для сприяння її членам у здійсненні діяльності, спрямованої на досягнення певних цілей. Майно, передане некомерційному партнерству його членами, є власністю партнерства. Некомерційне партнерство вправі здійснювати підприємницьку діяльність. Особливістю цієї організаційно-правової форми є те, що члени некомерційного партнерства при виході з нього мають право отримати частину майна за винятком членських внесків. Крім цього, при ліквідації некомерційного партнерства частину майна, що залишилася після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між його членами відповідно до внесеної часткою.

Накопичувальний пенсійний фонд - цільовий позабюджетний фонд, який акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених Законом, членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі;

Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;

Недержавний пенсійний фонд – фінансова установа нового типу, яка працює виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників НПФ, їх інвестування і здійснення пенсійних виплат учасникам. Має статус неприбуткової організації.

Надходження до бюджету - доходи бюджету й кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Наука фінансового права — це галузева, суспільна, публічно-правова наука, предметом вивчення якої є фінансове право як галузь права, яка є системою знань у вигляді фінансово-правових концепцій, категорій, принципів; правил юридичної техніки у сфері державних фінансів; наукових прогнозів і пропозицій щодо вдосконалення правотворчої та правозастосовчої діяльності.

Нематеріальні активи — вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визначених об’єктом права власності конкретного підприємства.

Неоподатковуваний мінімум — розмір оподаткування об’єкта, у межах якого податок не стягується.

Номінал — вартість, що її вказують на грошових знаках, акціях, облігаціях та інших цінних паперах (номінальна вартість).

Норма обов’язкових резервів банків — встановлене рішенням центрального банку процентне відношення суми обов’язкових резервів, що утворюються за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями.

Неспоживчі сукупні витрати домогосподарств - грошові та негрошові витрати домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ, аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

Нещасний випадок – подія, що настала раптово, діяла зовні на організм людини та призвела до його пошкоджень або смерті.

Національні інтереси – життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток;

Національні фінансові інтереси – життєво важливі економічні та фінансові цінності української держави як носія суверенітету, визначальні фінансові потреби народу та держави, реалізація яких гарантує фінансову незалежність та прогресивний розвиток України.

Дата добавления: 2014-12-08