![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Задоволення потреб може бути забезпечено тільки через виробництво
Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу.Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки і економічних інтересів. Серед цієї групи інтересів виділяють особистий, колективний і суспільний інтерес. Це класифікація інтересів за ознакою суб'єктності. Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями: * за ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні; * за часовою ознакою - поточні та перспективні; * за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці й життя; * за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові. Отже, для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв'язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
1.3. Закон зростання потреб Свої потреби людина в переважній більшості випадків задовольняє завдяки процесу праці, а в більш узагальненому визначенні - через процес суспільного виробництва. Від його розвитку і залежить не тільки рівень, але і якість задоволення потреб людини й суспільства. При цьому першопричина появи потреби (чи це усвідомлення людиною якогось свого бажання, чи то потреба, яка виникла в самому виробництві) немає жодного значення. Потреби як конкретної людини, так і всього суспільства мають як кількісну, так і якісну характеристики. З кількісного боку це завжди бажання мати певну кількість благ, що задовольняють одну або кілька конкретних потреб окремої людини або угруповання людей. З якісного боку це завжди певна сукупність благ, яка є бажаною, а то й єдино прийнятною для конкретної людини. Ця якісна сторона, формування потреби залежить від дуже багатьох чинників, але вона існує і з нею слід в умовах будь-якої економіки постійно рахуватись. Візьмемо для приклада потребу людини в їжі. Скажімо, загальна щоденна потреба якоїсь пересічної дорослої людини становить 2000 калорій. Але задоволення цієї потреби може бути забезпечено в одному випадку, скажімо, хлібом і салом, а в іншому - хлібом, м'ясом, молоком, овочами й фруктами. Звичайно у другому випадку ми маємо потребу (а вона ще до задоволення може бути дуже чітко сформована як конкретні бажання), що якісно відрізняється від попередньої, є більш високою, ніж перша. Цей якісно інший рівень обумовлений не тільки більш різноманітним набором продуктів, але й кінцевою дією цих благ на людину, її життя і розвиток. Зрозуміло, що з позиції розвитку людини більш прийнятним є споживання не першого, а другого набору благ. Слід підкреслити, що як кількісна, так і якісна сторони потреб постійно змінюються. Загальним напрямом зміни кількісної сторони потреб виступає їх постійне зростання. Тобто, з розвитком суспільства в людини виникають усе нові й нові бажання. Зрозуміло, що деякі потреби зникають, деякі з'являються вперше, але підсумковим моментом завжди виступає збільшення сукупної маси людських потреб. Іншими словами, між розвитком людини й суспільства загалом та їх потребами існує постійний, стійкий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється в тому, що з розвитком суспільства потреби окремої людини кількісно постійно й помітно зростають. При цьому важливим моментом формування кількісної сторони потреб людини є її світогляд, її філософія, рівень її культури. Наявність певних негативних моментів у свідомості людини і в її поведінці може призводити до суттєвого і невиправданого, з позиції здорового глузду, кількісного зростання потреб. Ця ситуація в народній мудрості знайшла своє втілення в вислові: "Людині все мало". Досить яскраво констатував цю ситуацію і великий син індійського народу Мохандас Ганді, який писав, що "Світ (земля) достатньо великий, щоб задовольнити потреби кожної людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадобу". Постійне зростання потреб в економічній літературі отримало назву закону зростання потреб.
Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 538; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |