Ускладнення

Ускладнення після вакцинації, ревакцинації БЦЖ звичайно носять місцевий характер і бувають порівняно рідко (приблизно у 0,02% випадків).

Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси, виразки величиною 10 мм і більше у діаметрі на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ; лімфаденіти регіонарних лімфатичних вузлів (пахвові, шийні, над- і підключичні) при збільшенні вузла до 1,5 мм і більше у фазі інфільтрації, абсцедування і кальцинації; келоїдні рубці розміром 10 мм і більше у діаметрі на місці введення вакцини.

1. Підшкірні холодні абсцеси. Розвиток холодного абсцесу пов'язаний з порушенням техніки внутрішньошкірного введення препарату і попаданням вакцини БЦЖ під шкіру. Холодний абсцес, безболісний при пальпації, може виникнути через 1-8 місяців після вакцинації (ревакцинації); протягом 2-3 місяців відбувається його самостійне розсмоктування або пом'якшення з появою флуктуації, а в ряді випадків нориці, через яку виділяється гній без запаху. На місці холодного абсцесу може утворитися глибока виразка з підритими краями і специфічною грануляційною тканиною. При загоєнні - утворюється зірчастий рубець.

2. Поверхнева виразка на місці введення вакцини БЦЖ може виникнути через 3-4 тижні після ревакцинації, характеризується ульцерацією верхніх шарів власне шкіри.

3. Поствакцинальні лімфаденіти регіонарних до місця введення вакцини БЦЖ лімфатичних вузлів звичайно бувають у первинно вакцинованих дітей. Вони з'являються на 2-3 місяці життя дитини при наявності нормальної місцевої реакції, у ряді випадків можуть поєднуватися з холодним підшкірним абсцесом на місці щеплення.

У ревакцинованих осіб поствакцинальні лімфаденіти відзначаються вкрай рідко і вони, як правило, поєднуються з холодними абсцесами на місці щеплення.

Для поствакционального лімфаденіту характерний безсимптомний початок, збільшення лімфатичних вузлів у лівій пахвовій області, іноді в над- або підключичній областях. Клінічні прояви поствакцинальних регіонарних лімфаденітів бувають різними в залежності від фази процесу, що виявлена в дитини (інфільтрація, абсцедування або кальцинація). У ряді випадків можливе розм'якшення лімфатичних вузлів і поява флюктуації, іноді з утворенням нориці, через яку виділяється гній без запаху.

Туберкулінові проби бувають позитивними. Після самостійного спорожнення лімфаденіту настає загоєння. Якщо не відбувається самостійного загоєння абсцедуючого лімфаденіту, діти повинні лікуватися протягом 3-6 міс., приймаючи ізоніазид у дозі, яка відповідає вазі дитини.

4. Келоїдні рубці на місці поствакцинальної реакції являють собою сполучнотканинне пухлиноподібне утворення, яке здіймається над поверхнею шкіри, білувато-тілесного кольору, дуже щільної консистенції на дотик. Вони клінічно не відрізняються від келоїдних рубців, що можуть з'явитися на місці будь-якого ушкодження шкіри (на місці фурункулів, вісп’яних, післяопераційних рубців, на післяопікових поверхнях і т.д.). Найчастіше вони з'являються у ревакцинованих дівчаток препубертатного віку і підлітків з алергічною настроєністю організму або у випадку дуже високо проведеного щеплення (на ділянці плечового суглоба), що призводить до подразнення поствакцинального рубчика тканиною одягу. Звичайно поствакцинальні келоїди не мають тенденції до росту. У ряді випадків може початися їхній повільний ріст, що супроводжується болісними відчуттями у вигляді поколювання в ділянці рубця, свербінням чи почуттям жару, навколо келоїда з'являється рожевий "вінчик", а в товщі його - судинна сітка.

Хірургічне лікування келоїдів протипоказане, тому що воно призводить через 1-3 міс. до рецидиву з утворенням келоїда в 2-3 рази більшого за розмірами, ніж до операції.

Щоб уникнути утворення келоїдів після повторних ревакцинацїй варто суворо дотримуватися наявних медичних протипоказань і проводити ревакцинацію не вище межі верхньої і середньої третини плеча.

5. Генералізований туберкульоз, викликаний мікобактеріями БЦЖ у дітей з первинним імунодефіцитом, зустрічається рідко, однак про нього треба пам`ятати.

Лікування ускладнень після вакцинації і ревакцинації БЦЖ проводиться за призначеннями дитячого фтизіатра.

Протипоказання до вакцинації

1. Недоношеність - маса тіла при народженні менша 2000 гр *;

2. Внутрішньоутробна інфекція;

3. Гнійно-септичні захворювання;

4. Гемолітична хвороба немовлят (средньотяжка і тяжка форми);

5. Важкі пологові травми з неврологічною симптоматикою;

6. Генералізовані шкірні ураження;

7. Гострі захворювання;

8. Генералізована інфекція БЦЖ, виявлена в інших дітей у сім’ї.

Діти з масою тіла 2000 гр і вище прищеплюються вакциною БЦЖ-М у пологовому будинку. Дітям, яким протипоказане щеплення у пологовому будинку, проводиться вакцинація, препаратом БЦЖ-М у дитячих поліклініках після зняття протипоказань.

Дітей, не вакцинованих у період ново народження, щеплять вакциною БЦЖ-М через 1-6 місяців після одужання. Дітям у віці 3 місяці і старшим попередньо проводять пробу Манту. Вакцинацію проводять при негативній реакції Манту.

Дата добавления: 2014-12-10